Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №346/1921/26 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1921/26

Провадження № 2-адр/346/4/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі: головуючого судді Сольського В.В.,

за участю секретаря судових засідань Пігуляк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань в місті Коломия заяву адвоката Костракевич І.В. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області знаходилася вказана вище адміністративна справа. Відповідно до рішення Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області від 08 червня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Представник позивача адвокат Костракевич І.В., звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, зазначивши, що відповідачем у зв`язку із розглядом вказаної справи понесено витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень. В позовній заяві представником позивача зазначено, що позивач користується правничою допомогою та заявляє про відшкодування витрат пов`язаних з розглядом справи на професійну правничу допомогу.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином.

Відповідач в судове засідання не з`явився.

У зв`язку із неявкою сторін у судове засідання суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08 червня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

При ухваленні рішення, судом не вирішувалось питання щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, які були понесені позивачем.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ч.3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з положеннями ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У свою чергу, особливості постановлення додаткового судового рішення врегульовано статтею 252 КАС України.

Так, частиною 1 цієї статті передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відтак, однією із підстав для ухвалення додаткового судового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати.

Станом на день ухвалення рішення у даній адміністративній справі в матеріалах справи були відсутні докази на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу, тому питання про відшкодування правової допомоги судом не було вирішене.

Враховуючи те, що за змістом позовної заяви представником позивача зазначено про те, що документи, які підтверджують витрати будуть надані суду згодом, у визначений законом строк, після прийняття рішення у справі, суд вважає, що стороною позивача дотримано вимог ч. 7ст. 139 КАС України, відтак, наявні підстави для вирішення питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому в разі вирішенні питання про відшкодування позивачам витрат на професійну правничу допомогу адвоката слід враховувати положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якою врегульовано правила розподілу судових витрат, до яких окрім інших віднесено й витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: "На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат".

При визначенні суми відшкодування вказаних витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).

В обґрунтування розміру понесених відповідачем витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн. до матеріалів справи надано копії наступних документів: договір про надання правової допомоги від 16.04.2026 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Костракевич Іванною Василівною; ордером від 16.04.2026 року; актом приймання-передачі наданих послуг від 16.04.2026 року з якого вбачається, що адвокат Костракевич І.В. надала Данищуку М.Л. наступні юридичні послуги:

- усні консультація щодо процедури оскарження постанови №320, що стосуються справи, вартість послуги 1500 грн.;

- здійснення правового аналізу постанови №320 та інших процесуальних документів, проведено аналіз та опрацювання судової практики та висновків в аналогічних справах, вартість послуги 3000 грн;

- підготовка та подання адвокатського запиту до ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо надання інформації та належним чином завірених документів, вартість послуги 3000 грн;

- підготовка, подання та підписання позовної заяви щодо оскарження постанови №320 щодо притягнення Клієнта до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, загальна вартість послуги 9000 грн.;

- участь в судових засіданнях – 3000 грн;

- витрати на друк та копіювання документів, направлення кореспонденції – 500 грн.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений час, значення спору для сторони тощо.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року по справі №160/6899/20.

З урахуванням зазначеного та розрахунку витрат часу зазначеного представником позивача, суд вважає, що розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 20 000 грн є непропорційним до предмета спору та складності справи.

Враховуючи особливості предмета спору, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, складність справи, яка є незначної складності, час, який був необхідний для вчинення дій та надання послуг, зазначених в акті про отримання правової допомоги від 16.04.2026, виходячи з критеріїв їх виправданості, розумності їх розміру та співмірності з позовом та складністю справи, суд приходить до висновку про те, що заява відповідача підлягає до часткового задоволення, у зв`язку з чим з ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000 грн, що відповідатиме критеріям виправданості, розумності та справедливості.

На підставі викладеного, керуючись ст.132,134,139,252 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву адвоката Костракевич І.В. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , юридична адреса: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень.

В іншій частині заявлених вимог відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Сольський В. В.