Вирок від 30 червня 2026 р. у справі №382/1386/25 — Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/1386/25

Провадження 1-кп/382/78/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року м.Яготин

Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6 , ОСОБА_7

потерпілої ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженець м. Макарів Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , учасника бойових дій, військовослужбовця, що перебуває на військовій службі, має середню освіту, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Злочин вчинений при таких обставинах.

Так, старший солдат ОСОБА_5 , 20.11.2024, приблизно о 18 год 30 хв, виконуючи службове завдання з переміщення військової техніки, керуючи технічно справним вантажним автомобілем марки «МАЗ 6501А8», реєстраційний номер НОМЕР_1 на чорному фоні, що відноситься до транспортних машин призначених для перевезення особового складу та матеріальних засобів, що належить військовій частині НОМЕР_2 , на 103 км + 500 м. автодороги (M-03) Київ-Харків-Довжанський, поблизу м. Яготин, що на території Бориспільського району Київської області, діючи у порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 (д), 10.10 (з врахуванням п. 1.10 ПДР України (в частині визначення поняття «недостатня видимість») Правил дорожнього руху України, проявив особисту необережність та недбалість до забезпечення вимог безпеки дорожнього руху, належним чином не стежив за дорожньою обстановкою та своєчасно не відреагував на її зміну, здійснюючи рух заднім ходом у смузі для руху у бік м. Києва, на ділянці дороги з недостатньою видимістю, тобто з видимістю дороги в напрямку руху менше 300 м, в наслідок чого відбувся наїзд на велосипедиста ОСОБА_10 , який опинився біля задньої частини транспортного засобу.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження у вигляді розтрощення голови від яких помер на місці пригоди.

Таким чином, ОСОБА_5 , обвинувачується у порушенні правил водіння транспортної машини, що спричинило загибель потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.415 КК України вину визнав та дав показання, що керуючи технічно справним вантажним автомобілем марки «МАЗ 6501А8», реєстраційний номер НОМЕР_1 на чорному фоні, що відноситься до транспортних машин призначених для перевезення особового складу та матеріальних засобів, що належить військовій частині НОМЕР_2 , на 103 км + 500 м. автодороги (M-03) Київ-Харків-Довжанський, поблизу м. Яготин, що на території Бориспільського району Київської області, та оскільки пошкодив колесо, то з`їхав на обочину та їхав заднім ходом, були погані погодні умови і коли рухався вперед, то нікого до цього не бачив, чому і їхав заднім ходом, в зв`язку з чим проявив особисту необережність та недбалість до забезпечення вимог безпеки дорожнього руху, належним чином не стежив за дорожньою обстановкою та своєчасно не відреагував на її зміну, здійснюючи рух заднім ходом у смузі для руху у бік м. Києва, на ділянці дороги з недостатньою видимістю, тобто з видимістю дороги в напрямку руху менше 300 м, внаслідок чого відбувся наїзд на велосипедиста ОСОБА_10 , який опинився біля задньої частини транспортного засобу, вийшов з авто та побачив велосипедиста без ознак життя, і потім побіг до шиномонтажу і попрохав там, що викликали швидку допомогу та поліцію. Вибачення наступного дня у потерпілої просив, надав кошти на поховання та відшкодування моральної шкоди.

Потерпіла ОСОБА_8 в судове засідання не з`явилась, звернулась із заявою про розгляд справи у її відсутність.

Окрім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини в скоєнні злочину, який передбачено ч.1 ст.415 КК України, його вина в скоєнні кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження, однак за клопотанням прокурора та за згодою учасників судового провадження, зокрема обвинуваченого, які не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що зазначені учасники кримінального провадження вірно розуміють зміст обставин справи, у них відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд в порядку ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорювалися, і обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 ..

Згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч. 3 ст. 349 КПК України було роз`яснено судом в судовому засіданні учасникам кримінального провадження, які їм зрозумілі.

Відповідно, суд на підставі положень ч. 3 ст. 349 КПК України вирішив обмежитися допитом обвинуваченого, потерпілих та дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого.

Так, згідно копії військового квитка, свідоцтва про шлюб, копії посвідчень (а.с.101-103, 105-109, 111), обвинувачений відповідно, на момент вчинення злочину був повнолітнім та є громадянином України, є військовослужбовцем який проходить військову службу на даний час, є учасником бойових дій, є інвалідом загального захворювання, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину.

Відповідно до вимоги про судимість (а.с.104) ОСОБА_5 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.

По місцю проживання та відповідно до службової характеристики ОСОБА_5 характеризується позитивно (а.с.110, 112).

Обставини, які обтяжують покарання: не встановлено.

Обставини, які пом`якшують покарання: щире каяття.

Призначаючи покарання ОСОБА_5 суд вважає його вину доведеною, а дії його за ч.1 ст.415 КК України, кваліфікованими вірно, так як він порушив правила водіння транспортної машини, що спричинило загибель потерпілого, і враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який по місцю проживання та служби, характеризується позитивно, є учасником бойових дій, є інвалідом загального захворювання, має на утриманні неповнолітню дитину, проходить на даний час військову службу, вину визнав та кається у скоєному, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, враховуючи, що у розписці потерпіла вказує про відшкодування їй завданої шкоди та претензій до обвинуваченого вона не має, не заперечує, щодо міри покарання, яка не пов`язана з позбавленням волі, суд вважає, що міру покарання у відношенні нього необхідно обрати у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті, що передбачає відповідальність нижче від нижчої межі строком 2 роки, так як це покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення.

На підставі ст. 58 КК України, із врахуванням того, що обвинувачений ОСОБА_5 є військовослужбовцем ЗС України, суд вважає за можливе замість позбавлення волі строком 2 роки призначити покарання у виді службового обмеження на той самий строк із відрахуванням із суми грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_5 в дохід держави у розмірі 20 відсотків із суми грошового забезпечення в дохід держави.

Цивільний позов не заявлено.

Речові докази: автомобіль "МАЗ 6501А8", реєстраційний номер НОМЕР_1 на чорному фоні, що передано на відповідальне зберігання військовій частині - лишити в законному володінні та розпорядженні власника; велосипед дорожнього типу, передня велосипедна корзина, мішок з тирсою, що перебуває на зберіганні на штрафмайдані в АДРЕСА_2 - повернути власнику.

Запобіжний захід не обирався.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 18032, 40 гривень процесуальних витрат за проведення інженеро – транспортних експертиз, автотехнічної експертизи.

Керуючись ст.ст. 369 -371, 373 -376, 349 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.415 КК України, тобто у порушенні правил водіння транспортної машини, що спричинило загибель потерпілого та призначити йому покарання за цією статтею, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ст. 58 Кримінального кодексу України замінити основне покарання, що призначене ОСОБА_5 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 2 роки на службове обмеження для військовослужбовців строком на 2 роки із відрахуванням 20 відсотків із суми грошового забезпечення в дохід держави.

Початком строку відбування покарання рахувати день, з якого фактично розпочато відрахування із грошового забезпечення військовослужбовця.

Запобіжний захід не обрано.

Цивільний позов не заявлено.

Речові докази: автомобіль "МАЗ 6501А8", реєстраційний номер НОМЕР_1 на чорному фоні, велосипед дорожнього типу, передня велосипедна корзина, мішок з тирсою, що передано на відповідальне зберігання військовій частині- лишити в законному володінні та розпорядженні власника.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 18032, 40 гривень процесуальних витрат за проведення інженеро – транспортних експертиз, автотехнічної експертизи.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Яготинський районний суд Київської області, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку на підставі п. 6 ст. 366 КПК України вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право на підставі п. 6 ст. 366 КПК України отримати в суді копію вироку.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1