Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №216/4816/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/4816/26

провадження 2/216/4041/26

РІШЕННЯ

іменем України

ЗАОЧНЕ

30 червня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Маланюка О.Я.,

за участю секретаря судового засідання – Агурейчевої А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

18 червня 2026 року через підсистему «Електронний суд» представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» Кириченко О.М. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 2034358571 від 23.10.2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач уклав із первісним кредитором АТ «ОТП Банк» договір споживчого кредитування, однак взятих на себе договірних зобов`язань належним чином не виконував, внаслідок чого утворилася стійка прострочена заборгованість . 24.03.2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» укладено нотаріально посвідчений договір факторингу, відповідно до умов якого право грошової вимоги до відповідача перейшло до Позивача. У зв`язку з неотриманням задоволення вимог у добровільному порядку, новий кредитор просить стягнути з боржника суму боргу в розмірі 29505,40 грн., а також судові витрати: судовий збір - 2 662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу - 8500,00 грн.

Ухвалою судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Маланюка О.Я. від 22 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання.

Позивач у судове засідання не з`явився, у тексті позовної заяви міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Про відкриття провадження у справі, час та дату розгляду повідомлявся належним процесуальним шляхом за адресою його офіційної реєстрації місця проживання, а також шляхом надсилання судових повісток шляшом СМС повідомлень на номер телефону та у за стосунок «Viber». У встановлений судом строк відзиву на позов, заперечень проти спрощеного провадження або будь-яких доказів на спростування доводів позивача боржник не надав. Також відповідача повідомлено про розгляд справи шляхом розміщення оголошення на сайті «Судова влада».

Беручи до уваги принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи на підставі наявних у справі письмових доказів згідно з вимогами частини восьмої статті 178 та статті 279 Цивільного процесуального кодексу України.

З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та всебічно оцінивши надані письмові докази, встановив такі фактичні обставини.

23 жовтня 2020 року між Акціонерним товариством «ОТП БАНК» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено Кредитний договір № 2034358571. За своєю правовою природою цей договір є змішаним правочином, укладеним відповідно до вимог статей 628, 634 Цивільного кодексу України, та містить у собі елементи: Договору споживчого кредитування на придбання товару (Продукт POS) та Договору про відкриття та обслуговування карткового рахунку з відновлювальною кредитною лінією (Продукт CARD) .

За умовами товарного кредитування (Продукт POS), банк надав позичальнику цільові кредитні кошти в розмірі 17598,00 грн для придбання комп`ютерної техніки в торговельній організації ТОВ «Комфі Трейд» (ноутбук Dell Vostro 3591 вартістю 14799,00 грн, маршрутизатор TP-Link вартістю 799,00 грн та додатковий сервісний пакет Comfy Assist вартістю 3000,00 грн, з урахуванням внесення споживачем першого особистого внеску в розмірі 1000,00 грн безпосередньо в касу магазину).

Строк надання кредиту склав 18 місяців із кінцевою датою повернення до 23 квітня 2022 року.Пунктом 1.2 договору визначено фіксовану відсоткову ставку за користування товарним кредитом у розмірі 0,01% річних.

Водночас пунктом 1.1 договору та Додатком № 1 («Орієнтовний графік платежів») встановлено щомісячну комісію за управління кредитом у розмірі 3% від суми кредиту.

Реальність надання кредиту та фактичне отримання відповідачем товару повністю підтверджуються первинною документацією: рахунком-фактурою № СФКRО-0000612060 від 23.10.2020р, видатковою накладною № ЧКRО3-0040 від 23.10.2020 (яка містить особистий підпис ОСОБА_1 про отримання майна без зауважень), специфікацією до кредитного договору та фіскальним чеком ТОВ «Комфі Трейд».

За умовами обслуговування кредитної лінії (Продукт CARD), на підставі підписаної відповідачем Заяви-анкети, банк відкрив на ім`я ОСОБА_1 поточний картковий рахунок № НОМЕР_1 (тип картки MC Gold) із первинно встановленим лімітом фінансування у розмірі 6000,00 грн строком на 36 місяців (з правом автоматичної пролонгації). Згідно з Розділом 2 Заяви-анкети, за користування кредитною лінією поза межами пільгового періоду банк нараховує проценти на основі щомісячної ставки в розмірі 5% (що відповідає 60% річних).

Факт використання відповідачем ліміту за кредитною карткою, здійснення розрахункових операцій у торговельних мережах та зняття готівки підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 23.10.2020 по 24.03.2023р.

24 березня 2023 року між АТ «ОТП Банк» (Первісний кредитор) та ТОВ «Брайт Інвестмент» (Новий кредитор/Фактор) було укладено Договір факторингу № 24/03/23. Правочин посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. та зареєстровано в реєстрі за № 265.

Відповідно до Додатку № 1 до вказаного договору, Позивач прийняв право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 2034358571. Належне виконання Позивачем умов договору факторингу в частині фінансування банку підтверджується платіжною інструкцією № 46 від 24.03.2023 року про перерахування коштів у розмірі 7 155000,00 грн.

Згідно з витягом із нотаріального Реєстру боржників та розрахунками, передана сума боргу відповідача становить 29505,40 грн., яка розподіляється на два самостійні блоки:

-За продуктом (POS): усього 15407,82 грн, де залишок за тілом кредиту - 13234,54 грн; прострочені відсотки — 2,72 грн; нарахована комісія за управління - 2170,56 грн.

-За продуктом (CARD): усього 14097,58 грн, де залишок за тілом кредиту (кредитна лінія) - 9000,00 грн; заборгованість за щомісячними відсотками - 5097,58 грн.

З виписок про рух коштів по рахунках судом встановлено, що відповідач тривалий час ухилявся від виконання своїх грошових зобов`язань. Останній добровільний платіж з метою погашення простроченої заборгованості боржник здійснив 05 березня 2021 року, перерахувавши 1100,00 грн на товарний кредит (POS) та 1160,00 грн на картковий рахунок. Після цього платежі на рахунок кредитора не надходили. Досудова вимога про негайне добровільне погашення боргу, направлена позивачем 29.04.2026 року, повернулася без вручення адресату у зв`язку з закінченням строку зберігання поштового відправлення.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у сфері споживчого кредитування та відступлення права грошової вимоги, які детально врегульовані нормами Цивільного кодексу України та Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають із договорів та інших правочинів і є правовідношенням, у якому боржник зобов`язаний вчинити на користь кредитора певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За правилами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, цивільне зобов`язання повинно виконуватися належним чином, у повній відповідності до конкретних умов договору та імперативних вимог закону.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов є грубим порушенням договірної дисципліни й не допускається, якщо інше прямо не встановлено законом або договором.

Зобов`язання припиняється лише його належним виконанням, проведеним у повному обсязі (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Право кредитора на заміну іншої особи у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги (цесії) передбачено статтею 512 ЦК України. При цьому стаття 514 ЦК України чітко визначає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином, ТОВ «Брайт Інвестмент» набуло законного статусу кредитора щодо ОСОБА_1 у межах тих прав вимоги, які реально існували на момент укладення договору факторингу.

Здійснюючи правовий аналіз обґрунтованості кожної окремої позовної вимоги, суд застосовує диференційований підхід до наявних складових заборгованості.

Щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту (POS та CARD)

Вимоги Позивача про стягнення основної суми боргу за тілом товарного кредиту (POS) в розмірі 13234,54 грн та за тілом кредитної лінії (CARD) в розмірі 9000,00 грн є повністю законними, обґрунтованими та підтвердженими належними первинними доказами.

На підставі аналізу виписок банку, видаткової накладної та фіскального чека беззаперечно доведено, що відповідач реально отримав фінансові блага: банк оплатив його покупку в Comfy, а також надав доступ до відновлюваного ліміту картки. ОСОБА_1 скористався цими грошовими коштами, однак у порушення статті 1049 ЦК України не повернув їх кредитору у визначені терміни. Відповідач не надав суду відзиву, не оспорив суми отриманих коштів і не надав жодних доказів погашення боргу. Тому суми 13234,54 грн та 9000,00 грн підлягають беззастережному стягненню на користь нового кредитора.

Щодо відсотків та щомісячної комісії за товарним кредитом (Продукт POS)

Вимога про стягнення відсотків за користування товарним кредитом у сумі 2,72 грн є обґрунтованою, оскільки фіксована символічна ставка в розмірі 0,01% річних прямо передбачена пунктом 1.2 договору, підписаного позичальником.

Аналізуючи вимогу про стягнення щомісячної комісії за управління кредитом у сумі 2170,56 грн, суд приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно із частинами першою, третьою статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити відсотки.

Оскільки відповідно до умов кредитного договору, що укладений між сторонами, банк надав позичальнику кредит на споживчі цілі, особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 року у справі № 204/224/21, зроблено наступний правовий висновок:

«10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне управління кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.1 щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за управління кредиту без конкретного переліку які саме послуги надаються є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

В кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за управління кредиту.

Ураховуючи, що фінансова установа не зазначила та не надала доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, то положення пункту Договору зазначено, комісія за надання кредиту., яка нараховується за ставкою відсотків від суми кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.

Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).

За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення 2170,56 грн. комісії є необгрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо заборгованості за відсотками за кредитною карткою (Продукт CARD)

Позивач заявив вимогу про стягнення заборгованості за щомісячними відсотками за користування кредитною лінією по картці в сумі 5097,58 грн.

Розглянувши цю вимогу, суд вважає, що в її задоволенні слід відмовити на підставі процесуальної недоведеності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності (стаття 12 ЦПК України).

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази мають бути належними, допустимими та достатніми (статті 77-80 ЦПК України).

Суд не має права обґрунтовувати рішення припущеннями чи односторонніми відомостями.

На підтвердження формування суми відсотків у розмірі 5097,58 грн. Позивач не надав суду розгорнутого, помісячного арифметичного розрахунку з розшифруванням бази нарахування (залишку фактичного щоденного чи щомісячного боргу).

Надана виписка за рахунком № НОМЕР_1 містить деталізацію операцій лише за період з жовтня 2020 року по березень 2021 року.

Надалі відомості про те, як саме, на яку суму основного боргу та за які конкретно місяці (в період з березня 2021 року по березень 2023 року) нараховувалися проценти за ставкою 5%, у матеріалах справи повністю відсутні. Сума 5097,58 грн зазначена у витягу з Реєстру боржників загальною цифрою.

Реєстр боржників є внутрішнім документом, який фіксує умови передачі прав між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент», однак він не є первинним фінансовим чи бухгалтерським документом, що доводить вину боржника або точність нарахувань.

Оскільки фінансова установа не надала повної помісячної банківської виписки чи детального математичного розрахунку відсотків за карткою за весь період прострочення, суд позбавлений можливості перевірити обґрунтованість цієї суми.

Приймати рішення на основі непідтвердженої загальної цифри суд не має права через вимоги статті 263 ЦПК України про всебічність та обґрунтованість судового рішення. Тому в стягненні 5097,58 грн слід відмовити.

Розподіл судових витрат здійснюється судом відповідно до положень статті 141 ЦПК України.

Частинами першою та другою статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ціна позову у цій справі становить 29505,40 грн.

Суд визнав обґрунтованими та задовольнив вимоги на загальну суму 24407,82 грн. (13 234,54 грн. тіла POS + 2,72 грн відсотків POS + 2 170,56 грн. комісії POS + 9 000,00 грн. тіла CARD). Пропорційне співвідношення задоволених вимог до загальної ціни позову складає 82,72%.

При поданні позову через систему «Електронний суд» позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн (з урахуванням знижувального коефіцієнта 0,8).

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2202,34 грн (2 662,40 грн ? 82,72%).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, позивач просив стягнути з відповідача 8500,00 грн.

На підтвердження витрат надано договір про надання правової допомоги та детальний опис виконаних адвокатом Кириченко О.М. робіт (3 години аналізу документів- 4500,00 грн, складання позову — 4 000,00 грн).

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим на виконання робіт, обсягом наданих послуг та ціною позову. Частиною пільгової процедури спрощеного провадження є мінімізація процесуальних дій. Суд, оцінюючи співмірність витрат, враховує, що ця справа є типовою для банківської сфери, не потребувала тривалого вивчення унікальних джерел права, а представник позивача не брав особистої участі в судових засіданнях.

Керуючись принципами розумності, справедливості та співмірності судових витрат, суд вважає за необхідне скористатися правом, наданим статтею 137 ЦПК України, та обмежити суму стягнення витрат на правничу допомогу, зменшивши її до фіксованого розміру 3000,00 грн, що є цілком достатнім та об`єктивним відшкодуванням понесених витрат у малозначній справі.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 525, 526, 512, 514, 599, 627, 628, 634, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 2, 4, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 274, 279, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості — задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» заборгованість за Кредитним договором № 2034358571 від 23.10.2020 року у загальному розмірі 24407,82 грн (двадцять чотири тисячі чотириста сім гривень 82 копійки), яка складається з таких нарахувань: заборгованість за тілом кредиту (товарний Продукт POS) — 13234,54 грн; заборгованість за відсотками (товарний Продукт POS) — 2,72 грн; заборгованість за комісією за управління (товарний Продукт POS) - 2170,56 грн; заборгованість за тілом кредиту (картковий Продукт CARD) - 9000,00 грн.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2202,34 грн (дві тисячі двісті дві гривні 34 копійки) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Брайт Інвестмент», код ЄДРПОУ:43115064, місцезнаходження: 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 9.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Текст рішення складено та підписано 30 червня 2026 року.

Суддя О.Я.МАЛАНЮК