Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №184/1350/26 — Покровський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 184/1350/26

Номер провадження 2-о/184/74/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 рокум. Покров

Покровський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Коваленко В.О.,

за участю секретаря судового засідання – Руденко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Покров цивільну справу за заявою ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини – ОСОБА_2 , заінтересована особа: Покровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту смерті,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини – ОСОБА_2 , звернулася до суду з заявою, згідно якої просить встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Оріхівка Лутугинського району Луганської області, визначивши дату смерті – ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті – м. Луганськ, Україна. Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що деякий час вона проживала разом з ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу. У відносинах з ним народилася дитина – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (актовий запис про народження №13, вчинений 09.08.2013 виконкомом Оріхівської сільської ради Луганського району Луганської області, Україна, про що видане свідоцтво про народження НОМЕР_1 ). Відповідно до зазначеного свідоцтва батьками дитини зазначено: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . 17.07.2021 між заявницею та громадянином ОСОБА_5 зареєстровано шлюб, про що Покровським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) складено актовий запис №78. Після одруження та по теперішній час заявниця має прізвище « ОСОБА_6 ». Після повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, заявниця разом із сином виїхали до рідного міста Покров Дніпропетровської області, а батько її сина залишився проживати на території Луганської області. Між ними спілкування було відсутнє, він не цікавився життям дитини та не виявляв бажання спілкуватися з сином. У вересні 2024 ОСОБА_3 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть, видане 11.09.2024 окупаційною владою- Артемівським відділом запису актів цивільного стану м. Луганськ департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Луганської народної республіки (запис акту про смерть №170249940000201423001, серія НОМЕР_2 . Про смерть батька її сина заявницю повідомила родичка померлого, вона ж надіслала заявниці свідоцтво про смерть. Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 22.05.2026 у проведенні державної реєстрації смерті відмовлено. Встановлення факту смерті батька її сина необхідно заявниці для вирішення питання про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, отримання дитиною пільг, тощо.

Заявник в судове засідання не з`явилася, надала заяву, згідно якої просить розглянути справу за її відсутності, свої вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи Покровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Надала письмові пояснення, згідно яких зазначила, що після ознайомлення з вищезазначеною заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті відносно батька спільної дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Луганськ, Україна, заперечень не має. Просить розглянути справу за її відсутності, у вирішенні справи та прийнятті рішення покладається на розсуд суду.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню за наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, згідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого виконкомом Оріхівської сільської ради Лутугинського району Луганської області 09.08.2013, про що складено відповідний актовий запис №13, ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_2 , батьками якого є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Прізвище заявниці з " ОСОБА_7 " змінено на " ОСОБА_6 " на підставі свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого Покровським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 17.07.2021. Шлюб укладено з громадянином України ОСОБА_5 , актовий запис №78.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 11.09.2024 окупаційною владою - Артемівським відділом запису актів цивільного стану м. Луганськ департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Луганської народної республіки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер у вересні 2024 року (запис акту про смерть №170249940000201423001).

Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України заявниці відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 для підтвердження факту смерті останнього пред`явлено документ, форма якого не відповідає формі, визначеній наказом Міністерства охорони здоров`я від 08.08.2006 №545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024.

Отже, наразі заявниця позбавлена можливості зареєструвати у встановленому порядку факт смерті батька свого сина, що, в свою чергу, впливає на можливість оформити пільг на дитину у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав за відсутності іншого порядку встановлення цих фактів.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.

Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню.

Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Судом встановлено, що заявниця позбавлена можливості зареєструвати факт смерті ОСОБА_3 в адміністративному порядку у зв`язку з тим, що останній помер на тимчасово окупованій території України в м. Луганську, а тому нині захист прав та інтересів заявниці можливий лише у судовому порядку шляхом встановлення факту смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на тимчасово окупованій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована російською федерацією територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: сухопутна територія тимчасово окупованих російською федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях; внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих російською федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку; надра під територіями, зазначеними у пунктах 1, 2 і 3 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.

Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» від 17 березня 2015 року № 254-VIII, визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року за № 376 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786, Луганський район Луганської області (до складу якого входить м. Луганськ Луганського району) є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією з 07.04.2014 (UA44060000000048093).

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

З матеріалів справи вбачається, що факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 11.09.2024 окупаційною владою - Артемівським відділом запису актів цивільного стану м. Луганськ департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Луганської народної республіки, згідно якого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер у вересні 2024 року (запис акту про смерть №170249940000201423001).

Відповідно до практики ЄСПЛ, Консультативного висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії не можуть визнаватись недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Це стосується реєстрації смертей, народжень, шлюбів.

Також Верховний Суд у свої постанові від 26 квітня 2023 року у справі №337/3725/22 зазначив, що частинами другою, третьою статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Оскільки, реєстрація смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в органах реєстрації актів цивільного стану на території України не проводилась, то є підстави в судовому порядку встановити факт смерті останнього.

Виходячи зі встановлених обставин справи та відповідно до наведених положень закону, враховуючи ту обставину, що заявниця позбавлена можливості отримати свідоцтво про смерть батька своєї дитини на території України, з метою забезпечення гарантії прав, свобод та законних інтересів заявниці та її сина, суд вважає необхідним встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно ч. 4 ст. 317 ЦПК України рішення суду підлягає негайному виконанню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.12, 13, 89, 315, 317, 319 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини – ОСОБА_2 , заінтересована особа: Покровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту смерті– задовольнити.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин України, уродженець с. Оріхівка Лутугинського району Луганської області, помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Луганську, Україна.

Копія судового рішення видається учасникам справи, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.

Рішення суду є підставою для державної реєстрації смерті особи.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів після проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29.06.2026.

Суддя Покровського міського суду В. О. Коваленко