Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №597/283/26 — Заліщицький районний суд Тернопільської області

Справа №597/283/26

Провадження №2/597/327/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2026 р. Заліщицький районний суд Тернопільської області

в складі: судді Шевчук В.М.

за участі секретаря судового засідання Николайчук З.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом Кульгавець Сергія Михайловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

У С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, у якій просив визначити рішенням суду ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_4 тривалістю шість місяців.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача ОСОБА_1 посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилася спадщина на належну йому земельну ділянку, площею 1,8185 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6122088700:01:001:0245, що розташована на території колишньої Угриньківської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області. Відповідно до довідки, виданої 21.01.2026 року Угриньківським старостинським округом №13, ОСОБА_4 на день своєї смерті проживав та був зареєстрований один в АДРЕСА_1 . За наявними у старостинському окрузі даними, покійний за життя склав заповіт. Позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4 та в силу ст.1261 ЦК України спадкоємцем за законом першої черги після його смерті. Відповідно до відповіді Заліщицької державної нотаріальної контори від 10.02.2026 року, спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_4 є відповідачка ОСОБА_2 .

Вказана особа 10.12.2024 року звернулася до Заліщицької ДНК із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , після чого до майна останнього було заведено спадкову справу, у якій нотаріусом станом на 10.02.2026 року не видано жодного свідоцтва про право на спадщину. Натомість 17.12.2024 року ОСОБА_2 нотаріусом надано письмову відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, із роз`ясненням права звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач, як він стверджує, був переконаний, що спадкоємиця за заповітом після смерті його батька ОСОБА_2 належним чином оформить свої спадкові права за заповітом. Однак, остання, пропустивши на 14 місяців строк для подання заяви про прийняття спадщини, станом на сьогодні так і не звернулася до суду із заявою про його поновлення.

За вказаних вище умов позивач не може допустити визнання спадщини відумерлою після смерті батька, тому вимушений звертатися до суду із даним позовом, який його представник вважає підставним та таким що підлягає до задоволення судом, оскільки спрямований на захист прав та інтересів позивача, що є спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_4 і законом не визначено іншого порядку вирішення даного питання.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Кульгавець С.М. у судове засідання не з`явилися, однак від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують повністю, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи по суті, що підтверджується матеріалами справи, та не надала у встановлений судом строк відзиву до суду.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 06.03.2026 року суддя Шевчук В.М. прийняла до свого провадження цивільну справу та визначила проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 18.05.2026 року суддя Шевчук В.М. закрила підготовче провадження у цивільній справі та призначила справу до судового розгляду.

Суд вважає, що відповідачка не з`явилася у судове засідання без поважних причин, а тому, керуючись положеннями ст.280 ЦПК України, справу слід розглянути за відсутності відповідачки з постановленням заочного рішення.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV.Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовна заява адвоката Кульгавець С.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується повторним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 21.01.2026 року.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належну йому, відповідно до витягу з ДРРПНМ №254548374 від 27.04.2021 року, земельну ділянку, площею 1,8185 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6122088700:01:001:0245, що розташована на території колишньої Угриньківської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області.

Відповідно до довідки №19-20/13-18, виданої 21.01.2026 року Угриньківським старостинським округом №13, ОСОБА_4 на день своєї смерті проживав та був зареєстрований один в АДРЕСА_1 . За наявними у старостинському окрузі даними, покійний за життя склав заповіт №13-1 від 23.11.2021 року.

Позивач ОСОБА_1 є, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 01.09.1994 року, сином ОСОБА_4 , та в силу ст.1261 ЦК України спадкоємцем за законом першої черги після його смерті.

Відповідно до відповіді Заліщицької державної нотаріальної контори №49/02-14 від 10.02.2026 року, спадкоємицею за заповітом №13-1 від 23.11.2021 року, після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_2 .

Відповідачка 10.12.2024 року звернулася до Заліщицької ДНК із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , після чого до майна останнього було заведено спадкову справу №106/2024.

У даній спадковій справі нотаріусом станом на 10.02.2026 року не видано жодного свідоцтва про право на спадщину.

Натомість 17.12.2024 року ОСОБА_2 нотаріусом надано письмову відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, із роз`ясненням права звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач, як зазначає у позовній заяві його представник, був переконаний, що спадкоємиця за заповітом після смерті його батька ОСОБА_2 належним чином оформить свої спадкові права за заповітом. Однак, остання, пропустивши на 14 місяців строк для подання заяви про прийняття спадщини, станом на сьогодні так і не звернулася до суду із заявою про його поновлення.

Своїм правом на прийняття спадщини після смерті батька позивач вчасно скористатися не зміг, оскільки достеменно знав про наявність складеного батьком 23.11.2021 року заповіту на користь ОСОБА_2 і через це не звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, не проживаючи постійно з батьком на час його смерті.

Однак, враховуючи вказані вище обставини не реалізації ОСОБА_2 своїх спадкових прав та значний пропуск нею строків, визначених для спадкування, навіть після отримання від нотаріуса роз`яснення права такого звернення до суду, позивач звернувся до суду за захистом своїх спадкових прав, визначених ст.1261 ЦК України, в судовому порядку.

10 лютого 2026 року позивач звернувся до Заліщицької державної нотаріальної контори із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька.

Того ж дня в.о.державного нотаріуса Заліщицької ДНК Дідик І.О. вивчено подані позивачем документи і надано письмову відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, мотивуючи її пропуском позивачем шестимісячного строку для подання такої заяви, із роз`ясненням права звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач зазначає поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька недобросовісну поведінку відповідачки ОСОБА_2 , яка: пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 на 14 місяців; подавши таку заяву з пропуском строку, передбаченого ст.1269 ЦК України, отримала відмову від нотаріуса із роз`ясненням права поновлення такого строку в судовому порядку, більше року з таким позовом в суд не зверталася, чим ставить під загрозу перехід спадкового майна органам місцевого самоврядування, чим порушує спадкові права позивача.

V. Оцінка суду

Згідно зі ст.10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Вимогами ст.12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.1268 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї (ч.3 ст.1268 ЦК України).

Відповідно до положень ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 ЦК України).

Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини визначені ч.1 ст.1272 ЦК України, зокрема регламентовано, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Однак, приписами частини 3 вищевказаної статті ЦК України вказано, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно правової позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 26 червня 2019 року №61-38298св18, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Відповідно до роз`яснень наданих постановою Пленум Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року “Про судову практику у справах про спадкування”, зокрема п.24, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину. Повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

Відповідно до положень ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі Ilhan v. Turkey від 27 червня 2000 року при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" та ст.10 ч.4 ЦПК України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Вирішуючи дані позовні вимоги, суд виходить з того, що своїм правом на прийняття спадщини після смерті батька позивач вчасно скористатися не зміг, оскільки достеменно знав про наявність складеного батьком 23.11.2021 року заповіту на користь ОСОБА_2 і через це не звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, не проживаючи постійно з батьком на час його смерті.

Однак, враховуючи вказані вище обставини не реалізації ОСОБА_2 своїх спадкових прав та значний пропуск нею строків, визначених для спадкування, навіть після отримання від нотаріуса роз`яснення права такого звернення до суду, спадкові права позивача підлягають поновленню в судовому порядку.

Суд погоджується з доводами представника позивача, що поважною причиною пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька є недобросовісна поведінка відповідачки, яка: пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 на 14 місяців; подавши таку заяву з пропуском строку, передбаченого ст.1269 ЦК України, отримала відмову від нотаріуса із роз`ясненням права поновлення такого строку в судовому порядку, більше року з таким позовом в суд не зверталася, чим порушує спадкові права позивача.

За встановлених обставин справи суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що спрямовані на реальний захист прав та інтересів спадкоємця при оформленні його спадкових справ, позивачем пропущено встановлений законом шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_4 з поважних причин, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

VI. Щодо розподілу судових витрат

Згідно п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат по справі, суд вважає, що їх слід покласти на сторони в понесених ними розмірах.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10, 12, 13, 81, 141, 211, 247, 259, 263-265, 268, 272-273, 280-284, ч.1 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.1216-1218, 1220-1223, 1258, 1261, 1268-1270, 1272, 1297Цивільного кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Кульгавець Сергія Михайловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , жителю АДРЕСА_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_4 тривалістю шість місяців, з дня набрання рішенням суду у даній справі законної сили.

Судові витрати по справі покласти на сторони в понесених ними розмірах.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідачки, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу, яка подається Тернопільському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, а відповідачкою протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повне рішення складено 30.06.2026 року.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ,

Суддя В.М.ШЕВЧУК