Вирок від 30 червня 2026 р. у справі №752/10738/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/10738/26

Провадження №: 1-кп/752/1992/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.07.2026 рокум. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026100010000573 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, має середню освіту, працював неофіційно різноробочим, без постійного місця проживання та реєстрації, раніше не судимий, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_6 ,

потерпілої ОСОБА_7 ,

встановив:

відповідно до указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 із 5 год. 30 хв. 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває.

ОСОБА_4 29.03.2026 року приблизно о 20 год. 24 хв., перебуваючи у підсобному приміщенні магазину «Аврора» за адресою: м. Київ, проспект Голосіївський, буд. 8, підійшов до столу на якому знаходився мобільний телефон марки «Samsung» моделі «GalaxyA15» блакитного кольору (ІМEI: НОМЕР_1 . ІМЕІ2: НОМЕР_2 ) з серійним номером НОМЕР_3 та сім-картою мобільного оператора «Водафон» НОМЕР_4 та достовірно знаючи про введення та дію на території України воєнного стану, умисно, таємно, протиправно, заволодів вищевказаним телефоном вартістю 4450 грн. 50 коп., що належав потерпілій ОСОБА_7 .

Після чого ОСОБА_4 зник в невідомому напрямку та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_8 матеріальної шкоди на суму 4450 грн. 50 коп. без урахування ПДВ.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Допитаний в суді обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю. Показав, що дійсно за вказаних прокурором в акті обставин 29.03.2026 року ввечері зайшов до магазину "Аврора", після чого зайшов в підсобне приміщення, побачив на столі телефон, вязв його та вийшов з магазину. Викрав телефон, оскільки потрібні були кошти на лікування. Вид та вартість викраденого він не оспорює. Перед потерпілою вибачається, щиро кається та обіцяє, що відшкодує потерпілій шкоду в майбутньому. Вказав, що постійного місця проживання та реєстрації не має, проживав в монастирі чи хостелах. Мав підробітки, має поганий стан здоров"я. Вилучені при його затриманні три телефони, належали йому. Просив дати йому шанс.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованому йому органом досудового слідства злочину при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та беручи до уваги, що інші учасники судового провадження також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений та потерпіла, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

При призначенні ОСОБА_4 покарання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відносяться відповідно до вимог ст.12 КК України до тяжких злочинів, характер і ступінь тяжкості наслідків, а саме те, що шкода потерпілій не відшкодована, обставини вчинення злочину, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий згідно вимог ст. 89 КК України, працював різноробочим не офіційно, не має постійного місця проживання та реєстрації, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, думку потерпілої та прокурора, які вважали, що виправлення обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства та наполягали на призначенні реального покарання, обставини, що пом`якшують покарання: визнання вини та щире каяття, наявність хронічних тяжких захворювань. Також суд враховує відсутність у обвинуваченого обставин, що обтяжують його покарання.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах, передбачених санкцією ч. 4 ст. 185 КК України.

Суд не вбачає підстав для звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та думку прокурора та потерпілої, зокрема і те, що обвинувачений протягом тривалого часу так і не відшкодував потерпілій збитки, а для останньої викрадена річ мала особливе значення як подарунок.

Наявність вищевказаних обставин, що пом`якшують покарання самі по собі не дають підстав для висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства. Так, наявність у обвинуваченого хронічних захворювань не позбавляла його можливості вести правомірний спосіб життя, зокрема, працевлаштуватися та отримувати дохід. Крім того, суд сприймає критично доводи обвинуваченого про те, що крадіжка мобільного телефону вчинена через потребу в коштах на лікування, оскільки під час його затримання було вилучено три мобільні телефони, які, зі слів обвинуваченого, належали йому.

Також суд враховує, що відсутність у ОСОБА_9 постійного місця проживання та реєстрації унеможливлює належне виконання та контроль за виконанням обов`язків, які відповідно до ст. 76 КК України обов`язково покладаються на особу у разі її звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Так само суд не вбачає достатніх підстав і для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 вимог ст. 69 КК України із врахуванням обставин вчинення злочину, зокрема, викраденні телефону з підсобного приміщення, яке мало обмежений доступ, та в умовах воєнного стану, та не повернення в подальшому викраденого потерпілій.

На думку суду, призначене судом покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення нових проступків і злочинів.

Із врахуванням того, що суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому реальної міри покарання, з метою запобігти можливим ризикам ухилитися від суду та перешкодити виконанню вироку після набрання ним законної сили, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Крім того, на підставі ст. 72 КК України суд вважає за необхідне зарахувати обвинуваченому ОСОБА_4 у строк покарання попереднє ув`язнення у даному кримінальному провадженні під час досудового розслідування та під час судового розгляду.

Долю речових доказів та процесуальних витрат слід вирішити відповідно до вимог ст. ст. 100, 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п?ять) років.

Строк призначеного покарання обчислювати з 01.07.2026 року.

Речові докази у кримінальному провадженні:

два диски DVD-R "Verbatium", що містяться в матеріалах кримінального провадження №12026100010000573, залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження №12026100010000573 протягом усього часу їх зберігання;

джинсові штани, рюкзак чорного кольору, мобільний телефон марки «BlackView» блакитного кольору модель "А55" IMEI1: НОМЕР_5 , IMEI2: НОМЕР_6 , серійний номер НОМЕР_7 ; мобільний телефон марки «МКТЕL» сірого кольору IMEI1: НОМЕР_8 , IMEI2: НОМЕР_9 з сім-картою мобільного оператора «Водафон» з абонентським номером телефону НОМЕР_10 ; мобільний телефон марки «Motorolla» білого кольору в несправному стані, що знаходяться в камері схову Голосіївського УП ГУНП у м. Києві (квитанція №008583) - повернути власнику ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів в розмірі 424,08 грн.

Продовжити ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу.

Зарахувати відповідно до вимог ст. 72 КК України у строк покарання ОСОБА_4 строк попереднього ув`язнення з 30.03.2026 року по 30.06.2026 року включно з розрахунку день за день.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з моменту проголошення з підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1