Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №766/3661/26 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/3661/26

н/п 2/766/8969/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2026р. Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючої судді - Зуб І.Ю.,

за участю секретаря – Федорова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , останне відомє місце проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ) про зміру (зменшення) розміру аліментів на утримання дітей, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, в якому просить: зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_4 РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 за рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 01.05.2024 на утримання малолітньої дитини – доньки ОСОБА_5 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16 січня 2024 року та до досягнення дитиною повноліття – до 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу); 2) Стягувати з ОСОБА_4 РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 аліменти в розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на утримання доньки ОСОБА_5 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , з часу набрання рішенням законної сили, до повноліття дитини.

На обґрунтування позову позивач зазначив таке.

Херсонським міським судом Херсонської області від 01.05.2024 в порядку спрощеного позовного провадження розглянуто цивільну справу за позовом « ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини».

Згідно рішення: «…Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16 січня 2024 року та до досягнення дитиною повноліття…».

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 03.02.2025 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін розглянуто цивільну справу за позовом « ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів».

Згідно рішення: «…Позов ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , про стягнення аліментів, - задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 02 жовтня 2024 року та до повноліття дитини - до ІНФОРМАЦІЯ_7 включно…».

Після ухвалення першого рішення щодо стягнення аліментів на утримання дитини та дружини, виникли нові обставини — обов`язок утримання другої дитини, що є зміною сімейного стану.

Окрім того, його дружина, ОСОБА_8 , вагітна і вони чекають на народження другої дитини.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 02.04.2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено судове засідання.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав заяву про проведення розгляду у його відсутності, проти заочного розгляду не заперечує, позов просить задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, причини неявки не повідомила, про дату та час розгляду повідомлена належним чином. Відзив не подавала.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, причини неявки не повідомила, про дату та час розгляду повідомлена належним чином.

Заслухавши позивача, вивчивши матеріали справи, судом встановлено таке.

Згідно із ст. 4 ч. 1 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ч. 1 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності із положеннями ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Згідно із ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Докази мають бути належними, допустимими, достовірними (ст. ст. 77, 78, 79 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Сторони мають спільну дитину –малолітню ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 05.01.2024 року.

01.02.2024 року рішенням Херсонського міського суду Херсонської області ухвалено: «Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16 січня 2024 року та до досягнення дитиною повноліття. Рішення в частині стягнення суми платежу аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає: АДРЕСА_2 ) аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 16 січня 2024 року до досягнення дитиною ОСОБА_5 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 .»

03.02.2025 року рішенням Голосіївського районного суду м. Києва ухвалено: «Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 02 жовтня 2024 року та до повноліття дитини - до ІНФОРМАЦІЯ_7 включно.»

Відповідно до УЗД протоколу від 09.03.2026 року, ОСОБА_3 поставлено діагноз – вагітність 12 тижнів 5 днів.

ОСОБА_1 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб 06.09.2025 року, актовий запис № 1576, що вбачається з свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_5 .

Таким чином, встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 03.02.2025 року стягнуто аліменти на корить третьої особи, яка перебуває в шлюбі з позивачем.

Оцінюючи надані докази суд зазначає таке.

Зазначаючи, що змінилось матеріальне становище, позивач не надав до суду відомостей щодо розміру свого доходу станом на період ухвалення судового рішення, та доказів витрат, які несе. Не надано доказів яким чином змінилось матеріальне становище позивача.

Сам по собі факт реєстрації шлюбу з особою, на користь якої позивач сплачує аліменти, факт вагітності третьої особи, не вказує на зміну матеріального становища позивача.

Стаття 180 СК України встановлює обов`язок батьків утримувати неповнолітніх дітей, способи виконання такого обов`язку визначаються за домовленістю між ними відповідно до норми ст. 181 цього Кодексу.

Згідно вимог ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В силу ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Статтею 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Дана норма закону також закріплена в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143 цс 13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Відповідно правової позиції викладеної у постанові Верховного суду від 16.09.2020 року у справі №565/2071/19, зміна сімейного стану позивача, а саме - народження іншої дитини, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів. Судам необхідно враховувати, що Особа 1 належними та допустимими доказами не підтвердила погіршення свого майнового стану, у тому числі у зв`язку з народженням дитини від іншого шлюбу. Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. ВС звертає увагу на те, що відповідно до рішення Кузнецовського міськсуду від 25.04.2016 розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення у зв`язку з тим, що позивач має на утриманні малолітню дитину без підтвердження погіршення його матеріального становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини Особи 5 та суперечитиме її інтересам.

Пункт 1 ст. 3 ч.1 Європейської Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР № 789-ХII від 27.02.91 р. передбачає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Згідно п.2- дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Пунктом 2 ст. 27 ч.1 Європейської Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР № 789-ХII від 27.02.91 р. визначено, що батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження тих обставин, що стан його здоров`я чи зміна сімейного стану та наявність інших дітей впливає на його спроможність виконувати батьківські обов`язки по утриманню доньки ОСОБА_9 . Не надано жодних доказів розміру заробітної плати позивача станом на час розгляду справи та матеріального стану його родини..

Таким чином підстави позову про зміну матеріального стану позивача, не підтверджено доказами.

Враховуючи ті обставини, що з моменту ухвалення Херсонським міським судом Херсонської області судового рішення від 01.05.2024 року у позивача не виникло обставин, закріплених ст.192 СК України, а також приймаючи до уваги, що позивач є особою працездатного віку, то суд вважає, що для задоволення позову підстав немає.

Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 141, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, ст. ст. 180,182,184,191, 192 СК України, суд,

У Х В А Л И В :

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , останне відомє місце проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ) про зміру (зменшення) розміру аліментів на утримання дітей- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення до Херсонського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяІ. Ю. Зуб