Суд: Дніпровський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Недбале ставлення до військової служби
Дата: 29 червня 2026 р.
Справа: №182/2205/26
Суддя: Свіягіна І. М.
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 33/803/1632/26 Справа № 182/2205/26 Суддя у 1-й інстанції - Борисова Н. А. Суддя у 2-й інстанції - Свіягіна І. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2026 року м. Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Свіягіна І.М., вирішуючи питання про прийняття до розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , як особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, в частині оскарження постанови судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2026 року щодо ОСОБА_2 ,
в с т а н о в и л а:
постановою судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2026 року провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 172-15 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 , який, як убачається зі змісту апеляційної скарги та матеріалів справи, є особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, фактично наполягаючи на наявності підстав для кваліфікації дій військовослужбовця за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Перевіривши апеляційну скаргу та матеріали справи, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом та підлягає поверненню особі, яка її подала, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Зазначена вимога поширюється не лише на порядок розгляду справи по суті, а й на вирішення питання про прийнятність апеляційної скарги, зокрема щодо наявності у особи, яка її подала, передбаченого законом права на апеляційне оскарження.
Відповідно до ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.
За змістом ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 цього Кодексу.
Отже, законодавець прямо та вичерпно визначив коло суб`єктів, які мають право на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення. До такого кола належать особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законний представник, захисник, потерпілий, його представник, а також прокурор у передбачених законом випадках. Особу, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, серед суб`єктів апеляційного оскарження ст. 287 та ст. 294 КУпАП не передбачено.
Повноваження на складання протоколу про адміністративне правопорушення є окремою процесуальною компетенцією, спрямованою на фіксацію обставин і направлення матеріалів до органу чи суду, уповноваженого їх розглянути. Таке повноваження саме по собі не перетворює посадову особу, яка склала протокол, на учасника провадження, наділеного самостійним правом апеляційного оскарження постанови судді.
Згідно зі ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є одним із джерел фактичних даних, на підставі яких орган або суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відтак особа, яка склала протокол, виконує функцію процесуального оформлення виявлених обставин, однак не набуває внаслідок цього права вимагати апеляційного перегляду судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 257 КУпАП протокол надсилається органу або посадовій особі, уповноваженим розглядати справу про адміністративне правопорушення. Після направлення протоколу до суду вирішення питання про наявність чи відсутність події та складу адміністративного правопорушення належить виключно до компетенції суду. Незгода посадової особи, яка склала протокол, з оцінкою судом наданих матеріалів не створює для такої особи самостійного права на апеляційне оскарження.
Апеляційний суд звертає увагу, що процесуальний закон не передбачає можливості розширювального тлумачення або застосування аналогії закону для збільшення кола осіб, які мають право на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення. Надання такого права суб`єкту, який прямо не зазначений у КУпАП, суперечило б принципу законності та порушувало б вимоги юридичної визначеності.
Та обставина, що ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності події і складу адміністративного правопорушення та фактично просить погіршити становище особи шляхом застосування іншої правової кваліфікації, не може бути підставою для прийняття апеляційної скарги до розгляду, оскільки першочерговим є встановлення наявності у скаржника процесуального права на апеляційне оскарження.
У цій справі апеляційну скаргу подано не особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, не її законним представником або захисником, не потерпілим чи його представником, а також не прокурором. ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою як особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, тобто як суб`єкт, якого КУпАП не наділяє правом на апеляційне оскарження постанови судді.
За таких обставин апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості перевіряти доводи апеляційної скарги по суті, оскільки така перевірка можлива лише за умови подання апеляційної скарги належним суб`єктом апеляційного оскарження.
З огляду на зазначене, апеляційна скарга ОСОБА_1 в частині оскарження постанови судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2026 року щодо ОСОБА_2 не може бути прийнята до апеляційного розгляду та підлягає поверненню особі, яка її подала.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,
п о с т а н о в и л а:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 , як особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, в частині оскарження постанови судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2026 року щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 172-15 КУпАП, повернути особі, яка її подала, разом із усіма додатками.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Ірина СВІЯГІНА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua