Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №645/3244/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Суд: Немишлянський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 29 червня 2026 р.

Справа: №645/3244/26

Суддя: Сілантьєва Е. Є.

Справа № 645/3244/26

Провадження № 3/645/710/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року м. Харків

Суддя Немишлянського районного суду міста Харкова, розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу серії ЕПР 1№ 631681 від 04.04.2026 року, 04.04.2026 о 10:16:00 за адресою м. Харків, шосе Салтівське 244 км., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2121, державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи обмеженим в праві керування таким транспортним засобом, що підтверджується ВП 59777482 відкритим 12.08.2019, чим порушив ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух», за що передбачена відповідальність за ч.3 ст.126 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, причину неявки суду не повідомив, належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду шляхом направлення судових повісток на адресу, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення, згідно зворотних повідомлень, які повернулись до суду, ОСОБА_1 не отримав судові повістки, крім того повідомлявся шляхом направлення СМС повідомлень на зазначений в протоколі номер телефону, що свідчить про свідоме небажання притягуваного бути присутнім на розгляді матеріалів.

Суд звертає увагу, що справа про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 126 КУпАП, не відноситься до переліку, визначених ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення правопорушень, при розгляді яких присутність особи, що притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Таким чином, враховуючи строк розгляду справи, передбачений ст. 277 КУпАП, суд дійшов висновку провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на підставі наявних матеріалів.

Захисник притягуваного, адвокат Халупка С.В. надав письмові заперечення на протокол та просив закрити справу за відсутності події та складу адміністративного правопорушення. Також зазначив, що протокол та про адміністративне правопорушення та матеріали до нього складені з порушення вимог чинного законодавства, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що поліцейськими було належним чином зафіксована підстава зупинку транспортного засобу; не зафіксовано факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 ; не доведена обізнаність ОСОБА_1 про наявність постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами у ВП № 59777482 від 27.06.2023 року. Також адвокат Халупка С.В. зазначив, що у провадження Немишлянського районного суду м. Харкова перебуває ще адміністративний матеріал за ст. 130 ч. 1 КУпАП, складений відносно ОСОБА_1 , який він вважає за необхідне об`єднати в одне провадження.

Дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозаписи, приходжу до наступного.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, а саме - керування ним транспортним засобом марки «ВАЗ 2121», реєстраційний номер НОМЕР_2 , будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортними засобами постановою Вовчанського ВДВС у Чугуївському районі Харківської області ВП № 59777482, , чим порушив ст. 15 Закону України «Про дорожній рух».

Диспозицією частини третьої статті 126 КУпАП визначено, що об`єктивна сторона цього адміністративного правопорушення полягає у керуванні транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Пунктом 2.1 «а» ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Разом із тим, суддею встановлено, що у вину ОСОБА_1 поставлено керування ним транспортним засобом, будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортними засобами.

Натомість, частиною десятою статті 15 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить, серед іншого, вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі, яка надсилається сторонам для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення (п. 2 ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження»). Постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, надсилаються сторонам для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, направляються до виконання відповідними органами після закінчення строку, визначеного частиною п`ятою статті 74 цього Закону, для оскарження рішення, дії виконавця, якщо рішення, дії виконавця не були оскаржені. У разі оскарження рішення, дії виконавця, постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, якщо їх не скасовано, підлягають виконанню відповідними органами після розгляду справи відповідним судом (абзаци другий, третій і четвертий частини дев`ятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Проте, з надісланих до суду матеріалів справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 126 КУпАП щодо ОСОБА_1 убачається, що такі містять копію постанови державного виконавця Вовчанського ВДВС у Чугуївському районі Харківської області ВП № 59777482 від 27.06.2023, однак у матеріалах відсутні докази набрання такою постановою законної сили, її чинності, а також не має доказів її надіслання (вручення) ОСОБА_1 , тобто його обізнаність щодо такого обмеження у праві керування.

Крім того, як слідує із дослідженого відеозапису події, що на повідомлення поліцейського про складення відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 126 КУпАП, останній заперечує факт обмеження у праві керування та вказує, що він своєчасно сплачує аліменти.

Відтак, суд вважає, що належних і допустимих доказів щодо обізнаності про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування ним транспортним засобом у матеріалах справи не має, оскільки матеріали справи не містять відомостей про те, чи була скерована на адресу проживання ОСОБА_1 постанова про встановлення щодо нього тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, та відомостей про те, що він ознайомлений зі змістом цієї постанови.

Натомість, долучена до матеріалів справи про адміністративне правопорушення копія постанови державного виконавця Вовчанського ВДВС у Чугуївському районі Харківської області ВП № 59777482 від 27.06.2023 про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами не містить будь-яких відміток про те, що водій отримав копію вказаної постанови або був ознайомлений з її змістом в інший спосіб.

Тобто у справі відсутні докази, які би підтверджували наявність в діях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Згідно статті 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості. Відповідно до частини третьої статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Крім того, у рішенні від 21 липня 2011 року в справі «Коробов проти України, Європейський суд з прав людини, що при оцінці доказів суд з прав людини зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом» Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.

Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Карелін проти Росії» від 20.09.2016, ЄСПЛ вказав, що, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Окрім того, у рішенні ЄСПЛ в справі «Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013, Суд зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Натомість, обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №631681 від 04.04.2026, не знайшли свого підтвердження. Суд самостійно збирати докази не має права, оскільки обов`язок щодо збирання доказів, в силу положень ч. 2 ст. 251 КУпАП покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Вищевикладене свідчить про те, що поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, суд вважає, що залишився недоведеним факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , який будучи особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №631681 від 04.04.2026, зважаючи на відсутність у матеріалах справи належних і допустимих доказів, які би підтверджували наявність у діях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року в справі №536/1703/17, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а згідно правової позиції у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 липня 2020 року в справі №463/1352/16-а недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відтак, із урахуванням вимог пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною третьою статті 126 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю у його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Що стосується клопотання сторони захисту про об`єднання матеріалів суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Разом з тим, об`єднання справ про адміністративні правопорушення є правом, а не обов`язком суду, і доцільність такого об`єднання визначається судом з урахуванням обставин справи, стадії розгляду та дотримання процесуальних строків.

Як вбачається з матеріалів справи, строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП, відповідно до вимог ст. 38 КУпАП, спливає 04 липня 2026 року.

Процедура направлення матеріалів справи для вирішення питання про об`єднання, передача справи іншому судді та її призначення до нового розгляду потребує значного проміжку часу. Об`єднання вказаних матеріалів на даній стадії призведе до безпідставного затягування розгляду справи за ч. 3 ст. 126 КУпАП та гарантованого спливу строків притягнення особи до відповідальності, що суперечить завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, визначеним ст. 245 КУпАП (своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи).

За таких обставин, з метою забезпечення розгляду справи у розумні строки та в межах строків, передбачених ст. 38 КУпАП, суддя вважає за необхідне у задоволенні клопотання про об`єднання справ відмовити.

Керуючись ст. ст. 40-1, 126, 279, 283-285, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні клопотання адвоката Халупко Сергія В`ячеславовича про об`єднання матеріалів – відмовити.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Немишлянський районний суд міста Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя -

Оригінал: reyestr.court.gov.ua