Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №333/2270/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Єдиний унікальний номер № 333/2270/26

Провадження № 2-а/333/49/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Піха Ю.Р. за участю секретаря судового засідання Пузанової А.В., розглянувши справу за адміністративним позовом представника ОСОБА_1 адвоката Титаренко Олени Євгенівни до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Комунарський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в :

02.03.2026 року до суду звернулася представникОСОБА_1 адвокат Титаренко О.Є. з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, який мотивований тим, що позивач проживає у м. Запоріжжі та не є військовозобов`язаним, адже 19.05.2021 року був визнаний комісією ВЛК непридатним з виключенням з військового обліку, про що наявні відповідні відмітки і у тимчасовому посвідчені і у єдиному реєстрі військовозобов`язаних, призовників та резервістів. Відносно гр. ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 816 від 17.09.2024 за ст. 210-1 КУпАП. Будь – які пояснення стосовно того, що останній не є військовозобов`язаним та не є суб`єктом вказаного правопорушення, прийняті до уваги не були. Поштовим зв`язком позивачу прийшла постанова № 656 від 20 вересня 2024 року, в які вказано, що на останнього накладено адміністративне стягнення. Не погоджуючи із зазначеним та 24.09.2024 позивачем подано скаргу до Начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 . 03.10.2024 № 8024 надійшла відповідь, яка не стосувалась незаконних дій начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вважаючи, що ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_4 не зважає на незаконні дії звернувся на Гарячу лінію Міністерства оборони України, однак до теперішнього часу відповідь так і не отримав.

Позивач є особою з інвалідністю, має суттєві порушення стану здоров`я, тривалий час перебував за кордоном, через загострення ситуації на території Запорізької територіальної громади.

Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.

Просить визнати причини пропуску строку для звернення до суду з позовом поважними та поновити цей строк, а також визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №656 від 20.09.2024 про накладання на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 25500 грн.

05.03.2026 через систему “Електронний суд» відповідач подав відзив, відповідно до якого вважає позов ОСОБА_1 є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню через те, 13.08.2024 року групою оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 було виписано повістку про виклик на 08:00 год. 14.08.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 (за адресою АДРЕСА_1 ) для визначення призначення на особливий період, вказану повістку ОСОБА_1 , підписувати та отримувати повістку відмовився, про що було складено відповідний акт від 13.08.2024 року. Зміст повістки та акту було доведено (прочитано) ОСОБА_1 у голос. Проте, у визначений у повістці час, а саме 14.08.2024 року ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 не з`явився. Про причини неявки не повідомив. Уповноваженою особою у відповідності до ч. 6 ст. 258 КУпАП було складено протокол про адміністративне правопорушення від 17.09.2024 № 816 в якому сповіщено ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи, а саме 19.09.2024 о 09:00 год. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою АДРЕСА_1 .

Належних та допустимих доказів щодо поважних причин неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 не надав. На розгляді справи ОСОБА_1 заявив клопотання про перенесення розгляду справи на 20.09.2024 року, з метою надання додаткових доказів. На розгляд справи 20.09.2024 року ОСОБА_1 не з`явився. Про місце, дату та час розгляду справи попереджений належним чином, що підтверджується його заявою про перенесення розгляду справи. В матеріалах справи знаходиться акт відмови від отримання повістки від 13.08.2024 року. Розглянув матеріали справи, встановлено, що поважні причини неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов`язаного до ТЦК та СП відсутні. Такими своїми діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги ч.1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", зокрема, громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до ТЦК та СП для визначення їх призначення на особливий період. Просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою судді від 04.03.2026 провадження по справі відкрито, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач та його представник в судове засідання не прибули, від представника позивача – адвоката Титаренко О.Є. надійшла заява, в якій вона вимоги підтримала в повному обсязі, просить розгляд справи проводити без участі позивача та його представника.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, на адресу суду надіслано відзив на позовну заяву, за змістом якого позовні вимоги не визнають в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, встановив наступне.

20.09.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 винесено постанову №656 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25500,00 грн. за порушення під час особливого періоду ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №816 від 17.09.2024 ОСОБА_1 14.08.2024 як військовозобов`язаний не з`явився за повісткою, чим порушив вимоги ч.6 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

Відповідно до ч.2 ст.286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Згідно з ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Оцінивши обставини справи, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом з пропуском строку звернення, встановленого ч. 2 ст.286 КАСУ, але відповідно до ч.1 ст.121 КАС України за клопотанням позивача цей строк необхідно поновити, оскільки обставини, на які посилається позивач в своєму клопотанні, є істотними, дійсними та об`єктивними перешкодами, тобто поважними причинами пропуску строку.

Відповідно до ч.1, 2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.

За визначенням у ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.

Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Так, відповідно до ч.6 ст.22 цього Закону, у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Процедура перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи та організація медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби закріплена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженим постановою КМУ № 560 від 16.05.2024.

Так, п.49 зазначеного Порядку встановлено, що у період проведення мобілізації (крім цільової) уповноважені представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу.

У п.52 вказаного Порядку вказано, що під час перевірки військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації.

Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідальність за ч.3 ст.210-1 КУпАП передбачена за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, та тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, за ч.1 ст.210-1 КУпАП відповідальність передбачена за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Водночас, відповідно до примітки до ст.210 КУпАП: положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основним завданням Реєстру є ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України.

Згідно ч. 1, п. 3, 5 ч. 2, ч. 5 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» Держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру). Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

Держатель Реєстру організовує взаємодію Реєстру з іншими реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних щодо отримання (обміну) інформації, визначеної статтями 6-9 цього Закону, відповідно до Закону України «Про публічні електронні реєстри»; надає органам адміністрування та ведення Реєстру право доступу до бази даних Реєстру.

Органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови (ст.245 КУпАП).

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою або представниками громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст.258 КУпАП.

Відповідно до ст.256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Згідно з ч.1 ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

За приписами ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно зі ст.279 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) роз`яснює особі, яка притягається до адміністративної відповідальності її права і обов`язки, заслуховує її пояснення, за її участю досліджує докази та вирішує клопотання.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини даної справи, суд приходить до висновку про протиправність постанови №656 від 24.09.2024 про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, оскільки вона є необґрунтованою, прийнята з порушенням процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.

При цьому, суд виходить з того, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст.251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП. Протокол складається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з роз`ясненням їй прав та обов`язків, а також врученням їй копії протоколу.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).

У зв`язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинна довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Крім того, відповідно до ст.9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до вимог ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Як вже зазначалось, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП була розглянута 20.09.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 у відсутність ОСОБА_1 .

Виносячи вказану постанову, начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 не зазначив достатні належні та допустимі докази, передбачені ст.251 КУпАП, які ним були отримані та оцінені у встановленому законом порядку, та на яких ґрунтується його висновок про доведеність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, належним чином не мотивував свого висновку про винуватість позивача, що є порушення вимог ст.7, 245, 252, 280, 283 КУпАП.

Отже, суд вважає, що під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП уповноваженою особою відповідача не дотримані вимоги ст.254, 256, 268, 279, 280 КУпАП щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення із забезпеченням права особи бути ознайомленим з ним та надати свої пояснення, а також щодо забезпечення права особи бути присутнім під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та реалізувати інші процесуальні права, визначені ст.268 КУпАП, що свідчить про порушення права позивача на захист. Окрім цього, Відповідачем не було з`ясовано всіх обставин справи.

Крім того суд враховує, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено «поза розумним сумнівом», на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, на який посилається уповноважена особа відповідача, за відсутності будь-яких інших доказів не є беззаперечним доказом вини особи, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи і не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який передбачає співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій.

Посилаючись в постанові на обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення №656 від, суб`єкт владних повноважень обмежився вказівкою на те, що ОСОБА_1 не з`явився за повістко.

У позовній заяві позивач ОСОБА_1 стверджує, що він не є суб`єктом вказаного адміністративного правопорушення, так як не є військовозобов`язаним. Дана інформація міститися в Єдиному реєстрі військовозобов`язаних, призовників та резервістів.

Крім того, відповідачем в протоколі та в оскаржуваній постанові не відображено, яка саме інформація відносно позивача була відсутня у відповідача, та не є актуальною, чи не відповідає інформації, яка міститься в державних реєстрах, в тому числі Резерв+, чи відсутня в реєстрах.

Крім того, як раніше зазначалось, у абз. 2 ч.6 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у п. 52 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою КМУ № 560 від 16.05.2024, під час перевірки військово-облікового документа уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації.

Втім, таких доказів відповідачем не подано, а суб`єктом владних повноважень належну оцінку цьому факту не надано.

Отже, суд вважає недоведеним належними та допустимими, об`єктивними та беззаперечними доказами наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного суд прийшов до висновку, що оскаржувана постанова про накладання адміністративного стягнення є протиправною і підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративні правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.2, 5, 9, 72-79, 90, 121, 134, 139, 242-246, 262, 268-272, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та скасування рішення.

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №656 від 20.09.2024 про накладання адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 25500,00 грн - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Ю.Р. Піх