Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №201/8910/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

Справа № 201/8910/26

Провадження № 3/201/1758/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2026 року Соборний районний суд міста Дніпра у складі судді Давидовської Т.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , солдата стрілецької групи О тп ППС 1 роти ВСП військової частини НОМЕР_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП),

встановив:

Формулювання обставин, які визнані суддею доведеними.

Відповідно до протоколу про військове адміністративне правопорушення ДНП № 1344 від 07.06.2026 року зазначено, що 07.06.2026 року о 21 годині 30 хвилин, солдат ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, в умовах особливого періоду (воєнного стану), перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння на території розташування підрозділу військової частини НОМЕР_2 по АДРЕСА_2 . Останній був виявлений посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: характерний запах алкоголю з ротової порожнини на відстані 1,5 метра, поведінка не відповідала дійсності та направлений на огляд до ІНФОРМАЦІЯ_3 для встановлення стану сп`яніння. Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп`яніння від 07.06.2026 року № 385 стало відомо, що солдат ОСОБА_1 , відмовився від проходження будь-якого огляду на стан сп`яніння чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Позиція учасників розгляду справи.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з`явився. Однак, ОСОБА_1 подав до судового засідання заяву, в якій просить розглянути справу без його участі. Свою провину визнав, просив суд застосувати найменшу санкцію.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов`язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».

Оскільки відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП не є обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 .

Докази на підтвердження встановлених суддею обставин і висновки судді.

Частина 3 ст. 172-20 КУпАП передбачає відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті (розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння), вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Згідно ст. 1 Закону України Про оборону України № 1932-XII від 06.12.1991 року, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців, стосовно прихованої мобілізації, чи з моменту введення воєнного стану в Україні, або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Законом України Про правовий режим воєнного стану визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні у разі збройної агресії, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Військове командування, в межах повноважень видає обов`язкові до виконання накази і директиви з питань забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку, здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Обов`язки військовослужбовців визначені Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, зокрема: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; беззастережно виконувати накази командирів (начальників); постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.

З набранням чинності Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 року № 302/2014 в України настав особливий період. Станом на час розгляду справи особливий період не завершений.

Крім того, відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року з подальшими змінами, на території України з 24.02.2022 року введено воєнний стан, дія якого станом на час розгляду справи у суді, не скасована.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що вина ОСОБА_1 повністю підтверджується наступними доказами, а саме: протоколом ДНП № 1344 від 07.06.2026 року про військове адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП; актом № 385 огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу; рапортом від 07.06.2026 року; поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 07.06.2026 року, а також письмовими поясненнями ОСОБА_1 , відповідно до яких останній підтвердив фактичні обставини, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та визнав свою вину в повному обсязі.

Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд вважає винуватість ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, доведеною повністю.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність.

Під час судового розгляду справи обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність не встановлено.

Мотиви призначення стягнення.

Відповідно до санкції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, за вказане правопорушення передбачено накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Статтею 23 КУпАП передбачається, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Частиною 2 ст. 33 КУпАП встановлено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Ураховуючи обставини справи про адміністративне правопорушення, суддя вважає, що необхідною і достатньою мірою стягнення для останнього буде накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 9-11, 23, 33, 172-20, 268, 283, 284, 299 КУпАП, суд

постановив:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому вигляді становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня ухвалення постанови.

Суддя Т.В.Давидовська