Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №636/6548/26 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/6548/26 Провадження 2-о/636/145/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2026 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області в складі:

головуючого судді Золотоверхої О.О.,

за участю секретаря судового засідання Караулової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Чугуївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті особи,

ВСТАНОВИВ:

30.06.2026 до суду надійшла заява, в якій ОСОБА_1 просить встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Горлівка, Донецької області.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Горлівка Донецької області помер її чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З моменту повномасштабного вторгнення військ рф на територію України - 24.02.2022, органи України, які уповноважені проводити державну реєстрацію смерті громадян України на тимчасово окупованій території Донецької області, не функціонують. Відтак, державну реєстрацію смерті ОСОБА_2 компетентними органами України не проведено, запис про смерть в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян відсутній. На підтвердження факту смерті заявник має свідоцтво про смерть, видане органами окупаційної влади на тимчасово окупованій території, а також фотознімок місця поховання. Разом з тим, заявник позбавлений будь-якої об`єктивної можливості надати суду належні первинні документи про смерть, як додатковий доказ смерті чоловіка, а саме — довідку про смерть та медичне свідоцтво про смерть, видане медичним закладом на тимчасово окупованій території. Це зумовлено тим, що смерть чоловіка настала в м. Горлівка Донецької області, яке перебуває під тимчасовою окупацією. Заявник знаходиться на підконтрольній Уряду території України та не має жодного фізичного чи юридичного доступу до медичних та інших установ у м. Горлівка. Перетин лінії зіткнення наразі є неможливим і становить пряму загрозу життю, а будь-яке офіційне поштове чи електронне сполучення з тимчасово окупованими територіями відсутнє. Більше того, процес дистанційного отримання оригіналів чи копій медичного свідоцтва про смерть та довідки за допомогою третіх осіб, які наразі залишаються в окупації, неможливий, оскільки він пов`язаний із надвисоким ризиком для їхнього життя та свободи. Будь-яка активність цивільного населення, спрямована на збір медичних та юридичних документів для їх подальшої передачі на підконтрольну територію та використання в державних органах України, жорстко відслідковується окупаційним режимом. Такі дії розцінюються як «співпраця з ворожими органами», що несе за собою невідворотну загрозу незаконного позбавлення волі, катувань та фізичної розправи над місцевими мешканцями, які б спробували допомогти Заявнику. Задоволення заяви має для заявника юридичне значення, оскільки необхідне для отримання свідоцтва про смерть чоловіка та здійснення своїх спадкових справ, згідно чинного законодавства України.

Заявник надала заяву про розгляд справи без її участі, заяву підтримала, просила її задовольнити.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, надала заяву про розгляд справи без їх участі, поклалися на розсуд суду.

Суд, ознайомившись із заявою ОСОБА_1 , дослідивши надані докази, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 »), ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, 22.04.2010 зареєстрували шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб від 22.04.2010 (а.с.8).

Відповідно до копії паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Новгородське міста Дзержинська Донецької області (а.с.10-12) останній з 31.08.2011 зареєстрований у с-щі Новгородське міста Дзержинська Донецької області. Також встановлено, що у наданій копії паспорта остання відмітка датована 31.08.2011.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть, виданого 14.02.2025 Горлівським МВ ЗАГС Управління ЗАГС ДНР серії НОМЕР_1 (а.с.9) ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Горлівка помер громадянин рф ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новгородське м. Горлівка, Донецької області, громадянин рф.

Також заявником надано фотозображення місця поховання (а.с.14), з якого важко розібрати чия могила відображена. Крім того суд критично ставиться до вказаного доказу щодо належності та допустимості , оскільки вказане зображення не підтверджує належно та достатньо смерть особи.

Згідно із ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 293, п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно із п. 8 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до роз`яснень, даних в п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 державній реєстрації, зокрема, підлягає смерть.

Відповідно до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блоковані), затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28.02.2025 № 376 (в редакції наказу Міністерства розвитку громад татериторій України від 26.05.2026 № 987), територія Горлівської ТГ Донецької області, на території якої знаходиться м. Горлівка, віднесено до переліку територіальних громад, які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) з 07.04.2014.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини у справах «Кіпр проти Туреччини» та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать». При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу. Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони (тобто є окупованою)».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Якщо документи про смерть особи відсутні, то державна реєстрація її смерті проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Відповідно до ст.ст.3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Враховуючи викладене, єдиною підставою для державної реєстрації смерті у даному випадку є рішення суду про встановлення факту смерті. Оскільки смерть особи є юридичним фактом, який має наслідки припинення, зміни або виникнення багатьох правовідносин, тому має безпосереднє значення для реалізації особою своїх прав, а саме, встановлення факту смерті бабусі має для заявника юридичне значення, оскільки це необхідно для подальшої реєстрації цього факту в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного документу, а саме: свідоцтва про смерть згідно з вимогами чинного законодавства України.

Наявні у справі письмові докази, на переконання суду, містять достатньо даних про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новгородське, Донецької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Горлівка О.О. Актовий запис про смерть, передбаченого законодавством України зразка, не складався. Отже, відсутні документи на підставі яких проводиться державна реєстрація смерті в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Водночас, заявниця просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як громадянина України.

Однак, із наданих заявницею документів факт того, що ОСОБА_2 на момент смерті був громадянином України не вбачається, зокрема, надана копія паспорта громадянина України містить останню відмітку від 31.08.2011 (тобто до окупації м. Горлівка), відповідно до наданої копії свідоцтва про смерть ОСОБА_2 на момент смерті був громадянином рф; належних та актуальних відомостей щодо громадянства померлого на момент смерті матеріали заяви не містять. Крім того, належність та набуття громадянства України встановлюється на підставі Закону України «Про громадянство України» і може пов`язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час. Згідно п. 5 ч.2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законом передбачено встановлення юридичних фактів щодо виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, до яких відносяться і факти, що породжують право особи на набуття громадянства України. Заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту смерті в порядку ст. 317 ЦПК України. Однак, встановлення громадянства у порядку, визначеному ст. 317 ЦПК України не передбачається. Таким чином, у відповідній частині заява позбавлена правових підстав і підлягає частковому задоволенню. Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надали можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Відтак, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про встановлення факту смерті.

Відповідно до вимог п.8 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства.

Пунктом 21 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" визначено, що від сплати судового збору звільнені заявники - у справах за заявами про встановлення факту народження або смерті, поданих у зв`язку із воєнним станом, надзвичайним станом, збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру".

Керуючись ст.ст.13, 81, 247, 263-265, 315-319 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Чугуївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті особи – задовольнити частково.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця селища Новгородське міста Дзержинськ, Донецької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Горлівка, Донецької області.

В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Заявник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 );

Заінтересована особа: Чугуївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 41403911, адреса: Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Старонікольська, 45).

Суддя О. О. Золотоверха