Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №650/4539/25 — Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Суд: Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них

Дата: 21 червня 2026 р.

Справа: №650/4539/25

Суддя: Сікора О. О.

Справа № 650/4539/25

провадження № 2/650/1411/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого – судді Сікори О.О.,

за участю секретаря – Завістовської Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Високопільської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Високопільської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області, в якому просила визначити їй додатковий строк тривалістю три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Кривий Ріг Криворізького району Дніпропетровської області помер її рідний брат ОСОБА_2 .

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 4,79 га, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Кочубеївської сільської ради Високопільського району Херсонської області, що належала спадкодавцю на підставі державного акта на право приватної власності на землю.

Вона є спадкоємицею за законом другої черги після смерті ОСОБА_2 , оскільки є його рідною сестрою.

Спадщину після смерті ОСОБА_2 ніхто не приймав, спадкова справа раніше звернення позивача до нотаріуса не заводилася, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

23 квітня 2025 року позивач звернулася до приватного нотаріуса Бериславського районного нотаріального округу Херсонської області Ковальова С.В., однак їй було відмовлено у відкритті спадкової справи у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини, встановленого статтею 1270 ЦК України, та роз`яснено право на звернення до суду.

Поважність причин пропуску строку позивач обґрунтувала тим, що після початку повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України вона з 14 квітня 2022 року перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа, має фінансові труднощі, не працює, а також вважала, що у зв`язку з воєнним станом строки для прийняття спадщини були зупинені.

Посилаючись на наведені обставини, позивач просила позов задовольнити.

Представник відповідача подав письмові пояснення, в яких просив відмовити у задоволенні позову у зв`язку з тим, що Високопільська селищна військова адміністрація Бериславського району Херсонської області є неналежним відповідачем.

В обґрунтування своєї позиції представник відповідача зазначив, що відповідно до копії державного акта на право приватної власності на землю серії І-ХС № 033453 від 07 лютого 2003 року спадкова земельна ділянка площею 4,79 га розташована на території Кочубеївської сільської ради, а не Високопільської селищної ради.

Також представник відповідача зазначив, що спірне майно знаходиться поза межами Високопільської територіальної громади, тому Високопільська селищна військова адміністрація не є розпорядником цієї землі, не може порушувати чи оспорювати права позивача та не має процесуальних повноважень щодо вирішення питань, пов`язаних із цією спадщиною.

Крім того, представник відповідача вказав, що Високопільською селищною військовою адміністрацією подавалося клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження для заміни неналежного відповідача, судом було надано позивачу можливість реалізувати право, передбачене статтею 51 ЦПК України, однак позивач клопотання про заміну відповідача або залучення співвідповідача не заявив.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши письмові докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Кривий Ріг Криворізького району Дніпропетровської області, про що складено актовий запис про смерть № 1604.

Після його смерті відкрилася спадщина.

Згідно з копією державного акта на право приватної власності на землю серії І-ХС № 033453 ОСОБА_2 належала земельна ділянка площею 4,79 га, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Із зазначеного державного акта вбачається, що земельна ділянка розташована на території Кочубеївської сільської ради Високопільського району Херсонської області.

Позивач звернулася до суду саме з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків, тобто спадщини, від фізичної особи, яка померла, до інших осіб.

Відповідно до частини першої статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до частини першої статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини першої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до статті 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Разом з тим, вирішення питання про наявність або відсутність поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини можливе лише за умови пред`явлення позову до належного відповідача.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідачем є особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його право, свободу чи інтерес, або особа, за рахунок якої можливе поновлення такого права чи інтересу.

Відповідно до частини першої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання залучити до участі у справі співвідповідача.

Відповідно до частини другої статті 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Отже, визначення відповідача є правом позивача. Водночас перевірка належності відповідача та обґрунтованості заявлених до нього вимог здійснюється судом під час розгляду справи.

При цьому суд не наділений повноваженнями з власної ініціативи, без відповідного клопотання позивача, замінити неналежного відповідача належним відповідачем або залучити до участі у справі співвідповідача, оскільки це суперечило б принципу диспозитивності цивільного судочинства.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами у справах про спадкування є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Таким чином, у справах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини належним відповідачем, за загальним правилом, є спадкоємці, які прийняли спадщину. У разі відсутності таких спадкоємців належним відповідачем є відповідна територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Зазначений підхід зумовлений тим, що саме така територіальна громада у разі відсутності спадкоємців, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття може мати юридичний інтерес у спадкових правовідносинах, зокрема у зв`язку з можливістю визнання спадщини відумерлою.

За змістом частини першої статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Отже, належність відповідача у цій категорії спорів визначається не довільно, а з урахуванням місця відкриття спадщини, місцезнаходження спадкового майна та наявності або відсутності спадкоємців, які прийняли спадщину.

У цій справі позивач зазначила, що інших спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , немає, спадкова справа раніше не заводилася, спадщина відумерлою не визнавалася.

Водночас позов пред`явлено до Високопільської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області.

Однак із матеріалів справи вбачається, що спадкова земельна ділянка, щодо якої позивач має намір оформити спадкові права, розташована на території Кочубеївської сільської ради, а не Високопільської селищної ради.

Крім того, сама позивач у позовній заяві зазначила, що спадкодавець ОСОБА_2 на день смерті проживав та був зареєстрований у селі Кочубеївка Бериславського району Херсонської області.

Таким чином, заявлені позовні вимоги пов`язані зі спадщиною, місце відкриття якої та місцезнаходження спадкового майна не відносяться до Високопільської селищної територіальної громади.

Доказів того, що Високопільська селищна військова адміністрація Бериславського району Херсонської області є органом, який представляє інтереси територіальної громади за місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , або що саме вона має юридичний інтерес у спірних спадкових правовідносинах, матеріали справи не містять.

Також матеріали справи не містять доказів того, що Високопільська селищна військова адміністрація оспорює право позивача на прийняття спадщини, порушує її спадкові права або може бути особою, за рахунок якої можливе поновлення відповідного спадкового права.

Натомість зі змісту письмових пояснень відповідача вбачається, що Високопільська селищна військова адміністрація заперечує проти позову саме з підстав своєї неналежності як відповідача, посилаючись на те, що спірна земельна ділянка знаходиться поза межами Високопільської територіальної громади.

Суд враховує, що позивачу було надано можливість реалізувати право, передбачене статтею 51 ЦПК України, однак клопотання про заміну неналежного відповідача або залучення співвідповідача позивач не заявила.

За таких обставин суд позбавлений процесуальної можливості самостійно змінити відповідача у справі або залучити іншу особу як співвідповідача.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову до такого відповідача.

При цьому суд зазначає, що відмова у задоволенні позову з підстав його пред`явлення до неналежного відповідача не є вирішенням по суті питання про наявність або відсутність у позивача права на спадкування після смерті ОСОБА_2 , не позбавляє позивача права звернутися до суду з відповідним позовом до належного відповідача та не позбавляє її права доводити поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини в іншій справі за належного суб`єктного складу учасників.

Оскільки позовні вимоги заявлені до неналежного відповідача, суд не надає оцінки доводам позивача щодо поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки перевірка цих обставин мала б правове значення лише за умови пред`явлення позову до належного відповідача.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Високопільської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судові витрати у разі відмови у задоволенні позову покладаються на позивача.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 48, 51, 76, 77, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, статтями 1216-1218, 1220, 1221, 1262, 1268-1272, 1277 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Високопільської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30 червня 2026 року.

Суддя: О.О. Сікора

Оригінал: reyestr.court.gov.ua