Вирок від 29 червня 2026 р. у справі №523/9410/24 — Пересипський районний суд міста Одеси

Суд: Пересипський районний суд міста Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження

Дата: 29 червня 2026 р.

Справа: №523/9410/24

Суддя: Шкуренков М. В.

Пересипський районний суд міста Одеси Справа № 523/9410/24

Провадження №1-кп/523/627/26

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

30.06.2026 року Пересипський районний суд міста Одеси в складі:

Головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5

представники у справах неповнолітніх ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

розглянувши у судовому засіданні в м.Одесі матеріали кримінального провадження №12023163490000778 від 17.11.2023 рокувідносно:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця с.Костянтинів Ширяївського району Одеської області, громадянина України, неодруженого, офіційно не працевлаштований, має неповну середню освіту, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

- 19.06.2024 року Ширяївським р/с Одеської області за ч.4 ст.185 КК України до 5-ти років позбавлення волі. Згідно ст.ст.75, 104 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.

- 29.11.2024 року Київським р/с м.Одеси за ч.4 ст.185, ч.1 ст.71 КК України до 5-ти років 1-го місяця позбавлення волі;

по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Неповнолітній ОСОБА_9 06.11.2023 року в період часу з 21:00 по 21:49, більш точний час не встановлено, знаходячись біля кінцевої трамвайної зупинки на вулиці Одарія в місті Одеса, де у нього, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник конфлікт з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В подальшому в ході конфлікту, ОСОБА_9 проявив злочинну недбалість в момент наближення ОСОБА_5 , тобто діючи з необережності, не передбачаючи можливості настання шкоди для потерпілого у вигляді тяжких тілесних ушкоджень, хоча міг та повинен був передбачити, наніс один удар ліктем правої руки в область обличчя останнього. Через отриманий удар, ОСОБА_5 не втримав власну рівновагу, у зв`язку з чим впав та вдарився головою об асфальтне покриття внаслідок чого отримав тілесні ушкодження у вигляді: закрита черепно-мозкова травма у формі забою головного мозку важкого ступеню, яка супроводжувалась крововиливом між твердою і павутинною мозковими оболонками та крововиливом між м`якою і павутинковою оболонками лівої півкулі головного мозку, ускладнилась здавленням головного мозку з вираженим зміщенням структур головного мозку, комою 1 -го ступеня, закриті переломи лобної кістки зліва та лівої тім`яної кістки, підшкірна гематома м`яких тканин в тім`яно-скроневій області зліва, закритий перелом переднього відділу тіла шостого шийного хребця. Вище зазначені тілесні ушкодження, відповідно до п. п. 2.1.3 «б», «е», «о» та 4.6 "Правил судово- медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" (1995р.) відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 винним себе визнав повністю, підтвердивши всі обставини зазначені в обвинувальному акті. Пояснивши, що 06.11.2023року, приблизно о 21.00 годині біля бару на перехресті вулиць Одарія та Отамана Головатого у нього стався скандал із потерпілим, в ході якого він наніс останньому удар ліктем в обличчя, від якого останній впав на підлогу, після чого він пішов звідти. У скоєному кається, просив суворо не карати, зазначив, що він не бажав наносити потерпілому тяжкі ушкодження.

Потерпілий по даному кримінальному провадженню підтвердив обставини зазначені в обвинувальному акті, цивільний позов не подавав, претензій матеріального характеру не має.

Так як обвинувачений свою вину визнав повністю, підтвердив обставини скоєних ним кримінальних правопорушень, погодився на спрощену форму судового розгляду, а саме просив не досліджувати докази які він не оспорює, що передбачено ст.349 ч.3 КПК України, наслідки застосування якої роз`яснені учасникам розгляду, суд з`ясувавши думку учасників, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, згідно викладеного, суд вважає, що дії ОСОБА_9 необхідно кваліфікувати:

– по ст.128 КК України за ознаками: спричинення необережного тяжкого тілесного ушкодження, та винуватість обвинуваченого у скоєному кримінальному правопорушенні доказана повністю.

При призначенні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_9 суд, враховує характер і ступень тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, що відноситься згідно ст.12 КК України до категорії нетяжких злочинів, також повною мірою вивчена особа обвинуваченого, який, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, офіційно не працює, не одружений, відношення обвинуваченого до вчиненого злочину, провину визнав повністю, щиро покаявся, вчинив правопорушення у неповнолітньому віці. Крім того судом врахована досудова доповідь, яка була складена 26.06.2026 року начальником сектору ювенальної пробації ОСОБА_10 .

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватись вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визнаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали).

Відповідно до вимог ст.50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а при його призначенні суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, та обставини що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання.

Обставини, згідно ст.67 КК України, що обтяжують покарання – не встановлено.

Обставинами, згідно ст.66 КК України, що пом`якшують покарання – щире каяття, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.

Судом встановлено, що ОСОБА_9 раніше був неодноразово засуджений, в останнє Київським районними судами м.Одеси 29.11.2024 року до остаточного покарання у виді 5-ти років 1-го місяця позбавлення волі. Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_9 вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення у листопаді 2023 року, тобто до постановлення у відношенні нього інших вироків та вироку від 29.11.2024 року, остаточне покарання йому має бути призначено на підставі ч.4 ст.70 КК України.

Враховуючи зазначене, та приймаючи до уваги всі вище зазначені обставини, ставлення обвинуваченого до скоєного злочину, думку прокурора, який вважав необхідним призначити обвинуваченому остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5-ть років 2-ва місяці, думку потерпілого, представників у справах дітей, захисника та обвинуваченого, які підтримали прокурора та погодились на покарання, яке просив прокурор, суд прийшов до висновку про можливість досягти визначеної законом мети заходу примусу та вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі.

Цивільні позови не заявлено. Витрати на залучення експертів – відсутні. Питання про долю речових доказів по провадженню, суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 349, 368, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України, та призначити йому покарання у виді 1-го (одного) року позбавлення волі;

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупності кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, а саме покарання за цим вироком та вироком Київського районного суду м.Одеси від 29.11.2024року, призначити ОСОБА_9 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5-ть (п`ять) років 2-ва (два) місяці.

Міра запобіжного заходу ОСОБА_9 в межах кримінального провадження не обиралась.

Строк відбуття покарання ОСОБА_9 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.

На підставі ст.72 КК України в строк відбуття покарання призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень зарахувати ОСОБА_9 часткове відбуття покарання за попереднім вироком Київського районного суду м.Одеси від 29.11.2024року, з розрахунку один попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Копію вироку, негайно після оголошення, вручити учасникам процесу.

На вирок може бути подано апеляцію до Одеського апеляційного суду через Пересипський районний суд міста Одеси протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, для осіб які перебувають під вартою, тридцять діб з моменту вручення копії вироку.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua