Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №210/2051/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1633/26 Справа № 210/2051/26 Суддя у 1-й інстанції - Сільченко В. Є. Суддя у 2-й інстанції - Свіягіна І. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Свіягіна І.М., вирішуючи питання про прийняття до розгляду апеляційної скарги особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , на постанову судді Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 16 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и л а:

постановою судді Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 16 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 200 (двохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3 400,00 (три тисячі чотириста) гривень без конфіскації тварини, а також стягнуто судовий збір.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , 06 травня 2026 року направила апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення.

Перевіривши апеляційну скаргу та матеріали справи, суддя апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом та підлягає поверненню особі, яка її подала, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.

Апеляційний суд звертає увагу, що законодавець у ст. 294 КУпАП прямо пов`язує початок перебігу десятиденного строку на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення саме з днем винесення постанови, а не з днем отримання її копії, ознайомлення з повним текстом судового рішення чи подальшого фактичного з`ясування особою інформації про нього. Положеннями чинного КУпАП не передбачено залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків, а тому питання щодо дотримання строку апеляційного оскарження або його поновлення підлягає вирішенню на стадії прийняття апеляційної скарги.

З урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 31 березня 2015 року № 2-рп/2015 положення ст. 294 КУпАП щодо оскарження в апеляційному порядку постанови судді у справі про адміністративне правопорушення застосовуються до постанов, ухвалення яких передбачене ст. 284 КУпАП, зокрема до постанови про накладення адміністративного стягнення. Отже, постанова суду першої інстанції у цій справі за своїм видом підлягає апеляційному перегляду, однак за умови дотримання встановленого законом строку або порушення перед апеляційним судом питання про його поновлення.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці послідовно виходить із того, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності апеляційної скарги, за умови, що такі обмеження мають легітимну мету та є пропорційними. Такий підхід викладений, зокрема, у рішенні у справі «Воловік проти України» (Volovik v. Ukraine, заява № 15123/03, рішення від 06 грудня 2007 року).

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави, а сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Ponomaryov v. Ukraine, заява № 3236/03, § 41, рішення від 03 квітня 2008 року).

Норми, які регулюють строки подання скарг, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності, а зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, заяви № 17160/06 та № 35548/06, § 34, рішення від 21 грудня 2010 року).

З матеріалів справи встановлено, що постанову судді Металургійного районного суду міста Кривого Рогу щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 154 КУпАП винесено 16 квітня 2026 року.

Таким чином, станом на 06 травня 2026 року передбачений ст. 294 КУпАП десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови судді Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 квітня 2026 року був таким, що закінчився.

Разом з тим, апеляційну скаргу ОСОБА_1 направлено 06 травня 2026 року, тобто після закінчення десятиденного строку, встановленого ст. 294 КУпАП.

При цьому, зі змісту апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів не вбачається, що ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

Наведення в апеляційній скарзі окремих доводів щодо незгоди із постановою суду першої інстанції, обставин розгляду справи та отримання інформації про результат її розгляду не може замінювати собою належного процесуального клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. За відсутності такого клопотання апеляційний суд позбавлений можливості вирішувати питання про поновлення строку з власної ініціативи або надавати оцінку причинам його пропуску.

Отже, апеляційна скарга подана після закінчення строку, встановленого ст. 294 КУпАП, а особа, яка її подала, не заявляє клопотання про поновлення цього строку, що відповідно до прямої вказівки закону є підставою для повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.

За таких обставин, з урахуванням того, що апеляційна скарга ОСОБА_1 подана після спливу визначеного законом строку на апеляційне оскарження, а клопотання про поновлення такого строку не заявлено, апеляційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, разом із усіма додатками.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и л а:

апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , на постанову судді Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 154 КУпАП, повернути особі, яка її подала, разом із усіма додатками.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду Ірина СВІЯГІНА