Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №199/5307/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1900/26 Справа № 199/5307/26 Суддя у 1-й інстанції - Сенчишин Ф.М. Суддя у 2-й інстанції - Піскун О. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Піскун О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Францена Юрія Ігоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 27 травня 2026 року стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

за участі:

особи, відносно якої складено протокол

про адміністративне правопорушення ОСОБА_1

захисника (в режимі відеоконференції) Францена Ю. І.

ВСТАНОВИВ:

Зміст оскарженого судового рішення.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 27 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу та судовий збір на користь держави у сумі 665,60 гривень.

Згідно з постановою суду першої інстанції, 12 квітня 2026 року о 23 год. 55 хв. ОСОБА_1 , в районі будинку № 2-г по пр. Слобожанському у м. Дніпрі, повторно протягом року керувала транспортним засобом «VOLKSWAGEN JETTA», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортними засобами.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП. Разом з цим, заявляє клопотання про виклик у судове засідання свідка ОСОБА_2 .

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що матеріалами справи факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не підтверджений. Під час судового розгляду стороною захисту повідомлено про конкретну особу, яка керувала автомобілем – ОСОБА_2 , проте суд не перевірив вказані доводи.

На думку сторони захисту суд поклав обов`язок доказування на особу, зазначивши, що ОСОБА_1 не повідомляла працівникам поліції про те, що інша особа керувала транспортним засобом. Наголошує на відсутності законних підстав для зупинки особи.

Вказує, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження кваліфікуючої ознаки правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме «повторності», оскільки відсутні докази набрання законної сили постанови серії ЕНА №6401810 від 24.12.2025 станом на дату вчинення інкримінованого правопорушення.

Позиції учасників апеляційного процесу.

В судовому засіданні захисник Францен Ю. І. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, постанову суду скасувати і закрити провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Наголошував, що наявним у матеріалах справи відеозаписом не підтверджено факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , просив викликати та допитати свідка.

ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу свого захисника, просила її задовольнити з підстав викладених в ній. Зазначила, що не керувала транспортним засобом у вказані в протоколі про адміністративне правопорушення дату, час та місце.

У задоволенні клопотання захисника про допит свідка ОСОБА_2 апеляційним судом відмовлено, оскільки в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази, які є достатніми для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи. Будь-яких суперечностей, які неможливо усунути без допиту свідка, матеріали справи не містять.

Мотиви апеляційного суду.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Перевіривши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги захисника, апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону в повній мірі, а викладений в постанові висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на доказах, наявних в матеріалах справи.

Приймаючи рішення про доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, суд правильно поклав в основу судового рішення відомості, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №639174 від 13.04.2026; рапорті інспектора патрульної поліції від 13.04.2026; постанові серії ЕНА № 6401810 від 24 грудня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП; відеозаписом з нагрудних камер працівників патрульної поліції.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису...

Позиція сторони захисту в апеляційній скарзі та в судовому засіданні зводилась до твердження, що у матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки відсутні свідки, відеозапис та будь-які інші докази, які підтверджують вчинення ним даного правопорушення.

З такими твердженнями захисту суд апеляційної інстанції погодитись не може, оскільки КУпАП не встановлює вимог, що ця обставина (керування транспортним засобом) встановлюється тільки відеозаписом або іншими певними видами доказів. Апеляційний суд зауважує, що факт керування може бути встановлений на підставі будь-яких доказів та їх сукупності відповідно до ст. 251 КУпАП.

Факт керування транспортним засобом за обставин, викладених у рішенні суду, підтверджується поясненнями самої ОСОБА_1 на місці події, яка підтвердила факт керування транспортним засобом, а саме перебуваючи на місці водія зазначеного транспортного засобу, двигун якого був заведений, неодноразово запитувала у працівників поліції причини її зупинки, зазначивши, що проїхала біля патрульного автомобіля поліцейських, після чого вони поїхали за нею та, на її думку, безпідставно її зупинили.

Разом з цим, працівник поліції повідомили ОСОБА_1 причини її зупинки, а саме є інформація, що свідчить про причетність водія транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, оскільки на транспортному засобі, яким керувала ОСОБА_1 розбите бокове дзеркало, пошкоджено задній ліхтар, що є законною вимогою в розумінні положень п. 3 ч. 1 ст. 35 Закон України «Про національну поліцію», яким передбачено , що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди. У зв`язку з чим, доводи апеляційної скарги в цій частині апеляційний суд вважає необґрунтованими.

Також, твердження захисника про відсутність свідків є неспроможними, оскільки КУпАП не встановлює обов`язкових вимог залучення свідків при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Частиною 2 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідальність за ч. 5 статті 126 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Відповідно до наявної в матеріалах копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №6401810 від 24.12.2025 ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та на неї накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400,00 гривень, склад адміністративного правопорушення становить порушення ОСОБА_1 , тобто керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Отже вищевикладеним підтверджена така кваліфікуюча ознака правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, як повторність правопорушення.

Разом з цим, під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначила, що не отримувала посвідчення водія та обізнана про винесення відносно нею вказаної вище постанови.

Апеляційний суд в повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції щодо тверджень захисника з приводу того, що стороною обвинувачення не надано доказів того, що постанова серії ЕНА № 6401810 від 24 грудня 2025 року стосовно ОСОБА_1 набрала законної сили, що виключає ознаку повторності, які є неспроможними. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху щодо ОСОБА_1 від 24 грудня 2025 року була останньої отримана штраф нею був сплачений (що підтверджено самою ОСОБА_1 в судовому засіданні). Окрім цього, не лише не подає доказів, а навіть не посилається на те, що вказана постанова ними оскаржувалася.

Отже, при розгляді справи судом першої інстанції порушень вимог статей 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд першої інстанції з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, а оскаржену постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Францена Юрія Ігоровича залишити без задоволення.

Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 27 травня 2026 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя О. П. Піскун