Суд: Дніпровський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Дата: 01 червня 2026 р.
Справа: №175/2391/26
Суддя: Сєдих А. В.
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 33/803/1148/26 Справа № 175/2391/26 Суддя у 1-й інстанції - Шаповалова І. С. Суддя у 2-й інстанції - Сєдих А. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2026 року м. Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Сєдих А.В., за участю секретаря судового засідання Ворони Б.А., захисника адвоката Доброреза В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу захисника Доброреза В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2026 року, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований: АДРЕСА_1
за ст. 124 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу 22.12.2025 року о18:30 год. у м. Краматорськ по вул. Ювілйенка по сухому асфальтнмоу покриттю з боку вул. Н. Курченко, в напрямку вул. Паркова, виконуючи маневр поворуту ліворуч з боку вул. Ювілейна водій ОСОБА_1 керував Chevrolet Aveo н.з. НОМЕР_1 , не вибравши безпечної швидкості, не дотримавшись безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з тз Автоспецпром АСПА н.з. НОМЕР_1 , чим порушив п. 10.1 ПДР України. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. Стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 665 гривень 60 коп.
З таким судовим рішенням не погодився захисник особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності Доброрез В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , та оскаржив в апеляційному порядку.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що постанова судді винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом не встановлено всіх обставин справи; не досліджено докази, наявні у справі та не надано їм належної оцінки. Окрім того, звертає увагу, що згідно пояснень потерпілого ОСОБА_2 , 22.12.2025 року останній здійснював рух по вул.. Ювілейна в м. Краматорськ з увімкненими проблисковими сигналами синього кольору, на екстрений виклик, автомобіль, який рухався попереду, не ввімкнувши покажчик повороту здійснив поворот ліворуч, в результаті чого сталося ДТП. Однак факт того, що проблискові маячки синього кольору безпосередньо перед ДТП були ввімкненні, нічим, окрім пояснень водія швидкої не підтверджуються, у тому числі це не зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення. Наголошує, що матеріали справи не містять доказів наявності екстреного виклику, а саме наявності невідкладного службового завдання, що надавало право водію швидкої відступати від вимог правил дорожнього руху. Просить постанову скасувати та закрити провадження.
Сторони про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вислухавши думку сторін по справі, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів , зміцнення законності.
У відповідності зі ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таких вимог суддя районного суду, розглядаючи дану справу, не дотримався повною мірою, оскільки поза увагою та без належної оцінки суду залишились обставини, які могли істотно вплинули на висновки про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Так апелянт вказує, що під час розгляду справи не було досліджено усіх обставин справи; матеріали справи не містять доказів наявності екстреного виклику, а саме невідкладного службового завдання та у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження цього факту.
Санкція ст. 124 КУпАП передбачає стягнення за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п. 10.1 ПДР України водій, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
У судовому засіданні апеляційного суду встановлено, що водій ОСОБА_1 22.12.2025 року близько 18 год. 30 хв. Здійснював рух по вул. Ювілейна в м. Краматорську. При намірі здійснити поворот ліворуч, він заздалегідь включив лівий поворот, після цього в нього в`їхала машина швидкої допомоги.
Захисник ОСОБА_1 – Доброрез В.В. під час апеляційного розгляду наголошував на тому, що звукових сигналів швидкої допомоги не було, вона рухалась по зустрічній смузі не включаючи спеціальні сигнали.
Апеляційний суд наголошує, що суди не вправі самостійно відшукувати докази вини особи, оскільки це означало б перебрання на себе функцій сторони обвинувачення, що суперечить принципу змагальності сторін та вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Матеріалами справи не спростовано твердження апелянта, що ОСОБА_1 порушив правила ПДР України, які призвели до вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди.
Сам ОСОБА_1 заперечує свою вину, в письмових поясненнях наданих працівникам поліції вказував, що 22.12.2025 року близько 18 год. 30 хв. Здійснював рух по вул. Ювілейна в м. Краматорську. При намірі здійснити поворот ліворуч, він заздалегідь включив лівий поворот, після цього в нього в`їхала машина швидкої допомоги, звукових сигналів швидкої допомоги не було, вона рухалась по зустрічній смузі не включаючи спеціальні сигнали.
Матеріали провадження не містять достатніх доказів, які б спростовували доводи апелянта у цій частині.
Суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом», оскільки таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд із прав людини (ЄСПЛ) поширює стандарти та процедурні гарантії, встановлені Конвенцією (про захист прав та основоположних свобод людини) для кримінальних проваджень, на провадження у справах про адміністративні правопорушення, вважаючи їх кримінальними провадженнями по суті і за змістом.
Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.
З наявних матеріалів справи не вбачається достатніх, належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригоди та порушення правил ПДР Україниу зазначений у протоколі час та місці.
Сукупність викладених вище обставин вказує на те, що висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються наявними у справі і наданими суду доказами.
У зв`язку з чим доводи апеляційної скарги про відсутність складу та події правопорушення в діях притягнутого до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності складу адміністративного правопорушення (ст. 247 ч. 1 п. 1 КУпАП).
Отже, подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню із закриттям провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника Доброреза В.В. задовольнити.
Постанову судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2026 року, у справі про адміністративне правопорушення, передбаченене ст. 124 КУпАП, щодо ОСОБА_1 скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua