Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №212/2808/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6750/26 Справа № 212/2808/25 Суддя у 1-й інстанції - Чернова Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Бондар Я.М.,

суддів Акуленка В.В., Остапенко В.О.,

сторони:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у порядку ч.13 ст.7, ч.1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Амельчишин Олег Валерійович,на додаткове рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 квітня 2026 року, ухвалене суддею Черновою Н.В. в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, дата складення повного судового рішення не вказана,

ВСТАНОВИВ

У березні 2025 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення витрат на поховання.

Рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 березня 2026 рокуу задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

27 березня 2026 року відповідачка ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Солод Р.Г., звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просила стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи в сумі 13 500,00 гривень.

Додатковим рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 квітня 2026 року заява представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Солода Р.Г. задоволена частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 гривень. В решті вимог заяви відмовлено. .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Амельчишин О.В., просить скасувати додаткове рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в 09 квітня 2026 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити відповідачу Різник О.М. в стягненні з позивача ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції під час ухвалення додаткового рішення формально послався на висновки Верховного Суду та обмежився лише цитуванням змісту поданих адвокатом Солод Р.Г. договору та акту, але не зробив аналіз на співмірність витрат на правничу допомогу, з урахуванням того, що справа не є складною. Також посилається, що стороною відповідача у відповідності ч. 8 ст. 141 ЦПК України не зроблена заява про те, що докази про понесені позивачем докази на правничу допомогу будуть подані разом з заявою про постановлення додаткового рішення впродовж п`яти днів після постановлення судом рішення у справі, тому підстави для стягнення витрат на правничу допомогу відсутні.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Солод Р.Г., посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги, посилається, що суд першої інстанції врахувавши заперечення адвоката Амельчишина О.В. на хаяву про ухвалення додаткового рішення, ухвалив законне та обґрунтоване суове рішення. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, додаткове рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської облаті від 09 квітня 2026 року залишити без змін.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених вимог за наявними у справі матеріалами, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявним в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Додаткове рішення суду першої інстанції в повній мірі відповідає вищевказаним вимогам закону.

Задовольняючи частково заяву ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Співак В.А., суд першої інстанції, керуючись нормами статей 133, 137 ЦПК України та враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, складності виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності вчинення відповідних дій адвокатом, значимості таких дій у справі, дійшов висновку про можливість зменшити заявлений розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з позивача на користь відповідача до 6 000,00 гривень, що буде пропорційним з обсягом наданої правничої допомоги та відповідатиме принципам розумності і співмірності.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Конституцією України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. (ст. 59).

Згідно ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін та інших обставин.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу стороною відповідача суду надано: копію Договір про надання правової (правничої) допомоги б/н від 08 жовтня 2024 року; копію Додаткову угоди до договору про надання правової (правничої) допомоги б/н від 08 жовтня 2024 року від 07 червня 2025 року, відповідно умов якої вартість години роботи адвоката вартість послуг адвоката за цією додатковою угодою та на виконання договору про надання правової (правничої) допомоги від 08 жовтня 2024 року складає 1 500 грн, прибуття до Саксаганського райсуду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та участь в судовому засіданні – 1 500 грн. незалежно від його тривалості; оплата помлуг адвоката здійснюється на розрахунковий рахунок адвоката протягом трьох місяців з дня набрання законної вили рішенням суду; копію акту прийому здачі наданих послуг від 25 березня 2026 року, яким визначена загальна вартість наданих адвокатом послуг 13 500 грн.

Прийнявши до уваги складність справи, обсяг і складність виконаної адвокатом роботи, критерій необхідності підготовки процесуальних документів та значимості таких дій у справі виходячи з її конкретних обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визначеного розміру належних до відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн., оскільки такий розмір у повній мірі відповідає критеріям розумності, співмірності та справедливості, а тому колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про необґрунтованість висновку суду першої інстанціх в цій частині.

Також колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги представника позивача про відсутність підстав для стягнення на користь відповідача витрат на правничу допомогу оскільки стороною відпоавідача не було зроблено відповідну заяву про те, що докази про понесені позивачем витрати на правничу допомогу будуть подані разом з заявою про постановлення додаткового судового рішення впродовж п`яти днів після постановлення судом рішення у справі, оскільки представником відповідача адвокатом Солод Р.Г., який діяв в інтересах ОСОБА_2 , у відзиві на позовну заяву було повідомлено про попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які ОСОБА_2 планує понестипід час розгляду.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Оскільки заява про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат подана до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, тобто протягом встановленого законом строку, до неї додані відповідні докази на підтвердження судових витрат відповідачки ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, посилання представника позивача на відсутність підстав для стягнення вказаних витрат у зв`язку з порушенням заявником положень ч. 8 ст. 141 ЦПК України безпідставні.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване додаткове рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування або зміни за доводами апеляційної скарги немає.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Амельчишин Олег Валерійович,залишити без задоволення.

Додаткове рішення Саксаганського районного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропеторвської області від 09 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 30 червня2026 року.

Головуючий:

Судді: