Постанова від 18 червня 2026 р. у справі №495/4427/26 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 рокуСправа № 495/4427/26

Номер провадження 3/495/1326/2026

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Волкова Ю.Ф.,

розглянувши матеріали, що надійшли від Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, місце роботи та посада: начальник відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В), НОМЕР_1 прикордонний загін ДПСУ, місце проживання: АДРЕСА_1 , за ч.2 ст. 172-18 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

учасники судового провадження:

адвокат Каланжов В.І. – представник ОСОБА_1 ,

прокурор Була Р.Б. – як особа, яка склала протокол (прокурор-стажист станом на 26.05.2026),

встановила:

27.05.2026 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону надійшов протокол про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.2 ст. 172-18 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ПдРУ № 21-2026/СП від 26.05.2026 ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення за частиною другою статті 172-18 із таким формулюванням: з 27.07.2021 ОСОБА_1 проходить військову службу, з 03.04.2026 призначений на посаду начальник відділення інспекторів прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В), НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ, звання - лейтенант.

Відповідно до Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом ВО Президента України №303/2014 від 17 березня 2014 року «Про часткову мобілізацію», в Україні оголошено початок проведення часткової мобілізації, тобто з вказаного часу в державі настав особливий період, який дії до теперішнього часу.

Будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 12, 13, 14, 16, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статуту), ОСОБА_1 був зобов`язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов`язки, бути готовим до виконання завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, бути хороброю і дисциплінованою, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців.

Начальник відділення інспекторів прикордонної служби вис « ІНФОРМАЦІЯ_2 (тип Б) лейтенант ОСОБА_2 , виконуючи наказ на охорону державного кордону в якості старшого прикордонного наряду, службу прикордонного наряду щодо якісної перевірки документів у осіб, які слідують ділянкою дороги Одеса-Рені належним чином не організував га не здійснив контроль за діями підпорядкованих йому прикордонників, внаслідок чого молодшим прикордонного наряду без перевірки документів у пасажирів, які слідували на Л транспортному засобі марки «Hyundai Sonata» номерний знак НОМЕР_2 , було безпідставно надано дозвіл та пропущено на ділянку автомобільної дороги Одеса Рені в районі н.п. Паланка Республіки Молдова.

Так, близько 18.30 11.04.2026 склад зміни п/н МТНО «Маяки» у складі лейтенанта Павла СВЯЩУКА та підпорядкованих йому військовослужбовців під час оформлення через транзитну ділянку автодороги «Одеса-Рені» транспортного засобу «Hyundai Sonata» р.н. НОМЕР_2 ., не здійснили належним чином його огляд та перевірку осіб, які в ньому перебували (у т/з знаходилось 3 особи).

Внаслідок неналежного виконання службових обов`язків лейтенантом ОСОБА_3 допущено безпідставний пропуск через транзитну ділянку автодороги «Одеса- Рені» чоловіка призивного віку, який слідував у вищевказаному транспортному засобі, та в подальшому незаконно перетнув державний кордон України до Республіки Молдова.

Таким чином, за викладених вище обставин, лейтенант ОСОБА_4 , проходячи військову службу на посаді начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ, 11.04.2026 о 18:30, виконуючи обов`язки з охорони держаного кордону у прикордонному наряді «КрП» МТНС «Маяки», що знаходиться на ділянці автомобільної дороги Одеса-Рені, порушив правила несення прикордонної служби, не організував та не здійснив контроль за діями підпорядкованих йому прикордонників, внаслідок чого молодшим прикордонного наряду без перевірки документів у пасажирів, які слідували на транспортному засобі марки «Hyundai Sonata» номерний знак НОМЕР_2 , було безпідставно надано дозвіл на проїзд транзитною ділянкою автомобільної дороги, чим порушив вимоги ст. 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, пунктів 3-5 глави 1 та абзаців 1,6 та 7 пункту 12 глави 5 розділу 1 «Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 19.10.2015 № 1261, абзаців 1, 10, 13, 14, 15 та 16 пункту 1 додатку «Інструкції прикордонних нарядів, які залучаються до несення служби в МТНС» затвердженої наказом НОМЕР_1 прикордонного загону від 22.10.2025 №3220-АГ, тим самим вчинивши військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-18 КУпАП, а саме: порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, вчинене у період дії в державі особливого періоду.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Каланжов В.І. заперечував проти притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, просив закрити провадження у справі у зв`язку з тим, що протокол складено не уповноваженою особою з порушенням строку, визначеного статтею 254 Кодексу; відсутній склад адміністративного правопорушення, поставленого у провину ОСОБА_1 .

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти доводів представника; зазначив, що повноваження для складення протоколу у нього були відповідно до вимог статті 255 Кодексу; протокол складено в межах строку притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності; склад адміністративного правопорушення за частиною другою статті 172-18 Кодексу підтверджено наданими доказами.

Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

1. Щодо складу адміністративного правопорушення.

Відповідності до статті 1 Кодексу, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП, завданням у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді кожної справи суддя зобов`язаний з`ясувати обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, а винесене у справі судове рішення має ґрунтуватись на конкретних доказах.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ч.1 ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, що засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Отже, питання наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, за ознаками якого складений протокол про адміністративне правопорушення, у діях конкретної особи суд вирішує в межах протоколу, складеного відносно цієї особи, перевіряючи відповідність обставин, викладених у протоколі, фактичним обставинам провадження.

За змістом закону (КУпАП), розгляд справи здійснюється лише щодо особи, відносно якої складений протокол та в межах цього протоколу про адміністративне правопорушення.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він містить: об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт та суб`єктивну сторону.

Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.

Суть адміністративного правопорушення, яка викладена у протоколі, повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складений протокол.

Згідно із ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.

З`ясовуючи обставини справи, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 172-18 ч.2 КУпАП передбачено, що адміністративна відповідальність настає за порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, вчинене в умовах особливого періоду.

Диспозиція цієї статті закону має бланкетний характер, а тому у протоколі повинно бути зазначено, які порушення правил несення прикордонної служби були допущені особою та якими нормативними актами ці правила, які порушила особа, передбачені.

Так, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №21-2026/СП зазначено, що ОСОБА_1 , виконуючи обов`язки з охорони держаного кордону у прикордонному наряді «КрП» МТНС «Маяки», що знаходиться на ділянці автомобільної дороги Одеса-Рені, порушив правила несення прикордонної служби, не організував та не здійснив контроль за діями підпорядкованих йому прикордонників, внаслідок чого молодшим прикордонного наряду без перевірки документів у пасажирів, які слідували на транспортному засобі марки «Hyundai Sonata», номерний знак НОМЕР_2 , було безпідставно надано дозвіл на проїзд транзитною ділянкою автомобільної дороги.

Об`єктивна сторона даного правопорушення передбачає дію або бездіяльність у вигляді порушення правил несення прикордонної служби. Порушеннями правил несення прикордонної служби можуть бути визнані: вчинення дій, що прямо забороняються військовослужбовцю, який перебуває в прикордонному наряді (відхилення від маршруту чи залишення місця несення служби, якщо це не пов`язано з надзвичайними обставинами, вживання алкогольних напоїв, сон на посту, розкладання багаття чи демаскування себе іншим способом, безпідставне застосування зброї, самостійне відключення сигналізаційних комплексів чи окремих їх ділянок, а також їх інформаційних табло або радіолокаційних станцій, відволікання від несення служби, давання згоди на перетинання державного кордону сторонніми особами тощо); невиконання або неналежне виконання дій, що забезпечують охорону державного кордону (невжиття заходів до затримання порушників державного кордону або залишення без належної охорони затриманих осіб, недотримання правил застосування зброї або правил маскування тощо).

Відповідальність настає лише в тому разі, коли військова службова особа була не лише зобов`язана, а й мала реальну можливість діяти відповідним чином та виконати свої службові обов`язки в повному обсязі. Це адміністративне правопорушення належить до правопорушень з формальним складом, для якого закон вимагає лише встановлення факту діяння, тобто відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби настає незалежно від того, чи призвело це діяння до негативних наслідків та завдання шкоди матеріального характеру.

Відповідно до статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначені обов`язки військовослужбовців, якими зокрема визначено, що військовослужбовці зобов`язані свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; дорожити честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України.

Статтею 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними законами, посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями. Дисциплінарний статут Збройних Сил України (ст. 4) визначає, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, не вживати під час проходження військової служби спиртні напої тощо.

За змістом статті 251 Кодексу доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

2. Щодо повноважень прокурора на складення протоколу.

Суд звертає увагу, що протокол про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 складений підписаний і поданий до суду прокурором-стажистом Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері Південного регіону.

Відповідно до ч. 11 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення має право складати прокурор (статті 172-4 - 172-20, 185-4, 185-8, 185-11).

Відповідно до ст. 33-3 Закону України «Про прокуратур» прокурору-стажисту окружної прокуратури може бути доручено виконання обов`язків, пов`язаних з реалізацією функцій прокуратури, зокрема здійснення процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про кримінальні проступки та нетяжкі злочини.

Процесуальні рішення прокурора - стажиста окружної прокуратури під час здійснення процесуального керівництва підлягають погодженню із старшим прокурором групи прокурорів, а у визначених законом випадках - з керівником органу прокуратури.

Рішення прокурора - стажиста окружної прокуратури, які він приймає під час виконання інших функцій прокуратури, підлягають погодженню з керівником стажування.

Прокурору - стажисту окружної прокуратури забороняється: 1) здійснювати процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях про тяжкі та особливо тяжкі злочини; 2) бути старшим прокурором групи прокурорів; 3) бути залученим до роботи в Офісі Генерального прокурора, обласних та прирівняних до них прокуратурах.

Інші особливості здійснення прокурором - стажистом окружної прокуратури повноважень, пов`язаних з реалізацією функцій прокуратури, визначаються Порядком проходження стажування.

Здійснюючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та підтримуючи публічне обвинувачення в суді, прокурор-стажист: свої процесуальні дії та рішення під час здійснення процесуального керівництва погоджує зі старшим прокурором групи прокурорів, а у визначених законом випадках - з керівником відповідного органу прокуратури, про що робиться відмітка у відповідному процесуальному документі, який долучається до матеріалів наглядового провадження; формує позицію обвинувачення під час підтримання публічного обвинувачення, яку погоджує зі старшим прокурором групи прокурорів, а у визначених законом випадках - з керівником відповідного органу прокуратури; здійснюючи представництво інтересів держави в суді, прокурор-стажист готує проєкти процесуальних документів, запитів, позицій, а також приймає рішення, які погоджує з керівником стажування, про що робиться відмітка у відповідному документі, копія якого долучається до наглядового провадження (пункти 3, 4 розділу 5 Порядку проходження стажування прокурора-стажиста окружної прокуратури, затвердженого Наказом Генерального прокурора від 09.08.2023 № 220, далі – Порядок).

У судовому засіданні прокурор пояснив, що здійснюючи оформлення адміністративних матеріалів, у тому числі складаючи протокол № 21-2026/СП від 26.05.2026 щодо ОСОБА_1 , свої рішення як прокурор-стажист окружної прокуратури він приймав без погодження з керівником стажування.

Отже протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 172-18 КУпАП складено не уповноваженою особою.

3. Щодо строку складання протоколу.

Як визначено статтею 254 Кодексу, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 21-2026/СП випливає, що датою події вчинення правопорушення є 11.04.2026, датою виявлення особи, яка вчинила правопорушення є 07.05.2026, про що складено висновок службового розслідування по факту порушення державного кордону на ділянці відповідальності НОМЕР_1 прикордонного загону однією особою, протокол про вчинення військового адміністративного правопорушення складено 26.05.2026.

Отже, моментом виявлення особи, яка вчинила правопорушення, є дата складення висновку службового розслідування - 07.05.2026, а тому протокол про адміністративне правопорушення уповноваженою особою повинен бути складено не пізніше 08.05.2026 (двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення).

Наведене свідчить про недотримання вимог статті 254 Кодексу при складенні протоколу № 21-2026/СП від 26.05.2026.

За приписами КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актів, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.

Суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, що інкримінуються особі.

Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

З огляду на те, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, який офіційно засвідчує факт вчинення особою неправомірних дій і є одним із джерел доказів та підставою подальшого провадження у справі, суд вважає, що складений з порушенням строків, визначених ч. 2 ст. 254 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 неуповноваженою особою протокол, не може бути визнаний належним та допустимим доказом наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 172-18 КУпАП.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що протокол та додані до нього докази в своїй сукупності з наведених вище підстав не є належними, допустимим та достатніми для доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 172-18 КУпАП.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 62 Конституції України, статтями 7, 9, 172-18, 245, 247, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

постановила:

провадження у справі № 495/4427/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною другою статті 172-18 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення у діяннях останнього.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ю.Ф. Волкова