Вирок від 30 червня 2026 р. у справі №569/6508/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/6508/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського міського суду Рівненської області кримінальне провадження № 12025181010002368 від 07.12.2025 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне Рівненської області, громадянин України, із середньою спеціальною освітою, працюючого на посаді водія у ФОП ОСОБА_4 , вдівця, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України,

розгляд кримінального провадження відбувся за участю:

прокурора – ОСОБА_5 , ОСОБА_6

обвинуваченого – ОСОБА_3

захисників обвинуваченого – адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8

ВСТАНОВИВ:

07 грудня 2025 року, приблизно о 17 годині 00 хвилин, у темну пору доби, обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем марки «Mercedes-Benz E-200», номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись навпроти будинку № 30 по вул. Млинівська, зі сторони вул. Соборна у напрямку вул. Кулика і Гудачека у м. Рівне, в порушення вимог пункту 18.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі по тексту – Правила дорожнього руху), проявив неуважність до дорожньої обстановки, при виникненні небезпеки для руху, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та допустив наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_9 , яка перетинала проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу зліва направо по ходу руху транспортного засобу, хоча мав технічну можливість уникнути наїзду на малолітнього пішохода шляхом своєчасного застосування гальмування.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди малолітній пішохід ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого двокісточкового перелому обох кісток лівої гомілки в нижній третині зі зміщенням, які відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по критерію тривалого розладу здоров`я.

Порушення ОСОБА_3 пункту 18.1 Правил дорожнього руху, який передбачає, що водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, перебуває у прямому безпосередньому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та суспільно-небезпечними наслідками, що настали.

Своїми діями, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що заподіяло потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286-1 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, дав показання, що він 07 грудня 2025 року, приблизно о 17 годині 00 хвилин, у темну пору доби, керуючи автомобілем марки «Mercedes-Benz E-200», номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись зі швидкістю 15 км/год. навпроти будинку № 30 по вул. Млинівська, зі сторони вул. Соборна у напрямку вул. Кулика і Гудачека у м. Рівне, допустив наїзд на ОСОБА_9 , яка перетинала проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу. Вказав, що вживав спиртні напої а саме горілку, раніше притягався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху України.

У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати, добровільно відшкодував завдані збитки.

Допитана в судовому засіданні представник потерпілої ОСОБА_10 вказала, що 07 грудня 2025 року, у темну пору доби, обвинувачений здійснив наїзд на її доньку ОСОБА_9 , яка переходила проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу. Донька отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого двокісточкового перелому обох кісток лівої гомілки в нижній третині зі зміщенням. Обвинувачений матеріальну шкоду відшкодував, претензій до останнього не має.

Суд встановив, що дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 286-1 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Суд, при вирішенні питання відповідальності обвинуваченого звертає увагу на роз`яснення, наведені у п.п. 20, 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», якими передбачено, що при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України, суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного. У кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286-1 КК України, необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно до положень ч.2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Обставини, які пом`якшують покарання у відповідності до ст.66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставиною, які б обтяжували покарання, у відповідності до ст.67 КК України є вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує вимоги пунктів 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», та практику ЄСПЛ, зокрема рішення «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року про те, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає співмірним, а також положення ст.65 КК України, характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, який згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином вчинений з необережності; обставини його вчинення; дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий; на диспансерному обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває; обставини, що пом`якшують покарання якими суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, наявність обставини, яка обтяжує покарання є вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини.

Обвинувачений вчинив нетяжкий злочин, внаслідок якого постраждала дитина та допустив грубе порушення Правил дорожнього руху, яке виразилося в керуванні ним транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, виявлений етиловий спирт в концентрації 3.35 проміле, вказана концентрація алкоголю в крові відповідає тяжкій степені алкогольного сп`яніння.

Суд враховує встановлені обставини вчиненого злочину обвинуваченим, а саме грубим порушення ним правил дорожнього руху, внаслідок чого настали наслідки у вигляді отримання малолітньою потерпілою середньої тяжкості тілесних ушкоджень, та кримінальне правопорушення вчинив перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується матеріалами провадження. Щодо позиції законного представника потерпілого в частині призначення покарання, то суд відмічає, що думка потерпілої сторони не є вирішальною для суду та не впливає на призначення судом міри покарання.

При призначенні покарання суд також враховує, що обвинувачений добровільно перерахував грошові кошти на Збройні сили України.

Враховуючи вищенаведене, за наявності обставин, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття, добровільне відшкодування шкоди, активне сприяння розкриттю злочину, позиція представника потерпілої, перерахування коштів на Збройні сили України, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, обставини, що обтяжує покарання а саме вчинення кримінального правопорушення, щодо малолітньої особи, суд дійшов висновку про наявність підстав для призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі, з застосуванням додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк, що відповідатиме меті покарання, ступеню тяжкості кримінального правопорушення, сприятиме виправленню останнього та попередженню скоєння нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами.

Долю речових доказів вирішити згідно ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся.

На підставі ч.2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави, витрати, пов`язані із залученням експерта в розмірі держави 7572 (сім тисяч п`ятсот сімдесят дві) гривні 77 копійок.

Керуючись ст. ст. 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч.1 ст. 286-1 КК України і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.

Строк відбуття покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Скасувати арешт, який накладений ухвалою Рівненського міського суду від 12.12.2025 року, а саме на транспортний засіб марки «Mercedes-Benz E-200», номерний знак НОМЕР_1 .

Повернути транспортний засіб марки «Mercedes-Benz E-200», номерний знак НОМЕР_1 ,законному володільцю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 8022 ( вісім тисяч двадцять дві) грн..69 коп., витрат на залучення експерта.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1