Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №243/7210/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1412/26 Справа № 243/7210/25 Суддя у 1-й інстанції - Сидоренко І.О Суддя у 2-й інстанції - Залізняк Р. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року Кривий Ріг

22.06.2026р. суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Залізняк Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг при секретарі судового засідання Шевченко В.В., судового розпорядника Мінєєвої А.В. в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника Хараїм О.В. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 12.03.2026р., якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , військовослужбовця

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

за участю захисника (в режимі ВКЗ) ОСОБА_2

в с т а н о в и л а :

Оскаржуваною постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 12.03.2026р. ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Постанову суду першої інстанції оскаржено захисником Хараїм О.В., яка який в апеляційній скарзі:

- вважає, що суд першої інстанції не дотримався принципу повноти та всебічності розгляду справи, постанова суду не відповідає вимогам ст.ст. 254, 252, 280 КУпАП;

- вважає, що в матеріалах справи відсутні докази факту керування транспортним засобом з боку ОСОБА_1 , а висновки суду першої інстанції щодо доведення вказаного факт є помилковими;

- вказує, що протокол про адміністративне правопорушення не містить точного зазначення часу керування ОСОБА_1 транспортним засобом, висновки суду щодо факт керування ґрунтуються на припущеннях;

- вказує, що відеозапис не є безперервним, та не може бути визнаний належним та допустимим доказом;

- вказує, що огляд ОСОБА_1 проведений відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, проте він є військовослужбовцем, та його огляд на стан сп`яніння мав проводитись відповідно до вимог ст. 266-1 КУпАП, тому такий огляд є недійсним;

- вважає, що висновок закладу охорони здоров`я є неналежним доказом, оскільки порушено порядок огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, оскільки лікар у закладі охорони здоров`я використав лише газоаналізатор, при цьому біологічне середовище у ОСОБА_1 не відбиралося, лабораторне дослідження не проводилося, копія висновку ОСОБА_1 не вручалася;

- вважає, що до ОСОБА_1 можливо застосувати стягнення із застосуванням вимог ст. 69 КК України та не призначати додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами;

- прохала оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, або призначити більш м`яке стягнення на підставі ст. 69 КК України без позбавлення права керування транспортними засобами

Про дату, час та місце судового розгляду, ОСОБА_1 повідомлений належним чином, до судового засідання не прибув, клопотання про відкладення судового розгляду не подав, його відсутність не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, його інтереси в судовому засіданні представляє захисник Хараїм О.В.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді доповідача, доводи захисника Хараїм О.В., яка підтримала подану апеляційну скаргу, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку про залишення апеляційної скарги захисника без задоволення за таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 04.08.2025р., о 09:00год., ОСОБА_1 , в м. Слов`янськ Донецької області, по вул. Літературна, біля буд. 1, керував транспортним засобом SUBARU FORESTER, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку, зі згоди водія, проводився у медичному закладі, що підтверджується висновком лікаря-нарколога № 452, чим порушив п. 2.9а ПДР України, та тим самим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , не може погодитись із рішенням суду першої інстанції про визнання його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за таких підстав.

Як встановлено судом апеляційної інстанції при формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд першої інстанції припустився істотних суперечностей при встановленні фактичних обставин справи, а саме встановив, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, при цьому такі ознаки було виявлено після огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку, зі згоди водія, який проводився у медичному закладі.

Суд апеляційної інстанції встановив, що наведені суперечності є істотними, та тягнуть до скасування оскаржуваної постанови, із прийняттям нової постанови.

Таким чином доводи апеляційної скарги захисника, що суд першої інстанції не дотримався принципу повноти та всебічності розгляду справи, постанова суду не відповідає вимогам ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП є слушними та підлягають частковому задоволенню.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення водій ОСОБА_1 04.08.2025р., о 09 години 00 хвилин в м. Слов`янськ Донецької області, по вул. Літературна, біля буд. 1, керував транспортним засобом «SUBARU FORESTER, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законодавством порядку, зі згоди водія, проводився у медичному закладі, що підтверджується висновком лікаря-нарколога № 452, чим порушив п. 2.9а ПДР України, та тим самим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Протокол складений уповноваженою особою, та відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідивши сукупність доказів у справі встановив, що відомості, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення підтверджені:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 411904 від 04 серпня 2025 року, відповідно до якого 04.08.2025р, о 09:00год. ОСОБА_1 , в м. Слов`янськ Донецької області, по вул. Літературна, біля буд. 1, керував транспортним засобом SUBARU FORESTER, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законодавством порядку, зі згоди водія, проводився у медичному закладі, що підтверджується висновком лікаря-нарколога № 452;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.08.2025р. до КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» у м. Слов`янськ ОСОБА_1 , в результаті огляду якого, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння;

- висновком КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» у м. Слов`янськ щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 452 від 04.08.2025 року, за підписом лікаря-нарколога ОСОБА_3 , відповідно до якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 04.08.2025р. о 09:46год. перебував у стані алкогольного сп`яніння. З результатами огляду ОСОБА_1 був ознайомлений під підпис;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння;

- актом прийому-передачі транспортних засобів від 04.08.2025р., відповідно до якого транспортний засіб SUBARU FORESTER, державний номерний знак НОМЕР_1 , інспектором поліції ОСОБА_4 було передано ОСОБА_5 ;

- відеозаписами, доданими до протоколу, з яких видно, що огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 проводився у КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» у м. Слов`янськ, в результат чого було виявлено, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Результат тесту ОСОБА_1 не оспорював. Також з відеозапису слідує, що перед складанням протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 були роз`ясненні його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, заперечень чи клопотання від водія ОСОБА_1 не надходило.

Суд апеляційної інстанції дослідивши та оцінивши сукупність доказів, дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортними засобами особою в стані алкогольного сп`яніння та про доведеність його винуватості у вчиненому.

Доводи апеляційної скарги захисника, що в матеріалах справи відсутні докази факту керування транспортним засобом з боку ОСОБА_1 , а висновки суду першої інстанції щодо доведення вказаного факт є помилковими є неспроможними та спростовуються відеозаписом. Певна неузгодженість із зазначенням часу вчинення адміністративного правопорушення та матеріалами відеозапису не є істотним порушенням, яке б перешкоджало правильно встановити фактичні обставини справи адміністративного правопорушення, та винуватості у ньому ОСОБА_1 .

З підстав викладених вище також є неслушними доводи апеляційної скарги захисника, що протокол про адміністративне правопорушення не містить точного зазначення часу керування ОСОБА_1 транспортним засобом, висновки суду щодо факту керування ОСОБА_1 ґрунтуються на припущеннях.

Доводи апеляційної скарги захисника, що відеозапис не є безперервним, та не може бути визнаний належним та допустимим доказом, є також неспроможними, оскільки відповідно до вимог ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до матеріалів справи відеозапис огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння долучено до справи. Ччинний КУпАП не містить вимоги обов`язковості долучення до матеріалів справи відеозапису інших процедур при складанні протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відеозапис огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння є достовірним та достатнім для встановлення належності процедури його огляду на стан сп`яніння, та її відповідності вимогам ст. 266 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги захисника, що огляд ОСОБА_1 проведений відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, проте він є військовослужбовцем, та його огляд на стан сп`яніння мав проводитись відповідально до вимог ст. 266-1 КУпАП, тому такий огляд є недійсним, є неспроможними за таких підстав.

Стаття 266 КУпАП регламентує відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Стаття 266-1 регламентує огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Таким чином вказані статті КУпАП розмежовують порядок огляду осіб на стан сп`яніння за суб`єктом правопорушення та об`єктивною стороною.

У порядку ст. 266 КУпАП оглядаються водії транспортних засобів при керуванні ними транспортними засобами з ознаками сп`яніння.

У порядку ст. 266-1 КУпАП оглядаються особи, які є військовозобов`язаними, резервістами під час проходження зборів, а також військовослужбовцями ЗСУ, які виконують

Військовослужбовці, при виконанні своїх службових обов`язків, крім іншого, є суб`єктами адміністративного правопорушення за ст. 172-20 КУпАП у разі виявлення у них ознак чи стану сп`яніння, та у вказаному випадку слід розмежовувати поняття суб`єкта правопорушення, а саме першочергово - особа, яка керує транспортним засобом спочатку визначається як водій (загальний суб`єкт), а при умові виконання ним ще й службових обов`язків, пов`язаних із проходженням служби в ЗСУ (керуючи транспортним засобом) – як військовослужбовець (спеціальний суб`єкт).

У другому випадку, на думку суду апеляційної інстанції, є доцільним вирішення питання про притягнення військовослужбовця до адміністративної відповідальності за ст. 172-20 КУпАП, та саме у цьому випадку, при огляді військовослужбовця на стан сп`яніння діють норми ст. 266-1 КУпАП.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає, що за наявності існування ознак двох складів адміністративних правопорушень, як за ст. 130 КУпАП, так і за ст. 172-20 КУпАП, такі дії слід фіксувати при спільних діях працівників поліції та служби ВСП для складення протоколів про адміністративні правопорушення за відповідними статтями, оскільки особи, уповноважені на складання протоколу про адміністративне правопорушення за вказаними статтями, є відмінними відповідно до ст. 255 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги захисника, що висновок закладу охорони здоров`я є неналежним доказом оскільки порушено порядок огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, оскільки лікар у закладів охорони здоров`я використав лише газоаналізатор, при цьому біологічне середовище у ОСОБА_1 не відбиралося, лабораторне дослідження не проводилося, копія висновку ОСОБА_1 не вручалася, є також неслушними, оскільки відповідно до матеріалів відеозапису стан алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 за допомогою газоаналізатора склав 1,42 проміле, який не був оскаржений ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги захисника, що до ОСОБА_1 можливо застосувати стягнення із застосуванням вимог ст. 69 КК України та не призначати додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, також не мають під собою підґрунтя, оскільки положення КУпАП у даному випадку не передбачають можливості незастосування одного з основних видів стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яким є обов`язкове позбавлення права керування транспортним засобом у разі визнання особи винуватою у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.

Таким чином доводи апеляційної скарги захисника із проханням скасувати оскаржувану постанову, провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, або призначити більш м`яке стягнення на підставі ст. 69 КК України без позбавлення права керування транспортними засобами, є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу захисника Хараїм Ольги Валеріївни в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 12.03.2026р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік задовольнити частково.

Постанову Слов`янського міськрайонного суду міста Донецької області від 12.03.2026р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік скасувати.

Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає

Суддя