Рішення від 30 червня 2026 р. у справі №638/9906/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/9906/26

Провадження № 2/638/8217/26

РІШЕННЯ

Іменем України

01 липня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Латки І.П.,

за участю секретаря судового засідання Мяснянкіної Г.П.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

У травні 2026 року ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому просив розірвати шлюб з відповідачем, зареєстрований 14 листопада 2023 року у Першому відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 3198.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони перебувають у шлюбі з 14 листопада 2023 року, спільних дітей не мають. Прожили у шлюбу близько трьох місяців, намагалися вести спільне господарство та будувати сімейні відносини, однак належних сімейних стосунків фактично не склалося, з лютого 2024 року проживають окремо, спільного господарства не ведуть, оскільки відповідач залишила сім`ю і не повернулася до родини. Крім того, відповідач залишила позивачу та його матері на піклування свого малолітнього сина. Після цього самоусунулася від сімейних стосунків, причинила будь-яке спілкування з позивачем та своєю дитиною. Протягом останнього року не виходила на зв`язок, не відповідала на телефонні дзвінки, не повідомляла про своє місце перебування, не виявила зацікавленості у відновленні спілкування або примиренні. Зазначені обставини свідчать про те, що сім`я остаточно розпалася, між сторонами втрачено почуття любові, взаємоповаги, довіри та взаєморозуміння, а шлюбні відносини набули формального характеру. У зв`язку з цим подальше збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам сторін.

Ухвалою суду від 07 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін про судове засідання.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подала, у зв`язку з чим суд розглядає справу на підставі наявних матеріалів відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

В судове засідання сторони не з`явилися, про судове засідання повідомлені належним чином. Позивач просив розглянути справу за його відсутністю. Відповідач причини неявки суду не повідомила, з клопотанням про відкладення розгляду справи не зверталася.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 131, п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутністю сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 14 листопада 2023 року зареєстрували шлюб у Першому відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що складено відповідний актовий запис № 3198, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб, виданим 14 листопада 2023 року на бланку серія НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільних дітей не мають.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Частинами 3, 4 статті 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ч. 1 ст. 110 СК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 та абз. 2 ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті фактичних обставин справи, суд зазначає наступне.

Як зазначає позивач, і цю обставину не спростував відповідач, шлюбні стосунки між сторонами припинилися, вони однією сім`єю не поживають, спільного господарства не ведуть, через втрату почуття любові, взаємоповаги, довіри та взаєморозуміння.

Суд наголошує, що право позивача на розірвання шлюбу є безумовним та не може бути піддане жодним обмеженням, оскільки протилежний підхід матиме наслідком примушування до шлюбу, що заборонено законом.

З огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин та їх нормативно-правове регулювання, суд дійшов висновку, що доводи позивача про те, що подальше збереження шлюбу суперечить його інтересам знайшли своє підтвердження, є доведеними та обґрунтованими, а тому наявні підстави для судового захисту прав позивача на розірвання шлюбу в обраний ним спосіб судового захисту.

Враховуючи предмет та підстави позову, а також встановлені судом фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, а тому відсутні підстави не приймати визнання позову відповідачем.

З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

На підставі викладеного, беручи до уваги визнання позову відповідачем, суд стягує з відповідача на користь позивача 50 % сплаченого судового збору, тобто 656,60 грн, тоді як решту судового збору (50%) повертає позивачу з державного бюджету.

Керуючись ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 131, 141, 142, 206, 223, 259, 263-265, 268, 273-279, 352, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , від імені якого діє представник Гринченко Тетяна Миколаївна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянином України, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянкою України, зареєстрований 14 листопада 2023 року у Першому відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 3198.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 змінити прізвище на дошлюбне « ОСОБА_5 ».

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 , судовий збір у розмірі 656,60 грн (шістсот п`ятдесят шість гривень 60 копійок).

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 , з Державного бюджету 50% судового збору, сплаченого за квитанцією № 1635-2520-9552-1467 від 05 травня 2026 року на суму 1313,20 грн, тобто у розмірі 656,60 грн (шістсот п`ятдесят шість гривень 60 копійок).

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 01 липня 2026 року.

Суддя І.П. Латка