Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №490/267/26 — Миколаївський апеляційний суд

Суд: Миколаївський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 30 червня 2026 р.

Справа: №490/267/26

Суддя: Коломієць В. В.

01.07.26

33/812/283/26

Справа № 490/267/26

Провадження № 33/812/283/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 липня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого – судді Коломієць В.В.

із секретарем судового засідання Соловйовим М.А.,

за участю: захисника Ювченка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , подану захисником Ювченко Андрієм Васильовичем, про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік,

В С Т А Н О В И В :

Постановою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

11 червня 2026 року захисник ОСОБА_1 – адвокат Ювченко А.В. - звернувся з апеляційною скаргою разом із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 травня 2026 року, посилаючись на поважність причин його пропуску. На обґрунтування вказаного клопотання захисник Ювченко А.В. зазначав, що вперше він подав апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 05 червня 2026 року, тобто з дотриманням строків на апеляційне оскарження, встановлених ст. 120 КАС України, між тим апеляційний судом було помилково повернуто апеляційну скаргу. Також звертав увагу, що постанову було направлено до підсистеми «Електронний суд» та надано загальний доступ 01 червня 2026 року.

Заслухавши захисника Ювченка А.В., який підтримав вказане клопотання, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи, викладені в клопотанні, апеляційний суд встановив наступне.

Згідно положень ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення постанова судді у адміністративній справі відносно ОСОБА_1 винесена 26 травня 2026 року.

Апеляційна скарга на постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності від 26 травня 2026 року була подана 11 червня 2026 року, тобто, поза межами строку, встановленого ст. 294 КУпАП, оскільки, як зазначено вище, згідно приписів ч. 2 ст. 294 КУпАП останнім днем подачі апеляційної скарги є 04 червня 2026 року.

Як на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження захисник Ювченко А.В. посилається на те, що апеляційний суд вперше помилково повернув апеляційну скаргу, яка була подана в межах строку на апеляційне оскарження, а також те, що постанову була направлено до підсистеми «Електронний суд» та надано загальний доступ 01 червня 2026 року.

Проте поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала скаргу про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. При цьому такі обставини належить підтвердити доказами.

Між тим у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови не зазначені обставини, які б об`єктивно свідчили про пропуск цього строку з поважних причин.

Так, з матеріалів справи вбачається, що згідно договору про надання правової допомоги № 57/02/26 від 19.02.2026 року інтереси ОСОБА_1 в суді представляв адвокат Ювченко А.В. Судом першої інстанції справа неодноразово призначалась до розгляду на 23 лютого 2026 року, 24 березня 2026 року, 22 квітня 2026 року, 06 травня 2026 року та 26 травня 2026 року. Про час і місце розгляду справи судового засідання, призначеного на 26 травня 2026 року, захисник Ювченко А.В. був належним чином повідомлений, що підтверджується карткою руху документу про доставку судової повістки-повідомлення в його електронний кабінет підсистеми «Електронний суд». В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник Ювченко А.В. не з`явилися, подали заяву про розгляд справи без участі.

Враховуючи належне повідомлення про час, дату і місце розгляду справи, суд першої інстанції розглянув справу 26 травня 2026 року у відсутність ОСОБА_1 та його захисника Ювченко А.В. 05 червня 2026 року захисник ОСОБА_1 – адвокат Ювченко А.В. - подав вперше апеляційну скаргу, проте постановою Миколаївського апеляційного суду від 10 червня 2026 року вказана апеляційна скарга була повернута, в зв`язку з тим, що апеляційна скарга була подана з порушенням строку на апеляційне оскарження і апелянт не ставив питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. 11 червня 2026 року захисник Ювченко А.В. повторно подав апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Доводи клопотання захисника Ювченко А.В. про те, що десятиденний строк на апеляційне оскарження пропущений через те, що апеляційний суд вперше помилково повернув апеляційну скаргу, яка була подана в межах строку на апеляційне оскарження, передбаченого нормами статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України, не заслуговують на увагу, оскільки дана справа розглядається не у порядку адміністративного судочинства, а тому при вирішенні процесуальних питань у даній справі застосовуються норми Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Не свідчить про те, що строк на оскарження був пропущений з поважних причин і посилання захисника Ювченка А.В. на те, що оскаржувану постанову було надіслано до підсистеми «Електронний суд» лише 01 червня 2026 року, оскільки діючим законодавством перебіг строку на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення пов`язаний не з моментом отримання її копії або ознайомлення з її змістом, а з днем винесення постанови суду.

Захисник Ювченко А.В. та Кондратюк М.О. через свого захисника були обізнані про судовий розгляд справи, то, відповідно, мали змогу своєчасно дізнатись про стан судового провадження та оскаржити постанову суду в межах десятиденного строку.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що захисник Ювченко А.В. або ОСОБА_1 вживали заходів, спрямованих на отримання копії судового рішення до 01 червня 2026 року.

Інших причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, апелянтом не зазначено.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апеляційний суд враховує практику Європейського Суду з прав людини, яка згідно ст. 17 Закону України «Про виконання та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, застосовується як джерело права.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року).

У справі «Індепендент ньюс енд медіа» та «Індепендент ньюспейперс» проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що юридична визначеність передбачає повагу до принципу, що є принципом остаточності рішень. Відхилення від цього принципу виправдане лише в тому випадку, коли воно здійснене як зумовлене обставинами значного та непереборного характеру.

Між тим у даній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності апеляційним судом не було встановлено особливих і непереборних обставин, які б перешкоджали апелянту оскаржити постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 травня 2026 року у передбачений ст. 294 КУпАП строк.

За таких обставин, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 294 КУпАП, вважаю, що апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту, оскільки вона подана після закінчення встановленого законом строку на апеляційне о скарження і у поновленні цього строку відмовлено.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити ОСОБА_1 в поновленні процесуального строку на апеляційне оскарження постанови судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 травня 2026 року.

Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду Коломієць В.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua