Вирок від 29 червня 2026 р. у справі №177/2187/26 — Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/2187/26

Провадження № 1-кп/177/212/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026046230000134 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.06.2026, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , маючого на утриманні трьох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України,

встановив:

Органом досудового розслідування встановлені наступні фактичні обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, які не оспорюються учасниками судового провадження.

24 травня 2026 року приблизно о 17 годині 30 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи на дитячому майданчику, розташованому в с. Новоганнівка Криворізького району, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи умисел на заподіяння фізичного болю потерпілому ОСОБА_7 , умисно вчинив щодо останнього протиправні дії.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, підійшов до потерпілого та завдав йому один удар правою рукою по обличчю (ляпас), чим спричинив потерпілому фізичний біль, не заподіявши тілесних ушкоджень.

Умисні дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковано як кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 126 КК України, за ознаками – умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акту щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 , отримавши копії матеріалів дізнання, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, не оспорює встановлені під час дізнання обставини вчиненого ним кримінального проступку, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч. 1 ст. 394 КПК України, та за участі захисника - адвоката ОСОБА_8 подав до суду письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні за її відсутністю.

Таким чином, за результатами спрощеного провадження встановлено, що обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчить клопотання прокурора викладене в обвинувальному акті щодо його розгляду в порядку спрощеного провадження та заява обвинуваченого ОСОБА_3 , складена в присутності захисника.

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали обвинувального акта та додані до нього матеріали кримінального провадження, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена поза розумним сумнівом.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані правильно за ч. 1 ст. 126 КК України, за ознаками - умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд керується положеннями ст. 65 КК України і враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання останнього.

Вивчаючи особу обвинуваченого ОСОБА_3 , судом встановлено, що останній скоїв кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, вину визнав повністю, розкаявся в скоєному, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, інвалідом не являється, одружений, має на утриманні трьох дітей – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є осудною особою, на диспансерному обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

За таких обставин, враховуючи обставини та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність пом`якшуючої обставини та відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченому в межах санкції інкримінованої статті у виді штрафу.

Суд приходить до висновку, що у відповідності до ст. 50 КК України саме таке покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, буде достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Підстав для призначення покарання обвинуваченому з урахуванням положень ст.ст. 69, 69-1, 75 КК України суд не вбачає.

Речові докази, витрати на проведення експертизи по справі відсутні.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не пред`являвся.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 у рамках даного кримінального провадження не обирався.

Керуючись ст.ст. 369-370, 373-374, 381-382, 395 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його отримання, в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, через Криворізький районний суд Дніпропетровської області, з урахуванням особливостей, передбачених частиною 1 статті 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1