Суд: Дніпровський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 22 червня 2026 р.
Справа: №215/6654/25
Суддя: Сєдих А. В.
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 33/803/304/26 Справа № 215/6654/25 Суддя у 1-й інстанції - Камбул М. О. Суддя у 2-й інстанції - Сєдих А. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2026 року м. Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Сєдих А.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника Іщенко Ю.П., на постанову судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 листопада 2025 року, щодо
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення,-
ВСТАНОВИВ:
Згідно постанови 27.07.2025 о 23:47 год. в м. Кривому Розі, Тернівському районі, по вул. Добровольців, біля буд. 73, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом MERCEDES-BENZ ML270, днз НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку, на місці зупинки за допомогою газоаналізатору «Драгер» 6820 тест 1345, результат якого позитивний, а саме 0,47 ‰ проміле, з результатом якого водій погодився. Правопорушення зафіксоване на нагрудний відеореєстратор 475133, 477969 та службовий відео реєстратор сіомі. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив пункт 2.9 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на один рік. Стягнуто судовий збір в розмірі 605,60 гривень.
Не погодившись з постановою суду захисник Іщенко Ю.П. оскаржила постанову в апеляційному порядку.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що постанова винесена за неповного з`ясування судом всіх обставин справи, з порушенням принципу «поза розумним сумнівом», без дослідження всіх доказів на предмет їх належності та допустимості, висновки викладені в оскаржуваній постанові висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зауважує, що працівники поліції не зупиняли транспортний засіб, оскільки він був перебував на узбіччі, без руху, а відеозапис долучений до матеріалів справи не мітять факту керування та факту зупинки транспортного засобу. Звертає увагу, що огляд на стан сп`яніння проводився з порушенням вимог ст. 266 КУпАП. Просить постанову скасувати та закрити провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Частиною 1 статті 268 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Сторони про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вислухавши думку учасників справи, апеляційний суд зазначає наступне.
Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст. 283 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення.
Відповідно до диспозиції ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність за даною статтею настає у разі керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння, а так само у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.
Відповідно до п. 2.9 ПДД України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 404689 від 28.07.2025 (а.с. 2), рапортом працівника поліції (а.с. 6), результатом огляду на стан сп`яніння № 1345 від 28.07.2025 р. в 00:09 год. проведений газоаналізатором Драгер Alcotest 6820, який позитивний, а саме 0,47‰ (а.с. 3), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 4), направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 5), записом відеофіксації скоєння правопорушення (а.с. 7), довідкою згідно якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами (а.с. 8).
Проаналізувавши докази по справі, вважаю, що в діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Стягнення суддею накладене відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про особу, відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції також встановив, що суд першої інстанції повно дослідив усі доводи сторони захисту, заявлені під час розгляду справи, які збігаються з доводами апеляційної скарги. Суд першої інстанції надав обґрунтовані відповіді на ці доводи, виклавши чіткі причини їх неприйняття, та не встановив підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апелянта з приводу законності чи незаконності зупинки транспортного засобу працівниками поліції, не знайшли свого підтвердження, оскільки наразі це не є предметом розгляду під час апеляційного перегляду постанови щодо встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення за обставин викладених у протоколі за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційний суд зазначає, що Указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб. У подальшому, указами Президента України продовжено дію воєнного стану.
Працівники поліції повинні діяти в межах Закону України «Про Національну поліцію» оскільки завданнями поліції є забезпечення публічної безпеки і порядку, охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидія злочинності.
Згідно матеріалів справи ОСОБА_1 27.07.2025 року о 23:47 год. в м. Кривому Розі, керував транспортним засобом без ввімкнених фар, тобто у працівників поліції під час патрулювання у нічну зміну були законні підстави для зупинки транспортного засобу для перевірки документів.
Водночас суд у межах даного провадження оцінює допустимість та належність доказів, отриманих у ході такого втручання.
Особа не позбавлена права оскаржити дії працівника поліції в порядку адміністративного судочинства або звернутися до правоохоронних органів у разі наявності ознак кримінального правопорушення.
Доводи апелянта, що сам факт керування ОСОБА_1 транспортного засобу не був зафіксованим не є підтверджуються, оскільки в матеріалах справи наявні докази з відео реєстратору, на який зафіксовано рух автомобіля, та під час спілкування с працівниками поліції ОСОБА_1 не заперечував факту керування ним транспортного засобу та повідомляв працівникам поліції куди він їхав, що підтверджується на відео з Bodycam Motorola Solutions.
Також не знайшли свого підтвердження і доводи апеляційної скарги, що наявний відеозапис не можна визнати доказом вчинення адміністративного правопорушення, оскільки він є не безперервним, є неповним та не відображає всіх обставин події.
Відеозаписи як докази отримані в порядку, визначеному законом, зокрема ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 251 КУпАП, відповідно до вимог яких, доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а їх зміст з точки зору належності та допустимості оцінюється судом, виходячи із сукупності усіх наданих доказів.
Долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівниками поліції за допомогою наявних у них технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення і жодних сумнівів своєї достовірності у суду апеляційної інстанції не викликає.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що доводи сторони захисту, що ОСОБА_1 після отримання результату Алкотестера Drager не був згоден з результатом проходження тесту на стан сп`яніння, та його не направлено у заклад охорони здоров`я, є безпідставними та не підтверджені наявними доказами по справі.
Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 11 листопада 2015 року встановлений порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння, з аналізу даної інструкції вбачається, що форма направлення надається водієві у разі направлення його для проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі, тобто у разі проходження водієм огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або відмови від проходження, форма направлення не видається.
Доводи апелянта оцінюються судом апеляційної інстанції як такі, що спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, а доводи, що сукупність викладених апелянтом обставин у апеляційній скарзі вказують на те, що долучені до протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 матеріали є недопустимими доказами, є безпідставними, оскільки наведені міркування сторони захисту з цього приводу не підтверджені доказами.
Дії вчинені ОСОБА_1 характеризуються умисною формою вини, складають підвищену суспільну небезпеку, становлять небезпеку дорожнього руху та несуть загрозу для його учасників.
Суддя апеляційного суду приходить до висновку, що підстави для скасування або зміни постанови судді районного суду відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника Іщенко Ю.П. залишити без задоволення.
Постанову судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 листопада 2025 року, у справі про адміністративні правопорушення передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua