Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №375/2856/25 — Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/2856/25

Провадження № 2/375/256/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого – судді Смик М.М.,

за участю секретаря судових засідань Киричок В.В.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – Акціонерне товариство «Комінбанк»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Південний»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комінбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Південний», про захист прав споживачів, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Акціонерного товариства «Комінбанк» (далі – АТ «Комінбанк») про захист прав споживачів.

В обґрунтування позову вказувала про те, що у період з 25 до 26 березня 2021 року вона здійснила три платежі на загальну суму 56 827,90 грн на користь торгово-сервісної точки з ідентифікатором «G-PAY», що відкрита для платіжної платформи «Centerpay» (centerpay.com.ua), власником якої є АТ «Комінбанк».

З 25 до 26 березня 2021 року з банківської карти, емітованої на її ім`я Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» (далі – АТ КБ «ПриватБанк), здійснено два платежі на суми 10 080 грн та 26 747 грн. Крім того, 25 березня 2021 року з банківської карти, емітованої на її ім`я Акціонерним товариством «Універсал Банк» (далі – АТ «Універсал Банк»)з дійснено платіж на суму 20 000 грн.

Зазначала, що у грудні 2020 року вона натрапила на шахрайську фінансову організацію під назвою «Траст Макворі Кепітал» (Trust Macquarie Capital, trust-m-capital.com). Менеджер описував «Траст Макворі Кепітал» як поважну міжнародну фінансову організацію з багаторічною історією. Скориставшись її довірливістю та некомпетентністю у питаннях фінансів та інвестицій, її вмовили вносити кошти на її так званий «торговий рахунок». Виконуючи інструкції менеджера, вона встановила на своєму мобільному телефоні програму для віддаленого доступу «AnyDesk», у такий спосіб менеджери отримали доступ до керування її рахунками в системі «Приват24» та «Монобанк».

У ході співробітництва з цією начебто фінансовою організацією, яка на думку позивача, виявилася шахрайською, від її імені було вчинено декілька платежів. Ці платежі, як вважала позивач, і як її переконували менеджери, були спрямовані на внесення коштів на її «рахунок» у цій організації. Фактично ж кошти сплачувалися на рахунки декількох різних суб`єктів господарської діяльності (фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та Товариства за обмеженою відповідальністю «Ярославова реклама» (далі – ТОВ «Ярославова реклама»).

Після сплати коштів вона побачила, що у її «особистому кабінеті» сума депозиту зросла до 3 336 доларів США, а в подальшому, з урахуванням «прибутку», до 5 534 доларів США. Позивач створила в «особистому кабінеті» заявку на виведення коштів на її банківський рахунок, проте кошти їй неперераховані, на телефонні дзвінки представники компанії «Траст Макворі Кепітал» не відповідали.

Як зазначала позивач, лише згодом вона зрозуміла, що має справу із шахрайською схемою. Їй стало відомо, що фінансової організації з назвою «Траст Макворі Кепітал» офіційно не існує ані в Україні, ані за кордоном. Від імені цієї «організації» на території України не виступав жоден легітимний суб`єкт господарської діяльності.

У червні 2021 року інформація про шахрайську організацію «Trust Macquarie Capital» розміщена в розділі «Попередження інвесторам» на офіційному веб-сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

У липні 2021 року вона звернулася до Департаменту кіберполіції Національної поліції України із заявою про вчинення кримінального правопорушення, яка була направлена до Головного управління Національної поліції у Київській області.

Протягом 2024-2025 року позивача визнано потерпілою у кримінальних провадженнях:

–№12021030550000146, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) 2 березня 2021 року, за частиною третьою статті 190 КК України, досудове розслідування в якому здійснюється Печерським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві;

–№12021221130000456, внесеному до ЄРДР 27 квітня 2021 року, за частиною третьою статті 190 КК України, досудове розслідування в якому здійснюється Харківським районним управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області;

–№120211313700000786, внесеному до ЄРДР 11 серпня 2021 року, за частиною другою статті 190 КК України, досудове розслідування в якому здійснюється Головним управлінням Національної поліції в Луганській області;

–№12021205520001223, внесеному до ЄРДР 9 вересня 2021 року, за частиною другою статті 190 КК України, досудове розслідування в якому здійснюється Сумським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області;

–№42021202500000169, внесеному до ЄРДР 6 жовтня 2021 року, за частиною третьою статті 190 КК України, досудове розслідування в якому здійснюється Конотопським районним відділом поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області.

Позивач зазначає про неможливість з`ясувати інформацію про отримувачів коштів, які перераховані з її банківських рахунків.

Банком-еквайзером за вказаними платіжними операціями було Акціонерне товариство «Банк Південний» (далі – АТ «Банк Південний»).

З листа АТ « Банк Південний» від 9 липня 2024 року вона дізналася, що термінал «G-PAY», що використаний для спірних операцій, відкритий для платіжної платформи «Centerpay» (centerpay.com.ua), власником якої є АТ «Комінбанк», а технологічне обслуговування та розрахунки здійснювалися АТ АБ «Південний».

АТ «Комінбанк» повідомило, що інформація щодо отримувачів коштів має зберігатися в АТ «Південний» як суб`єкта первинного фінансового моніторингу.

При цьому АТ «Банк Південний», що саме АТ «Комінбанк» як суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний володіти інформацією про платника та отримувача коштів.

На думку позивача, у ситуації, що склалася АТ «Комінбанк» є надавачем фінансових послуг, який або проявив недбалість у контролі за рухом коштів в належній йому системі «Centerpay», або активно сприяло використанню цієї платіжної платформи на користь шахрайської організації «Траст Макворі Кепітал».

Вважає, що АТ «Комінбанк» використовувало нечесну підприємницької діяльності, тому просила застосувати наслідки недійсності нікчемних правочинів з надання фінансових послуг (щодо сплати коштів з рахунку позивача) шляхом стягнення переведених з її рахунку коштів у розмірі 56 827 грн, інфляційні втрати у розмірі 39 991,36 грн та 3% річних.

Крім того, просила стягнути з АТ «Комінбанк» 984,14 грн у відшкодування збитків (комісії банку при здійсненні спірних платежів за переказ коштів та використання кредитних коштів).

Також позивач просила стягнути з відповідача 28 413,50 грн у відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу внаслідок порушення її прав нечесною підприємницькою діяльністю відповідача.

Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників

Ухвалою судді Рокитнянського районного суду Київської області від 9 грудня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи призначено проводити за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 13 січня 2026 року о 13 год.

16 грудня 2025 року адвокат Нестеров Е.Г., який діє в інтересах АТ «Комінбанк», за допомогою підсистеми «Електронний суд» подав клопотання про участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції, а 17 грудня 2025 року – відзив на позовну заяву та клопотання про залучення до участі у справі АТ АБ «Південний» та клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Південний».

25 грудня 2025 року Барченко Л.А. за допомогою підсистеми «Електронний суд» подала відповідь на відзив, в якому заперечувала доводи відзиву.

5 січня 2026 року адвокат Нестеров Е.Г., який діє в інтересах АТ «Комінбанк», за допомогою підсистеми «Електронний суд» подав заперечення з додатками.

9 січня 2026 року Барченко Л.А. за допомогою підсистеми «Електронний суд» подала заперечення на клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Південний».

Барченко Л.А. 12 січня 2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» подала заяву про проведення підготовчого засідання у її відсутності.

13 січня 2026 року справу знято з розгляду у зв`язку зі знеструмленням електропостачання у Рокитнянському районному суді Київської області; підготовче засідання відкладено до 10 год 5 лютого 2026 року.

22 січня 2026 року адвокат Нестеров Е.Г., який діє в інтересах АТ «Комінбанк», за допомогою підсистеми «Електронний суд» подав клопотання про участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою судді Рокитнянського районного суду Київської області від 28 січня 2026 року клопотання представника відповідача – адвоката Нестерова Е.Г. задоволено та забезпечено участь представника відповідача у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Барченко Л.А. 3 лютого 2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» подала заяву про проведення підготовчого засідання у її відсутності.

5 лютого 2026 року адвокат Нестеров Е.Г., який діє в інтересах АТ «Комінбанк», за допомогою підсистеми «Електронний суд» подав заяву про проведення підготовчого засідання у відсутності відповідача та представника відповідача; у цій же заяві міститься прохання про розгляд клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

5 лютого 2026 року у зв`язку з неявкою учасників справи, її розгляд відкладено до 14 год 30 хв 24 березня 2026 року.

Барченко Л.А. 20 березня 2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» подала заяву про проведення підготовчого засідання у її відсутності та закриття підготовчого засідання і призначення справи до розгляду по суті.

24 березня 2026 року адвокат Нестеров Е.Г., який діє в інтересах АТ «Комінбанк», за допомогою підсистеми «Електронний суд» подав заяву про проведення підготовчого засідання у відсутності відповідача та представника відповідача; у цій же заяві міститься прохання про розгляд клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 24 березня 2026 року клопотання представника відповідача – адвоката Нестерова Е.Г. задоволено та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Південний» (далі – ПАТ АБ «Південний»).

У зв`язку із залученням до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – ПАТ АБ «Південний», підготовче засідання відкладено до 14 квітня 2026 року 13 год 30 хв.

ОСОБА_1 10 квітня 2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» подала заяву про проведення підготовчого засідання у її відсутності та про закриття підготовчого провадження і призначення справи до розгляду по суті.

13 квітня 2026 року адвокат Нестеров Е.Г., який діє в інтересах АТ «Комінбанк», за допомогою підсистеми «Електронний суд» подав заяву про проведення підготовчого засідання у відсутності відповідача та представника відповідача; у цій же заяві міститься прохання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 14 квітня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 10 год 00 хв 7 травня 2026 року

6 травня 2026 року Барченко Л.А. за допомогою підсистеми «Електронний суд» подала заяву про розгляд справи у її відсутності; у цій же заяві Барченко Л.А. зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

7 травня 2026 року розгляд справи відкладено до 30 червня 2026 року 15 год 30 хв.

Барченко Л.А. 26 червня 2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» подала заяву про розгляд справи у її відсутності; у цій же заяві ОСОБА_1 зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

29 червня 2026 року адвокат Нестеров Е.Г., який діє в інтересах АТ «Комінбанк», за допомогою підсистеми «Електронний суд» подав заяву про розгляд справи у відсутності відповідача та представника відповідача; у цій же заяві адвокат Нестеров Е.Г. просив позовні вимоги залишити без задоволення.

Представник ПАТ АБ «Південний» в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про день, час та розгляд справи.

Частиною 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.

Стислий виклад позиції інших учасників справи

У грудні 2025 року адвокат Нестеров Е.Г., який діє в інтересах АТ «Комінбанк», за допомогою підсистеми «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву.

У відзиві на позову заяву адвокат Нестеров Е.Г., який діє в інтересах АТ «Комінбанк», зазначив, що АТ «Комінбанк» не є банком еквайєром, не здійснював перерахування коштів позивача на рахунок отримувачів, грошові кошти позивача не проходили через рахунок АТ «Комінбанк», тому вимоги позову є безпідставними. Також зазначав про пред`явлення позову до неналежного відповідача, тому просив відмовити у задоволенні позову.

ОСОБА_1 у грудні 2025 року подала відповідь на відзив, в якій вказувала на безпідставність доводів зазначених у відзиві.

Встановлені судом фактичні обставини справи

Судом встановлено, що згідно з випискою АТ КБ «ПриватБанк» № 4HNU1C14J5D9ALOF за банківською карткою ОСОБА_1 № НОМЕР_1 здійснено два перекази: 25 березня 2021 року на суму 10 080 грн та 26 березня 2021 року на суму 26 747 грн. Відомості про одержувача коштів у вказаній виписці відсутні.

Зі змісту квитанції АТ «Універсал Банк» від 25 березня 2021 року № 770В-В1К6-80Т5-Р063 встановлено, що 25 березня 2021 року з картки позивача № НОМЕР_2 здійснено переказ на суму 20 000 грн, одержувачем зазначено G-PAY, адреса термінала Visa Direct.

Зі змісту долучених позивачем витягів з ЄРДР суд встановив, що її визнано потерпілою у кримінальних провадженнях:

–№12021030550000146, внесеному до ЄРДР 2 березня 2021 року, за частиною третьою статті 190 КК України, досудове розслідування в якому здійснюється Печерським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві;

–№12021221130000456, внесеному до ЄРДР 27 квітня 2021 року, за частиною третьою статті 190 КК України, досудове розслідування в якому здійснюється Харківським районним управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області;

–№120211313700000786, внесеному до ЄРДР 11 серпня 2021 року, за частиною другою статті 190 КК України, досудове розслідування в якому здійснюється Головним управлінням Національної поліції в Луганській області;

–№12021205520001223, внесеному до ЄРДР 9 вересня 2021 року, за частиною другою статті 190 КК України, досудове розслідування в якому здійснюється Сумським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області;

–№42021202500000169, внесеному до ЄРДР 6 жовтня 2021 року, за частиною третьою

статті 190 КК України, досудове розслідування в якому здійснюється Конотопським районним відділом поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області.

Листом від 9 лютого 2024 року № 20.1.0.0.0/7-240122/20930 АТ КБ «ПриватБанк» повідомив позивача про те, що 25 березня 2021 року за її № НОМЕР_1 через сторонній ресурс здійснено переказ, тому відсутні можливість ідентифікувати одержувача. При цьому виявилось можливим уточнити банк еквайр – JSB PIVDENNYI, APH транзакції 74029641084000131226724 та 74029621085000164488703, назву терміналу – C-PAY.

Аналогічну інформацію про банк еквайр, який обслуговував переказ на суму 20 000 грн з рахунку позивача в АТ «Універсал Банк» зазначило вказане товариство у листі від 17 липня 2024 року № Б-112/КЕП.

Зі змісту листа АТ КБ «Південний» від 9 липня 2024 року № 45/001/21775/2024 встановлено, що інформацією про одержувачів коштів за проведеними 25 та 26 березня 2021 року позивачем банківськими операціями володіє АТ «Комінбанк».

Зі змісту листа АТ «Комінбанк» від 19 серпня 2024 року № 09.7/5155 вбачається, що цей банк не має можливості надати інформацію щодо кінцевих отримувачів коштів (номер рахунку, найменування тощо), оскільки за договором про надання послуг, укладеним з АТ КБ «Південний» для здійснення операцій на ресурсі https:/www.centerpay.com.ua/, АТ «Комінбанк» заборонено здійснювати збір та зберігання зазначеної інформації.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Вивчивши матеріали цивільної справи та надавши оцінку поданим доказам, врахувавши відзив на позовну заяву та відповідь на відзив, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Звертаючись до суду з позовом, наявність правових підстав для стягнення з АТ «Комінбанк» перерахованих нею коштів компанії «Траст Макворі Кепітал», позивач зазначала, що цей банк є надавачем фінансових послуг, який або проявив недбалість у контролі за рухом коштів в належній йому системі «Centerpay», або активно сприяло використанню цієї платіжної платформи на користь шахрайської організації «Траст Макворі Кепітал». Вказані дії АТ «Комінбанк» позивач вважала такими, що свідчать про нечесної підприємницької практики, тому вважала, що цей банк має повернути їй перераховані грошові кошти, відшкодувати збитки та моральну шкоду і сплатити суми, передбачені статтею 625 ЦК України.

Надаючи оцінку зазначеним доводам позивача, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно з пунктом 14 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика - це будь-яка підприємницька діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим та іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції.

Нечесна підприємницька практика забороняється. Перелік форм нечесної підприємницької практики не є вичерпним (частина перша статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Згідно з пунктом 10 частини другої статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів» підприємницька практика вважається такою, що вводить в оману, якщо вона спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, шляхом надання йому неправдивої чи неповної інформації або ненадання інформації про права споживача, у тому числі право відмовитися від продукції (для відповідних видів товарів, робіт і послуг), право на заміну продукції або відшкодування збитків.

Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Підприємницька практика, яка істотно спотворює або може істотно спотворити економічну поведінку лише чітко визначеної (окремої) групи споживачів, особливо вразливих до такої діяльності через їх розумові або фізичні вади, вік чи довірливість, у разі якщо продавець мав об`єктивну можливість передбачити їх поведінку та особливості, має оцінюватися з точки зору середньостатистичного представника такої групи, а також з урахуванням припущення, що, зважаючи на викладені обставини, можливість здійснити свідомий і компетентний вибір відсутня і споживач помиляється при вчиненні правочину щодо обставин, які мають істотне значення. Зазначені умови не стосуються законної рекламної діяльності, у тому числі створення заяв або виразів, які не можуть бути сприйняті буквально.

Відповідно до частини шостої статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів» правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У справі, яка розглядається, встановлено:

– з картки ОСОБА_1 в АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 здійснено два перекази: 25 березня 2021 року на суму 10 080 грн та 26 березня 2021 року на суму 26 747 грн;

– 25 березня 2021 року з картки позивача в АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_2 здійснено переказ на суму 20 000 грн;

– доказів того, що зазначені кошті переказані на користь АТ «Комінбанк» і цей банк їх отримав та того, що між сторонами в справі існували правовідносини за якими цей банк ввів ОСОБА_1 в оману і, як наслідок, застосував у відносинах із нею нечесну підприємницьку діяльність матеріали справи не містять.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див, зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 8 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).

Враховуючи недоведення позивачем обставин щодо ведення АТ «Комінбанк» у правовідносинах з ОСОБА_1 нечесної підприємницької діяльності, на які посилалася остання в обґрунтування позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Суд відхиляє доводи відзиву про пред`явлення позову до неналежного відповідача, оскільки зміст позовних вимог свідчить, що позивач обґрунтовує позов тим, що саме АТ «Комінбанк» проявило недбалість у контролі за рухом коштів в належній йому системі «Centerpay», або активно сприяло використанню цієї платіжної платформи на користь шахрайської організації «Траст Макворі Кепітал», проте такі вимоги не довела належними і допустимими доказами.

Висновки суду щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, відсутні підстави для відшкодування позивачу судового збору, сплаченого за подання позову.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 200, 258-259, 267, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до Акціонерного товариства «Комінбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Південний», про захист прав споживачів.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 30 червня 2026 року

Відомості про учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач – Акціонерне товариство «Комінбанк» (місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 6, код ЄДРПОУ 21580639).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – Публічне акціонерне товариство «Банк Південний», (місцезнаходження: 65059, місто Одеса, вулиця Краснова, 6/2, код ЄДРПОУ 20953647).

Суддя Марина СМИК