Суд: Тернівський районний суд м. Кривого Рогу
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження
Дата: 29 червня 2026 р.
Справа: №215/5891/26
Суддя: Науменко Я. О.
Справа № 215/5891/26
1-кп/215/700/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючої судді ОСОБА_1 , розглянувши в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026046760000132 від 01.06.2026 щодо
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, маючого вищу освіту, офіційно працевлаштованого ПрАТ «ЦГЗК» на посаді механіка дільниці насосної, інвалідності не маючого, одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не маючого, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуваючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок за наступних фактичних обставин.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 08.05.2026 приблизно о 21 годині 00 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_2 знаходився у квартирі АДРЕСА_3 разом з потерпілою ОСОБА_3 , яка доводиться останньому дружиною. В цей час та місці, в ході спілкування, між останніми виник словесний конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, який в подальшому переріс у сварку.
Продовжуючи сварку, знаходячись в зазначеному місці, у
ОСОБА_2 раптово виник прямий умисел, направлений на умисне завдання легких тілесних ушкоджень його дружині - потерпілій ОСОБА_3 .
Реалізуючи свій прямий умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , знаходячись в приміщенні кімнати квартири АДРЕСА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаходячись в положенні стоячи по відношенню до потерпілої, яка в цей час знаходилась в положенні сидячи, умисно наніс удар кулаком правої руки в область лівої частини обличчя потерпілої, від якого ОСОБА_3 відчула сильний фізичний біль та в подальшому на місці нанесення удару у неї з`явилися тілесні ушкодження у вигляді синців.
Далі ОСОБА_2 , продовжуючи реалізовувати свій прямий умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень своїй дружині - потерпілій ОСОБА_3 , не зупиняючись, умисно наніс удар кулаком правої руки в область лівої частини лобу потерпілої, від якого ОСОБА_3 відчула сильний фізичний біль та в подальшому на місці нанесення удару з`явилися тілесні ушкодження у вигляді синців.
Після чого ОСОБА_2 , доводячи свій прямий умисел до кінця та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, а саме спричинення тілесних ушкоджень своїй дружині, знаходячись в положенні стоячи по відношенню до потерпілої, яка в цей час знаходилась в положенні сидячи, умисно наніс кулаком лівої руки удар в область правого ока потерпілої, від чого потерпіла ОСОБА_3 відчула сильний фізичний біль та в подальшому на місці нанесення удару виникли тілесні ушкодження у вигляді синців.
В результаті своїх протиправних дій ОСОБА_2 згідно з висновком судово-медичного експерта №864 від 02.06.2026 завдав потерпілій ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді синців обличчя, які за характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше 6 днів. (п.2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 р.).
Умисні дії ОСОБА_2 кваліфіковані за
ч.1 ст.125 КК України, за ознаками умисного легкого тілесного ушкодження.
Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України за ознаками умисного легкого тілесного ушкодження.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.06.2026 постановлено розглянути даний обвинувальний акт у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані матеріали кримінального провадження за №12026046760000132 від 01.06.2026 вважає доведеним, що ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України за ознаками умисного легкого тілесного ушкодження.
Частиною 2 ст. 382 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Прокурором в обвинувальному акті зазначено, що оскільки підозрюваний ОСОБА_2 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, тому відповідно до положень ст.ст. 381, 382 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Обвинувачений ОСОБА_2 в присутності захисника ОСОБА_4 надав письмову заяву, в якій зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку беззастережно визнає в повному обсязі, згодний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення кримінального правопорушення та згодний на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, без судового розгляду в судовому засіданні.
Крім того, обвинуваченому роз`яснено зміст встановлених у результаті досудового розслідування обставин, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Органом досудового розслідування встановлено фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 125 КК України, які беззаперечно визнані обвинуваченим та підтверджуються належними та допустимими доказами, які досліджені судом.
Обґрунтованість обвинувачення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
ОСОБА_2 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, згодний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззастережно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Потерпіла ОСОБА_3 подала до суду заяву про згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту матеріалами провадження підтверджено обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, його вина у вчиненні кримінального правопорушення доведена в повному обсязі.
Дослідивши у сукупності матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 слід визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку за ч. 1 ст. 125 КК України за ознаками умисного легкого тілесного ушкодження.
При призначенні покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком; особу ОСОБА_2 , на якого за місцем проживання скарг від сусідів не надходило, який має вищу освіту, офіційно працевлаштований ПрАТ «ЦГЗК» на посаді механіка дільниці насосної, інвалідності не має, одружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
Згідно зі ст. 66 КК України, пом`якшуючою його відповідальність обставиною, суд визнає щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання, згідно зі ст.67 КК України суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя.
Відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України покарання на меті має не тільки кару, а й виправлення засуджених; особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з вказаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
На підставі вищевикладеного, відповідно до статей 50, 65 КК України суд, з урахуванням обставин та тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особи обвинуваченого та встановлених судом обставин, які пом`якшують і обтяжують покарання, вважає необхідним призначити покарання ОСОБА_2 у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень в межах санкції ч.1 ст. 125 КК України, яке, на думку суду, буде справедливим та достатнім для досягнення мети покарання.
Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Питання речових доказів необхідно вирішити відповідно до норм КПК України.
З матеріалів справи встановлено, що процесуальні витрати та витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.
Розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, збитки - відсутні.
Цивільний позов не заявлявся. Запобіжний захід не обирався.
Керуючись ст. 373-376, 381-382, 394 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, на користь держави.
Матеріали кримінального провадження №12026046760000132 від 01.06.2026 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі 215/5891/26, провадження №1-кп/215/700/26.
Копії вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного сулу через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, за виключенням підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини відповідно до положень ст.ст.381, 382 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua