Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №645/7108/25 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/7108/25

Провадження № 3/645/53/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Сілантьєвої Е.Є.,

за участю секретаря судових засідань – Хілінського М. І..,

за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

представника ОСОБА_1 – адвоката Ямполець Рини Сергіївни, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 000213 від 06.08.2018 року,

за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_2 ,

представника ОСОБА_2 – адвоката Захарова Владислава Валерійовича, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2207 від 26.06.2018 року,

розглянувши матеріал, що надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії № ЕПР1 № 471125 від 02.10.2025 року, 02.10.2025 року о 08:45:00 в м. Харків вул. Каденюка, 23 водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом Volkswagen Passat державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Харківських Дивізій, не врахував дорожньої обстановки, не впевнився в безпечності руху та на регульованому перехресті з вул. Каденюка, скоїв зіткнення з автомобілем Кіа Rio державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався по вул. Харківських Дивізій та повертав ліворуч. У результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними, збитками.

02 жовтня 2025 року о 08:45 в місті Харків по вул. Каденюка, (Танкопія), 23, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Кіа Rio, державний номерний знак НОМЕР_2 по вул. Харківських Дивізій та повертав ліворуч на вул. Каденюка, не врахував дорожньої обстановки, не впевнився в безпечності руху та на регульованому перехресті з вул. Каденюка скоїв зіткнення з автомобілем Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 , який рухався по вул. Харківських Дивізій. У результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

У судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що провину не визнає, з протоколом не погоджується. Він керував автомобілем та рухався на зелене світло світлофору. Машину Кіа Rio він бачив, автомобіль стояв з включеним сигналом повороту. Коли ОСОБА_2 під`їжджав до перехрестя, автомобіль Кіа Rio почав рухатися наліво та майже на нього. Відбувся удар в лобову частину автомобіля, а у автомобіля Кіа Rio в лобову ліву частину. Слідів гальмування не було, оскільки йшов дощ.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що провину не визнає, з протоколом не погоджується. Також зазначив, що ОСОБА_2 виїхав на зустрічну смугу, а він знаходився на перехресті з включеним сигналом повороту та чекав поворот на вул. Каденюка. Volkswagen Passat рухався за білим автомобілем, який під`їжджав до перехрестя, з правим поворотом, а потім виїхав на зустрічну смугу, обганяючи білий автомобіль, намагався проїхати перехрестя. Іхав з великою швидкістю. Після удару Volkswagen Passat відкинуло на своє місце, а його автомобіль ОСОБА_1 розвернуло на 90 градусів

В судовому засіданні було допитано свідків.

Так свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що вона є дальньою родичкою ОСОБА_1 . Після ДТП вона одразу приїхала на місце. Номерів на Volkswagen Passat не було але потім з`явилися На наданих до матеріалів справи фотознімках зафіксовано, як стояли автомобілі при ДТП. Згодом на місце ДТП приїхали люди для підтримки водія Volkswagen Passat. Крім того, зазначила, що згідно пояснень ОСОБА_2 він рухався 50 км/год., але це не відповідає дійсності, він рухався швидше. У Volkswagen Passat не було страховки та у нього була розбита задня частина автомобіля.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він був пасажиром автомобіля Volkswagen Passat. 02.10.2025 автомобіль рухався по вул. Харківських Дивізій в напрямку пр. Героїв Харкова. Коли наблизилися до перехрестя з вул. Танкопія, горів зелений сигнал світлофора. Перед їхнім автомобілем не було жодного транспортного засобу, який міг би закривати огляд дороги, автомобіль рухався в своїй смузі. В момент зіткнення автомобілів, свідок перебував в машині, а потім відійшов від машини. Під час під`їзду до перехрестя, вони побачили Кіа Rio, який стояв, а потім різко звернув вліво.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_2 - Захаров В.В. зазначив, що ОСОБА_2 пояснював про відсутність у його діях, складу адміністративного правопорушення, а також абсолютно не визнає своєї вини у ДТП. ПДР не порушував. За таких обставин та враховуючи все вищевикладене, у відповідності ст.ст. 268, 273 КУпАП України, вважав за доцільне встановити дійсні обставини ДТП, які мали місце, усунути суперечності у поясненнях учасників ДТП, у протоколі про адміністративні правопорушення, а тому для з`ясування обставин ДТП у даній справі, просив суд призначити автотехнічну експертизу.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його чиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Статтею 7 КУАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений КУпАП.

Відповідно положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, зокрема, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п. 16.1 ПДР України, визначено, що перехрестя, де черговість проїзду визначається сигналами світлофора або регулювальника, є регульованим.

Aідповідно до п. 16.6. Повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.

Відповідно до п. 2.3б ПДР України, визначено, що потрібно бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

У відповідності до ст.ст. 251,252 КУпАП, приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно ст.ст. 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов`язаний з`ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи.

По справі адвокатом ОСОБА_2 - Захаровим В.В. було заявлене клопотання про проведення судової експертизи.

Як вбачається з висновку експерта № 17791 за результатами проведення комісійної судової автотехнічної експертизи по справі про адміністративне правопорушення № 645/7108/25 (провадження № 3/645/1495/25) встановлене наступне: - 1. 3 мотивів, вказаних у дослідницькій частині висновку, питання: «На який сигнал світлофора почали проїзд перехрестя: вул. Харківських Дивізій /вул. Каденюка автомобіль «Кіа Rio», номерний знак НОМЕР_2 та «Volkswagen Passat» номерний знак НОМЕР_1 ?» не вирішувалося. 2.3. У певний час водії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 могли бачити перед зіткненням зустрічний транспортний засіб, однак, з мотивів, вказаних у дослідницькій частині висновку встановити експертним шляхом момент настання взаємної видимості водіями автомобілів Кіа Rio та Volkswagen Passat не представляється можливим. 4.5. З мотивів, вказаних у дослідницькій частині висновку, вирішити питання : «Чи здійснював екстрене гальмування водій автомобіля «Kia Rio», номерний знак НОМЕР_2 перед зіткненням з транспортним засобом «Volrswagen Passat» номерний знак НОМЕР_1 ? 7. Чи здійснював екстрене гальмування водій автомобіля Volrswagen Passat» номерний знак НОМЕР_1 перед зіткненням з транспортним засобом «Kia Rio», номерний знак НОМЕР_2 ?», - не представляється можливим. 6. З мотивів, вказаних у дослідницькій частині висновку, вирішить питання експертним шляхом про те, чи виїжджав автомобіль Volkewagen Passat на смугу зустрічного руху, а також, якщо виїжджав, то яка необхідна відстань для повернення автомобіля в його кінцеве положення, - не представляється можливим. 7.8.9. У даній дорожній ситуації водій автомобіля Кіа Rio ОСОБА_1 повинен був діяти згідно з вимогами п. 16.6 ПДРУ. Технічна можливість уникнути ДТП для водія ОСОБА_1 визначалися виконанням ним вимог п. 16.6 ПДРУ, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру. Дії водія ОСОБА_1 не відповідали вимогам п 16.6 ПДРУ і знаходилися, з технічної точки зору, у причинному зв`язку з ДТП. 10. При перетині перехрестя на зелений сигнал світлофора водій автомобіля Кіа Rio ОСОБА_1 , який виконував поворот наліво, повинен був дати дорогу автомобілю Volkswagen Passat, водій якого ОСОБА_2 рухався прямо, що передбачено вимогами п. 16.6 ПДРУ. 11,12,13. У даній дорожній ситуації водій автомобіля Volkswagen Passat ОСОБА_2 повинен був діяти згідно вимог п. 12.3 ПДРУ. З мотивів, вказаних у дослідницькій частині висновку, вирішити питання про те, чи мав водій ОСОБА_2 технічну можливість уникнути ДТП, та чи малися в його діях невідповідності вимогам ПДРУ, які б знаходилися, з технічної точки зору, у причинному зв`язку з ДТП, - не представляється можливим. 14. З технічної точки зору, зіткнення автомобілів Кіа Rio та Volkswagen Passat відбулося внаслідок невідповідностей дій водія ОСОБА_1 вимогам п. 16.6 ПДРУ. Питання про те, чи відбулося зіткнення автомобілів внаслідок невідповідностей дій водія ОСОБА_2 вимогам п 12.3 ПДРУ, буде вирішене після вирішення питання про те, чи мав водій ОСОБА_2 технічну можливість уникнути ДТП.

У судовому засіданні був допитаний експерт ОСОБА_5 , який у повному обсязі підтримав свій висновок також експерт вказав, на питання учасників провадження, що дійсно на частину питань він не мав можливості надати відповіді, оскільки надавав висновок в межах призначеної експертизи, а на деякі питання можливо отримати відповіді провівши трасологічну експертизу.

Суд критично ставиться до заперечень адвоката Ямполець І.С., якими вона просить визнати проведену експертизу неналежним доказом. Оскільки експертиза була проведена відповідно до норм чинного Законодавства. Незгода учасника ДТП щодо її висновків не є підставою для визнання експертизи неналежним доказом. Крім того, як ОСОБА_1 так і адвокат Ямполець І. С. не були позбавлені прав, вважаючи що експертиза є неповною або невірною, заявляти клопотання перед судом про проведення повторної або додаткової експертизи.

З положень ст. 251 КУпАП вбачається, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами тощо, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Факт правопорушення зафіксовано матеріалами справи, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 471140 від 02.10.2025 року, схемою з місця ДТП, пояснення осіб які притягуються до адміністративної відповідальності ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , рапортом інспектора в.1 р.4 б.3 УПП в Х/обл. ДПП ст. лейтенанта поліції Г. Ловушкіної.

Тому, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

При вирішенні питання чи потрібно встановлювати вину та фактичні обставини вчиненого правопорушення при закритті провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП слід застосовувати системний аналіз положень КУпАП, зокрема зміст і мету відповідних норм.

Так, стаття 9 КУпАП дає визначення поняттю адміністративного правопорушення (проступку) як протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Слід зауважити, що винність (у формі умислу або необережності) є обов`язковим елементом складу адміністративного правопорушення.

Стаття 247 КУпАП передбачає виключний перелік підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, який включає в себе: відсутність події і складу адміністративного правопорушення; недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

При цьому, підстави, передбачені у пунктах 1-4 ч. 1 ст. 247 КУпАП відносяться до реабілітуючих підстав закриття провадження, а тому закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з цих підстав вказує на невинуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, за який вона притягалася до відповідальності.

Підстави, передбачені у пунктах 5-9 ч. 1 ст. 247 КУпАП відносяться до нереабілітуючих підстав, оскільки підлягають застосуванню до осіб, які вчинили адміністративні правопорушення.

Положеннями статті 284 КУпАП, якою визначені види постанов по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до яких орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;

3) про закриття справи.

При цьому частиною 2 ст. 284 КУпАП розширюється перелік підстав для закриття провадження у справі і, відповідно, передбачаються додаткові підстави, а саме при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Отже, законодавцем передбачено можливість закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у випадках, коли особа не вчиняла адміністративне правопорушення або невинувата у його вчиненні, а також у випадку, коли особа винувата у вчиненні адміністративного правопорушення, але існують інші підстави для не накладення на неї адміністративного стягнення.

Як зазначено вище, такі підстави закриття провадження умовно розділяють на реабілітуючи або нереабілітуючі підстави.

Крім того, відповідно до статті 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вчинення адміністративного правопорушення в деяких випадках тягне за собою виникнення цивільно-правових правовідносин, наприклад, пов`язаних із стягненням шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням або поновленням у правах тощо.

Не встановлення вини особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, рівно як і не встановлення відсутності вини, може значно ускладнити або навіть зробити неможливим подальший розгляд цивільно-правового спору, пов`язаного з провадженням у справі про адміністративне правопорушення.

Крім того, законодавцем розрізняється поняття «особа, яка вчинила адміністративне правопорушення» і «особа, яка піддавалася адміністративному стягнення». Неналежне застосування цих схожих, але все ж таки різних за своєю суттю понять може призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на те, що закінчення строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП являється нереабілітуючою підставою закриття справи про адміністративне правопорушення, така підстава не може бути застосована до осіб, які не вчиняли адміністративного правопорушення, або їх вина у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена у встановленому законом порядку. До таких осіб слід застосовувати реабілітуючі підстави закриття справи, передбачені п.п. 1-4 ст. 247 КУпАП.

Отже, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, у будь-якому разі, суди (судді) мають забезпечити всебічне, повне та об`єктивне дослідження всіх обставин, передбачених статтею 280 КУпАП.

Судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення та його закінчення не обтяжений строками, визначеними ст. 38 КУпАП, а передбачений ст. 277 КУпАП, що є гарантією всебічного, об`єктивного і повного з`ясування всіх обставин, які мають значення для вирішення справи.

Таким чином, закриваючи справу у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення (на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП) і не встановлюючи фактичні обставини, зокрема вину особи та інші обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, суд фактично відмовляється від здійснення своєї основної функції здійснення правосуддя.

Таким чином, системний аналіз норм КУпАП вказує на те, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП можливо виключно у разі встановлення винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Отже, саме коли висунуте обвинувачення стає предметом судового розгляду, особа реалізує своє право на справедливий суд. І у випадку спливу строків накладення адміністративного стягнення, суд має здійснити судовий розгляд, встановити всі обставини і за наявності до того підстав встановити вину особи без накладання адміністративне стягнення або, у випадку недоведеності вини чи відсутності складу правопорушення чи події, закрити провадження з реабілітуючих підстав, зазначених в п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Враховуючи вказане, суд визнає винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закриває провадження у відношенні ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, у зв`язку із закінченням на день розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення.

Також суд зазначає, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Суддя, дотримуючись вимог ст. 252 КУпАП, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, водночас керуючись законом і правосвідомістю.

При цьому стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, в тому числі: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Водночас сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути єдиним й беззаперечним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та порушення п.п. 2.3б, 10.1 Правил дорожнього руху України в ході судового розгляду не підтвердилось ні поясненнями учасників ДТП, ні схемою місця ДТП.

Як зазначалось вище, згідно висновків проведеної експертизи, з технічної точки зору, зіткнення автомобілів Кіа Rio та Volkswagen Passat відбулося внаслідок не відповідностей дій водія ОСОБА_1 вимогам п. 16.6 ПДРУ

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні по справі «Кобець проти України» («Kobetsv. Ukraine») no. 16437/04ECHR 14 лютого 2008 року у §43 зазначено, що Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. вищенаведене рішення у справі «Авшар проти Туреччини»(Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом матеріалами справи, у зв`язку із чим провадження у даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 38, 124 , 247, 283-285, КУпАП, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Закрити провадження у відношенні ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, у зв`язку із закінченням на день розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку із відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 30.06.2026.

Суддя -