Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №454/3152/25 — Львівський апеляційний суд

Суд: Львівський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 23 червня 2026 р.

Справа: №454/3152/25

Суддя: Маліновська О. В.

Справа № 454/3152/25 Головуючий у 1 інстанції: Струс Т. В.

Провадження № 33/811/663/26 Доповідач: Маліновська О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська О.В., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Казмірчук Марії Михайлівни на постанову Сокальського районного суду Львівської області від 01 квітня 2026 року,

встановив:

постановою Сокальського районного суду Львівської області від 01 квітня 2026 року, визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п`ять) грн. 60коп. судового збору.

Відповідно до оскаржуваної постанови, водій ОСОБА_1 , 10.08.2025р. о 21:11год., в м.Сокаль по вул. Героїв УПА, 60 в порушення п. 2.9.а Правил дорожнього руху, керувала автомобілем «Рейнджерс Ровесник» р.н. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився із застосуванням приладу Драгер 6810, тест 10875, результат 2,95 проміле. Від проходження огляду у Сокальській МЛ, водій відмовилась. Таким чином, вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

На зазначену постанову адвокат Казмірчук М. М. подала апеляційну скаргу у якій просить скасувати постанову Сокальського районного суду Львівської області від 01 квітня 2026 року та провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що суд розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 , обмежившись формальним посиланням на неналежне повідомлення.

Разом з тим, суд не перевірив поважність причин неявки; не забезпечив реалізацію права особи на надання пояснень; фактично розглянув справу лише на підставі матеріалів поліції.

Зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що саме ОСОБА_1 керувала транспортним засобом у момент зупинки.

Звертає увагу, що огляд проводився із застосування приладу Драгер 6810, однак відсутні докази сертифікації та повірки приладу. Не підтверджено дотримання процедури проведення огляду ( дві проби, інтервал, фіксація результатів). Не встановлено, чи були присутні свідки та здійснювалася відео фіксація саме процедури тестування.

Вважає, що огляд ОСОБА_1 , яка є військовослужбовцем, проводився виключно працівниками поліції без залучення уповноважених осіб військової служби правопорядку, що свідчить про істотне порушення встановленої законом процедури.

Як вбачається з матеріалів справи, особа яка притягається до адміністративної відповідальності, та її захисник викликалися в судові засідання апеляційного суду, призначені на 06.05.2026, 28.05.2026, 11.06.2026 та 24.06.2026, однак жодного разу не прибули. При цьому перед кожним судовим засіданням стороною захисту подавалися клопотання про його відкладення.

З огляду на неодноразове відкладення розгляду справи, відсутність об`єктивних перешкод для реалізації права на захист та дотримання розумних строків судового провадження, апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи та її захисника, оскільки подальше відкладення призвело б до безпідставного затягування розгляду справи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, що відповідає фактичним обставинам справи.

Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість постанови судді, оскільки викладений у судовому рішенні висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення підтверджується сукупністю доказів, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №418858 від 10.08.2025р. при складанні якого водій від надання пояснень відмовилась;

- актом огляду водія, згідно якого у водія малося алкогольне сп`яніння у зв`язку із виявленими ознаками, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук та порушення координації рухів;

- висновком приладу «Драгер» від 10.08.2025р., згідно якого алкогольне сп`яніння у ОСОБА_1 становило – 2,95 проміле;

- направленням на огляд водія до Сокальської МЛ, на що водій ОСОБА_1 відмовилась;

- рапортом інспектора СРПП ВП№2 Шептицького РВП ГУНП у Л/о., відповідно якого він доповів щодо виявлення водія ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, її освідуванння та складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення;

- відеозаписом, що долучений до матеріалів справи встановлено факт керування водієм ОСОБА_1 автомобілем «Рейнджерс Ровесник» р.н. НОМЕР_1 , виявлення у неї стану алкогольного сп`яніння та складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд першої інстанції обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не керувала транспортним засобом апеляційний суд розцінює, як форму захисту з метою уникнення від адміністративної відповідальності, оскільки такі спростовуються наявним у матеріалах справи відеозаписом на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 не заперечувала факту керування транспортним засобом марки «Рейнджерс Ровесник» р.н. НОМЕР_1 . Крім цього, відеоматеріалами зафіксовано, що остання повідомити працівників поліції, що вона випила, оскільки була на дні народженні.

Доводи апеляційної скарги про порушення права на захист у зв`язку з розглядом справи судом першої інстанції за відсутності особи не є підставою для скасування постанови.

Апеляційний суд поновив строк на апеляційне оскарження, прийняв апеляційну скаргу до розгляду та забезпечив особі можливість реалізувати свої процесуальні права, викласти доводи та заперечення щодо постанови суду першої інстанції.

Доводи про порушення процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки не було повідомлено та залучено Військову службу правопорядку у Збройних Силах України також не можуть бути прийняті до уваги.

Згідно з вимогами ч.2 ст.266-1 КУпАП огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Ч.3 ст.266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Тобто, ст. 266-1 КУпАП не встановлено окремого порядку огляду військовослужбовців щодо яких є підстави вважати, що вони керують транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння (ст.130 КУпАП), тому проводячи огляд метою визначення стану алкогольного сп`яніння та складаючи протокол про адміністративне правопорушення поліцейські обґрунтовано керувались вимогами ст. 266 КУпАП.

Зважаючи на ту обставину, що протокол про адміністративне правопорушення був складений за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а не за ст. 172-20 чи 178 КУпАП, поліцейські у повній відповідності з вимогами закону здійснили складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 самостійно, без залучення представників Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Таким чином зазначені захисником недоліки при складенні матеріалів про адміністративне правопорушення не порушують права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та не впливають на повноту та достовірність встановлення обставин події.

Крім того, при апеляційному розгляді судом не було встановлено обставин, які б свідчили про наявність в діях працівників поліції порушення приписів «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та КУпАП, та такі дії у встановленому законом порядку не оскаржувалися .

Наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом.

На переконання апеляційного суду, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, доведена повністю.

Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП і є безальтернативним.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

постановив:

поновити строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу адвоката Казмірчук Марії Михайлівни – залишити без задоволення.

Постанову Сокальського районного суду Львівської області від 01 квітня 2026 року про притягнення, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Оксана МАЛІНОВСЬКА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua