Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №524/4053/26 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/4053/26

Номер провадження 3/524/1060/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2026 року суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області Олейнікова Г.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Близнюка В.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із Батальйону патрульної поліції в м.Кременчук Управління патрульної поліції у Полтавській області Департаменту патрульної поліції про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст.126 ч.5 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №629764 від 01.04.2026 року зазначено, що 01.04.2026 року о 21 год.41 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Porsche Cayenne, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул.Героїв України, буд.17 в м.Кременчуці, будучи позбавленим права керування транспортними засобами згідно постанови Автозаводського районного суду м.Кременчука від 21.11.2025 року, та відповідно постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6775112 від 05.03.2026 року був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч.4 КУпАП. Правопорушення вчинене повторно протягом року.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнав та пояснив, що вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.126 ч.5 КУпАП, так як вважає, що поліцейські безпідставно склали на нього даний протокол, оскільки він 25.03.2026 року звернувся до суду з адміністративним позовом про оскарження постанови серії ЕНА №6775112 від 05.03.2026 року, про що він казав поліцейським при складанні на нього протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 126 ч.5 КУпАП .

Захисник Близнюк В.В. в судовому засіданні пояснив, що вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.126 ч.5 КУпАП, оскільки поліцейськими не було надано належні докази того, що ОСОБА_1 впродовж року притягався до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч.2-4 КУпАП, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.126 ч.5 КУпАП, так як , відносно ОСОБА_1 була складена постанова серії ЕНА №6775112 від 05.03.2026 року за ст.126 ч.4 КУпАП, однак дана постанова, на момент зупинки ОСОБА_1 01.04.2026 року, не набрала законної сили, так як оскаржується в Автозаводськогму районному суді м.Кременчука, на момент складання протоколу відносно ОСОБА_1 за ст.126 ч.5 КУпАП, таким чином поліцейськими безпідставно був складений даний протокол. Просить суд закрити провадження по справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що вважає, що ним відповідно до вимог закону був складений протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.126 ч.6 КУпАП, оскільки останній був позбавлений права керування транспортними засобами згідно постанови Автозаводського районного суду м.Кременчука від 21.11.2025 року за ст.130 ч.1 КУпАП, а про той факт, що ОСОБА_1 була оскаржена постанова серії ЕНА №6775112 від 05.03.2026 року, якою він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч.4 КУпАП, йому не було відомо, однак все одно вважає, що оскільки ОСОБА_1 позбавлений судом права керування транспортними засобами, протокол за ст. 126 ч.5 КУпАП ним відносно ОСОБА_1 був складений відповідно до вимог заокну та вважає, що ним подано всі необхідні докази.

Суддя вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, свідка, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 5 ст.126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Частинами 2 - 4 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №629764 від 01.04.2026 року зазначено, що 01.04.2026 року о 21 год.41 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Porsche Cayenne, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул.Героїв України, буд.17 в м.Кременчуці, будучи позбавленим права керування транспортними засобами згідно постанови Автозаводського районного суду м.Кременчука від 21.11.2025 року, та відповідно постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6775112 від 05.03.2026 року був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч.4 КУпАП. Правопорушення вчинене повторно протягом року.

Згідно довідки старшого інспектора відділення адміністративної практики БПП в м.Кременчук УПП в Полтавській області Ольги Галайди від 02.04.2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав посвідчення водія серії НОМЕР_2 , 30.12.2015 року, яке вилучене та передане на зберігання до ТСЦ. Протягом року вчиняв адміністративні правопорушення за ч. 2-4 ст. 126 КУпАП, а саме: 05.03.2026 року було винесено постанову серії ЕНА №6775112 за ст.126 ч.4 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400 грн., постановою Автозаводського районного суду м.Кременчук від 21.10.2025 року №524/12552/25 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік (а.с.5).

Відповідно до п.3 Розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі № 1395 від 07.11.2015 року, зазначено, що повторність правопорушення - це повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП).

Таким чином, не зважаючи на наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст.126 КУпАП, кваліфікація його дій за ч.5 ст.126 КУпАП є неправильною, оскільки особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 будучи позбавленим права керування транспортними засобами за ст.130 ч.1 КУпАП, не утворює склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.126 ч.5 КУпАП, диспозицією якої передбачено притягнення до адміністративної відповідальності особи, яка повторно протягом року вчинила правопорушення передбачене ч.2-4 ст.126 КУпАП.

Із матеріалів справи вбачається, що на аркуші справи 25-26 є ухвала Автозаводського районного суду м.Кременчука від 01.06.2026 року, в якій зазначено, що ОСОБА_3 25.03.2026 року звернувся до суду з позовом до БПП в м.Кременчуці про скасування постанови серії ЕНА №6775112 від 05.03.2026 року у справі про адміністративне правопорушення.

Суд звертає увагу на тому, що в даному випадку, під час оскарження ОСОБА_1 постанови БПП в м.Кременчук серії ЕНА №6775112 від 05.03.2026 року, на момент його зупинки патрульними поліцейськими 01.04.2026 року, дана постанова не набрала законної сили, що є необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.126 ч.5 КУпАП.

Посадовою особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 126 ч.5 КУпАП в ньому зазначена кваліфікуюча ознака повторності, але рішення посадової особи ( органу), яке набрало законної сили , про повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою ст. 126 КУпАП ОСОБА_1 до матеріалів справи не долучено.

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і розцінюється як основне джерело доказів.

Якість складання протоколу є дуже важливою стадією оформлення справи про адміністративне правопорушення, й фактично є «обвинуваченням» держави щодо особи.

Європейський суд з прав людини, серед іншого, (справа «Малофєєва проти Росії» рішення від 30.05.2013 року заява № 36673/04; «Карелін проти Росії» рішення від 20.09.2016 року), зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Діючим законодавством передбачено, що судовий розгляд проводиться лише в межах адміністративного обвинувачення, яке міститься в протоколі про адміністративне правопорушення і встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.

Конкретність пред`явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.

Разом з тим, неконкретність обвинувачення не тільки не дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності належним чином організувати ефективний захист своїх інтересів, а й позбавляє суд належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особиу вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд, звертає увагу на те, що обов`язок збирання доказів у справах про адміністративні правопорушення покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в статті 62 Конституції України.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справі Бочаров проти України(остаточне рішення від 17.06.2011 р.) суд при оцінці доказів керується критерієм доведенняпоза розумним сумнівом. Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпції щодо фактів.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до статті 247 ч.1 п.1 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, враховуючи, що в ході судового розгляду не здобуто переконливих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.126 ч.5 КУпАП, а всі сумніви тлумачаться на користь особи, провадження у справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.126 ч.2,4,5 , 247 ч.1п.1, 283, 284КпАП України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.126 ч.5 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного прапопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, його законним представником, адвокатом, потерпілим, його представником в Полтавський апеляційний суд через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її винесення.

Головуючий суддя: Ганна ОЛЕЙНІКОВА