Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про відшкодування шкоди, з них
Дата: 28 червня 2026 р.
Справа: №521/6037/26
Суддя: Сегеда О. М.
ХАДЖИБЕЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ
Справа №521/6037/26
Пр. №2/521/5253/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2026 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого – судді Сегеди О.М.,
при секретарі – Вороні А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одеса в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою,
встановив:
У квітні 2026 року Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі – МТСБУ) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , посилаючись на те, що 28 листопада 2024 року о 15 годині 30 хвилин, в м. Одесі на перехресті нерівнозначних доріг вул. Левітана та вул. Люстдорфська дорога, ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «MAZDA», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по другорядній дорозі не надав перевагу у русі автомобілю марки «NISSAN», д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті чого відбулося зіткнення вказаних транспортних засобів. Такими діями водій порушив вимоги п.16.11 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Зазначені обставини підтверджуються відомостями НПУ про ДТП та постановою Одеського апеляційного суду від 20 травня 2015 року.
Вказував, що на момент настання ДТП відповідач не мав чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності, тому цивільна-правова відповідальність останнього на момент ДТП не була застрахована.
Оскільки, цивільна-правова відповідальність відповідача на момент ДТП не була застрахована, потерпіла особа відповідно до вимог ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» звернулась до МТСБУ із заявою про відшкодування шкоди.
Відповідно до Звіту/висновку оцінювача вартість матеріальних збитків завданих внаслідок пошкодження автомобіля потерпілої особи становить 60172,77 грн.
14 липня 2025 року на підставі наказу МТСБУ №3.1 new/21847 від 13 липня 2025 року МТСБУ здійснило виплату та перерахувало страхове відшкодування потерпілому, в розмірі 58695,04 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №22958 від 14 липня 2025 року.
Крім того, МТСБУ сплатила грошові кошти за збір документів по справі та проведення огляду пошкодженого у ДТП транспортного засобу потерпілої по справі у розмірі 2200,00 грн.
Оскільки МТСБУ здійснило відшкодування шкоди за водія транспортного засобу, який спричинив шкоду, позивач просив суд винести рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 , на користь МТСБУ витрати, пов`язані з регламентною виплатою в розмірі 60895,04 грн. та судовий збір у розмірі 3328,00 грн.
Ухвалою суду від 04 травня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання (а.с.47-48).
Представник позивача, діючий на підставі довіреності від 25 грудня 2025 року, в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце слухання справи був повідомлений відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України (а.с.3).
Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце слухання справи повідомлявся судом відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України (а.с.51).
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).
У справах «Рябих проти Росії» (заява № 52854/99, рішення від 24 липня 2003 року, пункт 52) та «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини зазначив, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Відомості про розгляд справ (залишення позову без руху, повернення позовної заяви, дані про відкриття провадження та дати призначення справи до розгляду) публікуються на офіційному веб-сайті Хаджибейського районного суду м. Одеси у відповідності до Рішення ради суддів загальних судів № 12 від 28 лютого 2013 року «Про організацію роботи з інформаційного наповнення і функціонування офіційних веб-сайтів загальних судів на офіційному веб-порталі судової влади України» та відправлено до ЄДРСР.
У зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.
Згідно ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування шкоди в порядку регресу підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються розділом третім главою 82 книги п`ятої ЦК України, тому при винесенні рішення суд застосовує норми матеріального права, якими регулюються вказані правовідносини.
МТСБУ є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, круглу печатку та діє на підставі статуту. МТСБУ є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.
Судом встановлено, що 28 листопада 2024 року о 15 годині 30 хвилин, в м. Одесі на перехресті нерівнозначних доріг вул. Левітана та вул. Люстдорфська дорога, ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «MAZDA», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по другорядній дорозі не надав перевагу у русі автомобілю марки «NISSAN», д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті чого відбулося зіткнення вказаних транспортних засобів. Такими діями водій порушив вимоги п.16.11 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
В результаті ДТП автомобіль марки «NISSAN», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 09 червня 2007 року, отримав механічні пошкодження (а.с.6) .
Вина відповідача підтверджується постановою Одеського апеляційного суду від 20 травня 2025 року (а.с.8-9).
Відповідно до ч. ч. 4, 6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, обов`язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Встановлено, що на момент настання ДТП відповідач ОСОБА_1 не мав чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності, тому цивільна-правова відповідальність останнього на момент ДТП не була застрахована (а.с.10).
29 листопада 2024 року ОСОБА_2 звернулась до МТСБУ з заявою про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ДТП (а.с.5).
Встановлено, що з метою встановлення розміру заподіяння шкоди МТСБУ залучило ФОП ОСОБА_3 , яким було виконано Звіт №12-011 спеціаліста–оцінювача з визначення вартості матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля марки «NISSAN», д.н.з. НОМЕР_2 від 19 грудня 2024 року, вартість послуг якого склала 2200,00 грн. Факт зазначеної виплати МТСБУ підтверджується платіжною інструкцією №719360 від 28 січня 2025 року (а.с. 11-18,21).
Оскільки на момент настання ДТП відповідач не мав чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності, у зв`язку з чим МТСБУ прийняло рішення здійснити регламентну виплату на користь потерпілої особи в сумі 58695,04 грн.
14 липня 2025 року на підставі наказу про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих за №3.1 new/21847 від 13 липня 2025 року, МТСБУ відшкодувало шкоду потерпілій ОСОБА_2 , пов`язаної зі шкодою заподіяною в результаті ДТП в розмірі 58695,04 грн. (а.с.19).
Встановлено, що регламентна виплата у розмірі 58695,04 грн. була здійснена МТСБУ на підставі заяви - повідомлення ОСОБА_2 , яка є власником КТЗ марки «NISSAN», д.н.з. НОМЕР_2 про ДТП від 11 квітня 2025 року про виплату страхового відшкодування від 29 листопада 2025 року та звіту №12-011 спеціаліста–оцінювача з визначення вартості матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля марки «NISSAN», д.н.з. НОМЕР_2 від 19 грудня 2024 року (а.с.5,6,11-18).
Факт зазначеної виплати підтверджується платіжною інструкцією №22958 від 14 липня 2025 року (а.с.20)
Крім того, МТСБУ сплатила грошові кошти за збір документів по справі та проведення огляду пошкодженого у ДТП транспортного засобу потерпілої по справі у розмірі 2200,00 грн. , що підтверджується платіжною інструкцією №719360 від 28 січня 2025 року (а.с.21)
Відповідно до п. 41.1. ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Статус полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів обумовлений прописаними в ПДР обов`язками учасника дорожнього руху. Параграф 2 пункт 2.1 ПДР України містить перелік документів, які повинні бути в обов`язковому порядку і наявність яких дає право виїжджати на дорогу.
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Контроль за наявністю договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема відповідним підрозділом Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод (абзац другий пункту 21.2 статті 21 Закону).Згідно ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Відповідно до п. 38.2 та п.п. 38.2.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Такі ж положення закріплені у статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
МТСБУ виконало покладений на нього Законом обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, та здійснило регламентну виплату в розмірі 250000,00 грн. потерпілій особі.
Як зазначено в постанові Верховного Суду України у справі №6-2188цс16 від 16 листопада 2016 року, згідно зі статтею 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності) володіє, зокрема, транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Отже, до позивача, як до страховика, що виплатив страхове відшкодування в межах сплаченої суми в розмірі 252050,00 грн., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа, на підставі ст. ст. 1187, 1188 ЦК України, мала би до відповідача.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 252050,00 грн., підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
На підставі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір у справі складає 3328,00 грн., які повністю сплачені позивачем при зверненні до суду, та підлягають стягнення з відповідача (а.с.4).
Керуючись ст. ст. 16, 1166, 1188, 1191, 1192 ЦК України, п. 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів», ст. ст. 12, 13, 81, 259, 223, 263-265, 280, 284, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою– задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (Русанівський бульвар, буд. 8, м. Київ, 02154, код ЄДРПОУ 21647131) суму сплаченого відшкодування в розмірі 60895 (шістдесят тисяч вісімсот дев`яносто п`ять) гривень 04 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (Русанівський бульвар, буд. 8, м. Київ, 02154, код ЄДРПОУ 21647131) суму сплаченого судового збору у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійки.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 29 червня 2026 року.
Суддя: О.М. Сегеда
Оригінал: reyestr.court.gov.ua