Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №483/629/26 — Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Суд: Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 30 червня 2026 р.

Справа: №483/629/26

Суддя: Шевиріна Т. Д.

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 483/629/26

Провадження № 3/483/115/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

01 липня 2026 року м. Очаків

Суддя Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області

Шевиріна Т.Д.,

за участю секретаря судових засідань – Кучерової Д.С,,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

захисника – Головченка О.А,,

потерпілої – ОСОБА_2 ,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №873436, 17 травня 2026 року о 17 год. 45 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи по АДРЕСА_2 , умисно висловлював погрози в сторону ОСОБА_2 , чим завдав шкоду психічному здоров`ю і вчинив домашнє насильство психологічного характеру.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

До судового засідання від захисника надійшло клопотання про закриття провадження у справі, оскільки протокол про адміністративне правопорушення не підписаний уповноваженою особою та до нього не додано доказів на підтвердження викладених у ньому обставин.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину не визнав та пояснив, що він із потерпілою є братом і сестрою. Їм, а також їхній третій сестрі, від батьків у спадщину перейшов житловий будинок із земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 . За вказаною адресою фактично проживає ОСОБА_2 , а він садить город та приходить до домоволодіння для поливу насаджень. 17 червня 2026 року він прийшов за вказаною адресою з метою ремонту водопровідних кранів, про що вони напередодні домовилися з ОСОБА_2 . Однак, між ними стався конфлікт, в результаті якого ОСОБА_2 викликала поліцію.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що між нею та її братом дійсно виникають спори з приводу користування спадковим майном. 17 травня 2026 року ОСОБА_1 прийшов до домоволодіння, в якому вона проживає та, побачивши, що вона котить візок з водою, штовхнув її, після чого почав душити. Після вказаних подій вона зателефонувала онуці та попросила її приїхати. По приїзду остання викликала поліцію. Крім того, у зв`язку із підвищенням тиску на місце конфлікту було викликано карету швидкої допомоги, що підтверджується довідкою, копію якої надано суду.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 пояснила що вона є онукою потерпілої ОСОБА_2 17 травня 2026 року остання зателефонувала та повідомила, що між нею та її братом ОСОБА_1 стався конфлікт, в ході якого він її штовхнув, душив та погрожував. По приїзду до будинку АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_2 , свідок побачила на обличчі бабусі відбитки пальців і викликала поліцію.

Свідок ОСОБА_4 , яка є дружиною ОСОБА_1 , пояснила, що між її чоловіком та потерпілою дійсно виникають конфлікти з приводу користування спадковим майном. Нерідко ці конфлікти провокує сама ОСОБА_2 , яка фактично користується житловим будинком. ОСОБА_1 у цьому будинку не проживає, а лише садить город, утримує у належному стані необхідні комунікації. Їй також відомо, що третьою спадкоємицею цього будинку є ще одна сестра її чоловіка, яка проживає в іншому місті.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 пояснив, що він проживає поряд з будинком АДРЕСА_2 та 17 червня 2026 року перебував на городі. Тоді ж він почув словесний конфлікт, який виник між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з приводу користування земельною ділянкою, однак жодних погроз чи бійки не чув.

Особа, яка складала прокол, - інспектор СРПП ВП №7 ОСОБА_6 пояснив, що 17 травня 2026 року він дійсно виїжджав на виклик за адресою: м. Очаків, вул. Рятівників, 25. По приїзду ОСОБА_2 повідомила про конфлікт з ОСОБА_1 , в ході якого він їй погрожував. При цьому, учасники конфлікту не мали ознак тілесних ушкоджень, а в іншому випадку їм би було запропоновано пройти відповідну експертизу. Інспектор також пояснив, що протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності дійсно не містить підпису інспектора, який його складав.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до матеріалів справи докази, допитавши потерпілу, свідків та особу, яка складала протокол, суд дійшов такого.

Відповідно до статті 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Частинами 1-3 статті 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності до закону.

Згідно з вимогами статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За змістом статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (частини 1, 2 статті 251 КУпАП).

Обов`язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є доказом у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, крім іншого, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.

Стаття 256 КУпАП встановлює вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, який є основним процесуальним документом, способом фіксації та доказом у справі про адміністративне правопорушення, на підставі якого встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як слідує з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 873436 від 17 травня 2026 року не відповідає вищевказаним вимогам законодавства та не може братися до уваги як доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, з огляду на таке.

Частина 1 статті 173-2 КУпАП встановлює відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07 грудня 2017 року визначено, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктом 14 частини 1 статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07 грудня 2017 року визначено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що ОСОБА_1 висловлював на адресу ОСОБА_7 погрози, чим вчинив домашнє насильство.

Отже, у протоколі не зазначено та не конкретизовано змісту цих погроз, їх характер, спосіб висловлення, що у сукупності становлять суть протоколу про адміністративне правопорушення та мають бути предметом належної правової оцінки судом.

Відсутність у протоколі детального опису суті погроз позбавляє суд можливості надати обставинам належну правову оцінку та встановити, чи мали місце дії, які за своїм змістом та інтенсивністю можуть бути кваліфіковані як психологічне насильство у розумінні законодавства, зокрема Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Таким чином, дослідивши зазначений протокол про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що у протоколі не вказано суті адміністративного правопорушення (опису установлених обставин), вчинення якого інкримінується ОСОБА_1 ..

Крім того, порядок та процедура оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення передбачені Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом N1376 від 06.11.2015 МВС України (далі Інструкція).

Пунктом 12 інструкції встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення може бути підписано також цими особами.

Водночас, переданий на розгляд суду протокол не містить підпису посадової особи, яка його склала, що є порушенням встановленої процедури його оформлення та істотним недоліком.

Не зазначення у протоколі суті адміністративного правопорушення, а також відсутність підпису посадової особи, яка його склала, свідчить про невідповідність протоколу вимогам ст. 256 КУпАП та критеріям належності і допустимості як доказу у справі.

Відповідно до гарантій ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З урахуванням викладеного та беручи до уваги правове значення протоколу про адміністративне правопорушення, який не тільки визначає суть адміністративного правопорушення, поставленого особі у провину, а також є доказом у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 251 КУпАП, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,– закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанову протягом десяти днів з дня винесення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua