Вирок від 30 червня 2026 р. у справі №274/2990/23 — Чуднівський районний суд Житомирської області

провадження № 1-кп/294/178/26

справа № 274/2990/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року м Чуднів

Чуднівський районний суд Житомирської області у складі головуючого - судді ОСОБА_1 , за участі:

- секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

- прокурора ОСОБА_3 ,

- обвинуваченої ОСОБА_4 ,

- захисника ОСОБА_5 ,

- законного представника потерпілого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022243000002789 від 20.02.2023 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Білилівка Бердичівського району Житомирської області, українки, громадянки України, одруженої, маючого на утриманні 3 неповнолітніх дітей, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючогї за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

І. Історія провадження

12.05.2023 до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування та угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12022243000002789 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22.05.2023 обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості скеровано до Житомирського апеляційного суду для визначення підсудності.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 30.05.2023 кримінальне провадження №12022243000002789 передано для розгляду до Любарського районного суду Житомирської області.

20.07.2023 Любарським районним судом Житомирської області передано обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12022243000002789 до Житомирського апеляційного суду для визначення підсудності.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 28.07.2023 кримінальне провадження №12022243000002789 передано для розгляду до Чуднівського районного суду Житомирської області.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2026 головуючим у справі №274/2990/23 визначено суддю ОСОБА_1 .

Ухвалою судді від 07.05.2026 у справі призначено підготовче судове засідання.

ІІ. Формулювання обвинувачення та правова кваліфікація дій обвинуваченого

Згідно з обвинувальним актом, затвердженим 11.05.2023, та угодою про визнання винуватості від 10.05.2023, ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що вона 19.11.2022 близько 12 год. 00 хв., керуючи на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 автомобілем марки «ЗАЗ LANOS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухалась ним по проїзній частині автодороги «Кременець - Біла Церква - Ржищів» в напрямку с. Білилівка Бердичівського району Житомирської області. При цьому в автомобілі перевозила малолітнього пасажира (сина) ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебував на задньому пасажирському сидінні у спеціальному дитячому кріслі.

Рухаючись зазначеним транспортним засобом у вказаний день та час, поза межами населеного пункту, по прямій горизонтальній ділянці дороги в задовільних умовах дорожнього руху водій ОСОБА_4 в порушення вимог п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 з наступними змінами та доповненнями (надалі за текстом ПДР, Правила), не забезпечила безпеку дорожнього руху, проявила неуважність до дорожньої обстановки та її змін, і в порушення вимог п.п. 31.4; 31.4.5 г) цих же Правил, де на колесах задньої вісі автомобіля встановлені шини різних марок з різним малюнком протектора, що не відповідає вимогам вказаних пунктів ПДР та п.п. 1.10 «дорожні умови», «дорожня обстановка», 12.1 Правил, не врахувала дорожню обстановку і, відповідно, маючи змогу, не відреагувала на її зміну, тобто під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не зменшила швидкість руху керованого транспортного засобу, щоб мати змогу безпечно ним керувати задля належної оцінки дорожньої ситуації, продовживши рух по вказаній автодорозі на деякій відстані від с. Панасівка на території Бердичівського району Житомирської області, не впоравшись з керуванням свого транспортного засобу, допустила його боковий занос ліворуч, врезультаті чого виїхала автомобілем за межі проїзної частини на ліве узбіччя, де відбувся наїзд передньою частиною лівої боковини панелі даху автомобіля з деревом.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди малолітній пасажир ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепо-мозкової травми, забою головного мозку, субдуральної гематоми зліва, лінійного перелому лівої лобної кістки з переходом на ліву тім`яну, ліву скроневу кістки, лівий соскоподібний відросток, без зміщення уламків, дані тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя.

Порушення водієм ОСОБА_4 вимог п.п. 1.10 «дорожні умови», «дорожня обстановка» та 12.1 Правил знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв`язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Таким чином, своїми діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли малолітньому потерпілому ОСОБА_7 тяжке тілесне ушкодження, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України

ІІІ. Відомості про укладену угоду, її зміст та узгоджена міра покарання

Відповідно до угоди про визнання винуватості, укладеної 10.05.2023 між прокурором Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 , за участі її захисника ОСОБА_5 , сторони дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 2 ст. 286 КК України, ОСОБА_4 визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних в обвинувальному акті обставин.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначене покарання за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у виді трьох років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами із застосуванням положень ст. 75 КК України.

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди були дотримані всі вимоги і правила КПК України та КК України, а тому просив затвердити зазначену угоду і призначити обвинуваченій узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник ОСОБА_5 підтримали думку прокурора, просили затвердити укладену угоду.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 повідомила, що розуміє надані їй законом права, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до неї буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, та наполягала на затвердженні угоди.

Законний представник малолітнього потерпілого – ОСОБА_6 надав письмову згоду на укладення угоди, про що свідчить його підпис під угодою від 10.05.2023. У судовому засіданні підтвердив добровільність своєї позиції.

ІV. Мотиви суду

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією).

Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Частиною 5 ст. 469 КПК України передбачено, що укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Суд, вивчивши матеріали обвинувального акта з угодою про визнання винуватості, дійшов висновку, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам кримінального процесуального закону, міра покарання, про призначення якої дійшли згоди прокурор та обвинувачена, визначена в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України. Порушень прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб внаслідок укладання такої угоди судом не встановлено, угода не суперечить інтересам суспільства.

Дії обвинуваченої ОСОБА_4 органом досудового розслідування правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження потерпілого.

Підстав для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, передбаченених положеннями ч. 7 ст. 474 КПК України, не встановлено.

Судом з`ясовано, що обвинувачена цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом, визначені положеннями ст.ст. 473, 474 КПК України.

Поясненнями сторін угоди встановлено, що вони уклали угоду про визнання винуватості добровільно.

Узгоджені сторонами вид і міра покарання відповідають ступеню тяжкості та характеру кримінального правопорушення, а також особі обвинуваченої.

При узгодженні покарання, сторонами враховано обставини, передбачені ст.ст. 66, 67 КК України, ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої та фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення.

За умовами ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу ОСОБА_4 , наявності пом`якшуючих обставин, відсутності обтяжуючих обставин, визнання своєї винуватості, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 10.05.2023 між Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 , за участі її захисника ОСОБА_5 , і призначення узгодженого сторонами виду і міри покарання.

V. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Запобіжний захід відносно особи не застосовувався та у суду відсутні підстави для його обрання.

Відповідно до вимог п. 13 ч. 1 ст. 368 КПК України при ухваленні вироку суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат. Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

З огляду на ухвалення обвинувального вироку щодо ОСОБА_4 суд дійшов висновку про стягнення з неї на користь держави витрат на проведення судових експертиз у кримінальному провадженні, що становлять 5 736 грн.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.314, 369, 373-374, 392, 393, 394, 395, 473-475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 10.05.2023 між прокурором Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 , за участі її захисника ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №12022243000002789.

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання із випробуванням, встановивши їй іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засуджену наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання.

Міру запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз у сумі 5 736 (п`ять тисяч сімсот тридцять шість) гривень.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30.11.2022, на автомобіль марки «ЗАЗ LANOS», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Речовий доказ: автомобіль марки «ЗАЗ LANOS», реєстраційний номер НОМЕР_2 – повернути законному володільцю ОСОБА_4 .

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок суду може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Чуднівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії з урахуванням особливостей, передбачених частиною четвертоюстатті 394 КПК України, а саме: обвинуваченим, його захисником, законним представником - виключно з підстав призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених ч.ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, у тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором - виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_8