Рішення від 30 червня 2026 р. у справі №489/9708/24 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/9708/24

Провадження № 2-о/489/5/26

РІШЕННЯ

Іменем України

01 липня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого - судді Костюченка Г.С.,

присяжних - Мустяца Т.Г., Сребнюк К.Г.,

із секретарем судового засідання Козловською А.В.,

заявника ОСОБА_1 , представника заявника ОСОБА_2 , особи щодо якої розглядається питання ОСОБА_3 ,

представника ОСОБА_3 – адвоката Качана Р.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна, заінтересована особа: Орган опіки та піклування Адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради,

встановив:

В грудні 2024 заявник звернувся до суду із заявою, в якій просив визнати його бабусю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатною, а також призначити її його опікуном.

В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що заявник є онуком ОСОБА_3 .

З 09 січня 2003 року, ОСОБА_4 є інвалідом 2гої групи, непрацездатна, та такою, якій рекомендоване лікування у неврологічному відділенні не менш двох разів на рік.

На підтвердження надається Довідка сер МСЕ №004186 від 09.01.2003 року на підставі акту огляду у МСЕК №163, висновок МСК про умови і характер праці інвалідів.

На даний час ОСОБА_3 є пенсіонеркою та має інвалідність другої групи (підгрупа В) загальне захворювання, довічно та потребує постійного стороннього догляду, що підтверджується висновком ЛКК № 14 від 03.01.2024 року.

Висновком №14 від 03 січня 2024 року також підтверджується наявність порушень функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі. Нажаль, через критичний стан здоров`я моя бабуся не може усвідомлювати значення своїх дій, керувати ними, не розуміє наслідків своєї поведінки, потребує сторонньої допомоги, контролю, постійного догляду та опіки.

Зокрема втратила можливість до самообслуговування. 3 20 вересня 2024 року ОСОБА_4 , перебуває на обліку у психіатричній лікарні з діагнозом F01.8.

Що підтверджується довідкою Комунального Некомерційного Підприємства Миколаївського Обласного Центру Психічного Здоров`я Миколаївської Обласної Ради №546 від 18 листопада 2024 року.

За рівнем життєдіяльності вона обмежена до самообслуговування, обмежена в здатності контролювати свою поведінку, через що постійно проживає разом із заявником, який здійснює за нею постійний догляд, за адресом: АДРЕСА_1 .

З огляду на зазначене ОСОБА_3 має захворювання, яке проявляється у не здатності контролювати свою поведінку, що тягне за собою важливі наслідки правового характеру у вигляді визнання її недієздатною. Така особа потребує опіки.

Визнання ОСОБА_3 недієздатною особою необхідно заявнику для призначення його опікуном та реалізацією прав і обов`язків в інтересах недієздатного.

Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 23.12.2024 заяву прийнято до розгляду та призначено справу за правилами окремого провадження.

23.12.2025 на адресу суду надійшов Висновок Миколаївської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» судово-психіатричного експерта № 80 від 13.04.2026, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за своїм психічним станом не здатна усвідомлювати свої дій та керувати ними. Страждає хронічним стійким психічним розладом – судинною деменцією змішаного ґенезу (післяопераційного, атеросклеротичного, гіпертонічного) на фоні дисциркуляторної енцефалопотії з вираженою церебральною атрофією та мікроангіопатією з 2015 року (відповідно до медичної документації).

В судовому засіданні заявник, його представник заявлені вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради в судове засідання не з`явились, повідомлялись судом про розгляд справи належним чином, причини неявки суду не повідомили.

На адресу суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності їх представника, розгляд справи проводити за наявними матеріалами.

Представник особи, щодо якої розглядається питання в судовому засіданні вважав за необхідне задовольнити заяву, оскільки це відповідає інтересам особи, яка потребує опіки.

Також в матеріалах справи наявне поданняОргану опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 18770/02.02.01-40/09/9/24 від 17.10.2024 про доцільність призначення заявника опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

заявник є онуком ОСОБА_3 .

З 09 січня 2003 року, ОСОБА_4 є інвалідом 2гої групи, непрацездатна, та такою, якій рекомендоване лікування у неврологічному відділенні не менш двох разів на рік.

На підтвердження надається Довідка сер МСЕ №004186 від 09.01.2003 року на підставі акту огляду у МСЕК №163, висновок МСК про умови і характер праці інвалідів.

На даний час ОСОБА_3 є пенсіонеркою та має інвалідність другої групи (підгрупа В) загальне захворювання, довічно та потребує постійного стороннього догляду, що підтверджується висновком ЛКК № 14 від 03.01.2024 року.

Висновком №14 від 03 січня 2024 року також підтверджується наявність порушень функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі. Нажаль, через критичний стан здоров`я моя бабуся не може усвідомлювати значення своїх дій, керувати ними, не розуміє наслідків своєї поведінки, потребує сторонньої допомоги, контролю, постійного догляду та опіки.

Зокрема втратила можливість до самообслуговування. 3 20 вересня 2024 року ОСОБА_4 , перебуває на обліку у психіатричній лікарні з діагнозом F01.8.

Що підтверджується довідкою Комунального Некомерційного Підприємства Миколаївського Обласного Центру Психічного Здоров`я Миколаївської Обласної Ради №546 від 18 листопада 2024 року.

За рівнем життєдіяльності вона обмежена до самообслуговування, обмежена в здатності контролювати свою поведінку, через що постійно проживає разом із заявником, який здійснює за нею постійний догляд, за адресом: АДРЕСА_1 .

З огляду на зазначене ОСОБА_3 має захворювання, яке проявляється у не здатності контролювати свою поведінку, що тягне за собою важливі наслідки правового характеру у вигляді визнання її недієздатною. Така особа потребує опіки.

Визнання ОСОБА_3 недієздатною особою необхідно заявнику для призначення його опікуном та реалізацією прав і обов`язків в інтересах недієздатного.

Заявник за своїм станом здоров`я придатний бути опікуном.

Заявник раніше не був опікуном чи піклувальником, а тому з його вини опіку чи піклування не було припинено.

Визначення наявності або відсутності психічного розладу, а також його стійкості або тимчасовості, є виключною компетенцією лікарів-психіатрів.

Відповідно до Висновку судово-психіатричної експертизи Миколаївської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» № 80 від 13.04.2026 встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за своїм психічним станом не здатна усвідомлювати свої дій та керувати ними.

Страждає хронічним стійким психічним розладом – судинною деменцією змішаного ґенезу (післяопераційного, атеросклеротичного, гіпертонічного) на фоні дисциркуляторної енцефалопотії з вираженою церебральною атрофією та мікроангіопатією з 2015 року (відповідно до медичної документації).

За частиною першою статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Частиною першою статті 40 ЦК України встановлено, що фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Положеннями статті 41 ЦК України передбачені правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною, а саме: над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун. Крім того, відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун.

Відповідно до вимог статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Згідно положень частини першої статті 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Згідно Подання Органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 18770/02.02.01-40/09/9/24 від 17.10.2024 вважає за доцільне призначення заявника опікуном ОСОБА_3 .

З досліджених документів суд вбачає що крім заявника здійснювати опіку не має більш кому.

Таким чином, надані докази вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_3 недієздатною та встановлення над нею опіки, оскільки вона страждає на психічне захворювання та за своїм психічним станом не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними; опікуном слід призначити заявника ОСОБА_1 , перешкод для призначення якого опікуном судом не встановлено.

Відповідно до ч. 6 ст. 300 ЦПК України, строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Відповідно до ч. 2 ст. 299 ЦПК України судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.

Керуючись статтями 259, 263-265, 293, 294, 299, 300 ЦПК України, суд –

вирішив:

ЗаявуОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна, заінтересована особа: Орган опіки та піклування Адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради - задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в с. Стуговщина, Овручського району Житомирської області недієздатною та встановити над нею опіку.

Призначити опікуном недієздатноїОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Строк дії рішення визначити тривалістю два роки з моменту набрання ним законної сили.

Роз`яснити, що у відповідності до частини сьомої статті 300 ЦПК України клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано опікуном, представником органу опіки та піклування не пізніше ніж за 15 днів до закінчення визначеного судом строку дії рішення з дотриманням вимог частини восьмої статті 300 ЦПК України.

Рішення суду, після набрання ним законної сили, надіслати до органу опіки та піклування та органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 01.07.2026.

Суддя

Г.С.Костюченко

Присяжні Т.Г. Мустяца

К.Г. Сребнюк