Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №175/13999/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1849/26 Справа № 175/13999/25 Суддя у 1-й інстанції - Дараган Л. В. Суддя у 2-й інстанції - Гришин Г. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Дніпровського апеляційного суду Гришин Г.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Хорошої К.Г., подану в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, реєстраційний номер облікової картки платника податків не відомий,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік; стягнуто судовий збір 665,60 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції :

Постановою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2025 року встановлено, що 04 серпня 2025 року, приблизно о 08 годині 35 хвилин, ОСОБА_1 біля будинку № 5 по вул. С. Кормула в м. Краматорську Донецької області керував автомобілем «DAEWOO NEXIA», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9.а ПДР України.

Доводи апеляційної скарги:

В апеляційній скарзі з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2025 року захисник адвокат Хороша К.Г. просить врахувати, що ОСОБА_1 фактично зареєстрований та проживає в м. Краматорськ, Донецької області, де вже на протязі тривалого часу ведуться активні бойові дії. Через чисельні обстріли тривалий час відсутнє світло, зв`язок має постійні перебої, про час та місце розгляду справи йому не було повідомлено належним чином, та копію постанови йому направлено не було, поштовими засобами зв`язку він нічого не отримував, кабінету в електронному суді він не має, бо немає технічної можливості. Про те, що він позбавлений прав керування транспортними засобами, він дізнався вже від органів юстиції в травні, коли в нього було заблоковано картки.

26.05.2026 року адвокат Хороша К.Г. на запит від 20.05.2026 року на електронну пошту отримала копію постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Тому просить суд визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, та поновити строк на його оскарження.

В апеляційній скарзі просить скасувати рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02.12.2025 року у справі 175/13999/25 та ухвалити нову постанову, якою закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначила, що оскаржена постанова винесена передчасно, не об`єктивно та прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Звертає увагу, що ОСОБА_1 за направленням поліцейського погодився пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння, проїхав до належного медичного закладу із поліцейським, здав біологічний матеріал, та відповідно до висновку № 222, складеного 04.08.2025 року, ознак будь-якого сп`яніння не виявлено.

Вважає, що у справі відсутні достатні, належні та допустимі докази на підтвердження факту порушення ОСОБА_1 ПДР за обставин, які викладені у протоколі. А рішення суду щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності прийняте без належних та допустимих доказів, які б свідчили про його винуватість, навіть не маючи в матеріалах справи медичного висновку на визначення стану сп`яніння.

Позиції сторін в суді :

В судове засідання особа, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та його захисник адвокат Хороша К.Г. не з`явились. Від захисника Хорошої К.Г. надійшла заява про розгляд справи без їх участі. В заяві зазначила, що апеляційну скаргу підтримує, просить задовольнити.

Висновки суду:

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд приходить до наступного висновку:

Апеляційним судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена 02 грудня 2025 року, розгляд справи було проведено без участі ОСОБА_1 . З апеляційною скаргою адвокат Хороша К.Г. звернулася 01 червня 2026 року через підсистему «Електронний суд», тобто з пропуском встановленого ст. 294 КУпАП 10-денного строку на апеляційне оскарження постанови судді 1-ї інстанції. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів вручення оскарженої постанови судді 1-ї інстанції ОСОБА_1 та/або його захиснику адвокату Хорошій К.Г.

Тож, ураховуючи вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання адвоката Хорошої К.Г. та поновлення строку на апеляційне оскарження, як такого, що пропущений не з вини апелянта, і розцінює обставини, на які він посилається, як поважні.

Згідно зі ст. ст. 7, 280, 283 КУпАП постанова судді в справі про адміністративне правопорушення повинна бути законною й обґрунтованою.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Вимоги ст. ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що суддя 1-ї інстанції в порушення вищезазначених вимог закону належним чином не з`ясував обставини справи, оскільки взагалі не надав будь-якої оцінки доказам в справі, а обмежився лише переліченням їх джерел. Тому висновок судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є необґрунтованим, що є підставою до скасування оскарженої постанови.

З урахуванням наведеного вважаю, що оскаржена постанова підлягає скасуванню як така, що не підтверджується матеріалами справи, є необґрунтованою.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги сторони захисту щодо наявності підстав для закриття провадження в справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлено, що суддею 1-ї інстанції у порушення вимог ст. ст. 7, 9 КУпАП допущено спрощений підхід при розгляді цього адміністративного провадження, всебічно не з`ясовано всі обставини події у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 .

Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Також слід враховувати, що за практикою ЄСПЛ процесуальний порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, в силу тяжкості стягнень, які передбачені законом, в плані забезпечення прав особи та стандартів доказування має прирівнюватися до кримінального процесуального законодавства, в тому числі і до додержання стандарту доведення поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні.

В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9.а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідальність за порушення пункту 2.9 а ПДР передбачена статтею 130 КУпАП.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобомособ і, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, доказуванню підлягають всі обставини, які є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі Інструкція).

Відповідно до п. 2 р. 1 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно зі п.п. 3, 4 р. 1 Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. А ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Відповідно до п.п. 7, 8, 12, 13 розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов`язковим.

Приходячи до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення суддя послався на такі докази: протокол про адміністративне правопорушення, рапорт, направлення на огляд, висновок щодо результатів медичного огляду, згідно з яким ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння, відеозапис.

Проте, такий висновок судді 1-ї інстанції не відповідає матеріалам справи.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути вирішальним доказом доведеності вини. Викладені в ньому обставини підлягають доказуванню в судовому засіданні іншими доказами по справі.

З переглянутого відеозапису, доданого до матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_1 за направленням поліцейського погодився пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння, проїхав до належного медичного закладу із поліцейським, здав біологічний матеріал, та відповідно до висновку № 222, складеного 04.08.2025 року лікарем ОСОБА_2 , ознак будь-якого сп`яніння у ОСОБА_1 не виявлено.

Ба більше, відеозаписом зафіксовано (відео «export», починаючи з 09:29:58), що поліцейський ввів в оману ОСОБА_1 , заявивши всупереч встановленому порядку проходження огляду на стан сп`яніння, що протокол про його притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, в будь-якому разі складається: чи то при наявності висновку лікаря про встановлення такого стану, чи то за відсутності виявлених ознак сп`яніння у водія та/або стану сп`яніння. Вказані твердження працівника поліції є хибними та такими, що не ґрунтуються на законі.

Таким чином, поліцейським було порушено порядок проведення огляду на стан сп`яніння, передбачений ст. 266 КУпАП та Інструкцією, а від так слід вважати недоведеним факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння. Відповідно, є недоведеним і склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вказаним обставинам суддя місцевого суду оцінки не надав, та прийшов до необґрунтованого висновку про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 .

З огляду на викладене оскаржена постанова як така, що не ґрунтується на матеріалах справи, підлягає скасуванню

Обставини вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення від 04.08.2025 року, складеного стосовно ОСОБА_1 , також не підтверджуються, а навпаки спростовуються дослідженими доказами, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.

Таким чином, апеляційна скарга захисника Хорошої К.Г, підлягає задоволенню, постанова судді 1-ї інстанції – скасуванню, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП – закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Поновити адвокату Хорошій К.Г. строк на апеляційне оскарження постанови судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційну скаргу адвоката Хорошої К.Г., подану в інтересах особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , задовольнити.

Постанову судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2025 року стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, скасувати. Провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Г.А. Гришин