Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №203/6128/26 — Центральний районний суд міста Дніпра

Справа №203/6128/26

Провадження №3/0203/977/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м. Дніпро

Суддя Центрального районного суду міста Дніпра Качаленко Г.В., розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпра (Дніпропетровськ), громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч.3 ст. 126 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

27.05.2026 року о 18:00 годині в м. Дніпро по просп. Олександра Поля, 101 водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «Renault Symbol» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортним засобом постановою державного виконавця від 13.02.2025 року, чим порушив ст.15 Закону України «Про дорожній рух», вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст. 126 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні обставини протоколу про адміністративне правопорушення не заперечував. Пояснив, що йому було відомо про постанову державного виконавця від 13.02.2025, якою встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, у зв`язку з наявністю заборгованості зі сплати аліментів на дитину від першого шлюбу. Заборгованість утворилась після звільнення його з військової служби, наразі вирішує з адвокатом питання перерахунку заборгованості. Його вже зупиняли поліцейські та складали протокол за керування транспортним засобом при забороні. Водночас зазначив, що має на утриманні ще трьох дітей, народжених у другому шлюбі, та з метою забезпечення сім`ї він працює водієм, тому керування транспортним засобом є його єдиним джерелом доходу. Також ОСОБА_1 повідомив, що в лютому 2026 року уклав договір про строкове користування легковим автомобілем та став на облік як фізична особа-підприємець, тому постановою державного виконавця від 18.06.2026 року вказані вище обмеження було скасовано. Суду зауважив, що до виконавця звертався, намагався вирішити питання скасування обмеження, однак, лише після складання адвокатом звернення, заборона була скасована.

Дослідив матеріали справи, суд доходить наступного висновку.

Відповідно до ч.10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Частиною 3 ст.126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Аналізуючи викладене, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП, що підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№677100 від 27.03.2026; рапортом інспектора УПП ДПП в Дніпропетровській області від 27.05.2026 року, копією постанови державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 13.02.2025 року (ВП № 61378205) матеріалами відеозапису з бодікамер поліцейських, згідно з яким ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції за перевищення швидкості руху в місті, рух зі швидкістю 77 км/год. Під час перевірки документів поліцейські встановили, що ОСОБА_1 згідно з постановою державного виконавця обмежений у праві керування транспортними засобами, у зв`язку з наявністю заборгованості зі сплати аліментів. Водій повідомив, що знає про наявність цього обмеження, а також зазначив, що стосовно нього вже було складено адміністративний протокол із цього приводу, що наразі перебуває на розгляді в суді, просив поліцейських не складати протокол за вказаним фактом, обмежитись складанням постанови за перевищення швидкості руху.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Оцінюючи докази в їх сукупності, з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, доходжу висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП, доведена в повному обсязі, та його дії правильно кваліфіковано.

Судом встановлено, що на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення постанова державного виконавця від 13.02.2025 про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами була чинною та не скасованою. Обмеження застосовано на час, коли заборона застосування такого обмеження за ст. 71 Закону україни "Про виконавче провадження" не існувала. ОСОБА_1 було це відомо, що він підтвердив на місці поліцейським, та в судовому засіданні. Обмеження застосовано, у зв`язку з наявністю заборгованості зі сплати аліментів.

Через рік після застосування виконавцем тимчасового обмеження щодо керування транспортними засобами ОСОБА_1 03.02.2026 реєструється як ФОП з видами діяльності у виді надання послуг таксі (основний) та технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, оформлює договір оренди автомобіля 20.02.2026.

Однак, належних заходів щодо скасування застосованого тимчасового обмеження не вживає, ігнорує заборону, продовжує керувати транспортним засобом. Не припиняє такі порушення, навіть після складання віносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.

Суд дослідив представлену ОСОБА_1 переписку з Соборним ВДВС, з якої вбачається, що він 24.04. звертався з питанням як зняти обмеження, 28.05. – запитував з приводу розміру заборгованості, який необхідно закрити, 02.06., 09.06., 11.06., з приводу розгляду запиту. Ці доводи не спростовують існування заборони та не надавали ОСОБА_1 можливість ігнорувати обмеження.

Відтак, суд вважає, що за час застосування обмеження ОСОБА_1 він мав можливість вжити заходів щодо погашення заборгованості з аліментів та скасування застосованого обмеження, та не порушувати вимоги закону до вирішення цього питання.

Крім того, ОСОБА_1 посилається на можливість отримання заробітку лише шляхом керування транспортними засобами, хоча у видах господарської діяльності також зазначено про ремонт автомобілів.

Скасування вказаного обмеження державним виконавцем вже після складання протоколу про адміністративне правопорушення не спростовує факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення на момент його виявлення працівниками поліції. Обмеження, встановлені законом, є обов`язковими до виконання з моменту набрання чинності до моменту їх офіційного скасування уповноваженим органом.

Відтак, посилання ОСОБА_1 на подальше скасування обмеження не свідчить про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, а лише вказує на зміну обставин вже після вчинення діяння, що не звільняє від адміністративної відповідальності.

При застосуванні адміністративного стягнення суд виходить із змісту статті 33 КУпАП і враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, та вважає, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами в межах санкції ч.3 ст.126 КУпАП, що відповідає вимогам ст. 30 КУпАП, буде достатньою мірою відповідальності для досягнення мети адміністративного стягнення, що застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, такі іншими особами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Разом з цим, суд вважає за можливе на підставі ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» звільнити ОСОБА_1 , як члена багатодітної сім`ї, від сплати судового збору на користь держави.

Згідно ч.1 ст. 285 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Керуючись ст.ст. 126, 283-285 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (три) місяці.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра протягом 10 (десяти) днів з моменту її винесення.

Суддя Г.В. Качаленко