Вирок від 28 червня 2026 р. у справі №644/7989/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя ОСОБА_1

Справа № 644/7989/26

Провадження № 1-кп/644/994/26

29.06.2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді – ОСОБА_1 ,

розглянувши в залі судових засідань Індустріального районного суду м. Харкова в порядку спрощеного кримінального провадження без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026226830000024 від 07.06.2026 за обвинувальним актом від 23.06.2026 стосовно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Широколанівка Веселинівського району Миколаївської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , на посаді номера обслуги 1 розрахунку 3 самохідного артилерійського взводу 1 самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , солдата, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

24 червня 2026 року до Індустріального районного суду м. Харкова надійшли матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026226830000024 від 07.06.2026, стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі за текстом – ОСОБА_2 /обвинувачений), за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, з обвинувальним актом, затвердженим прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону від 23.06.2026 (т. 2 а.с. 1-7), реєстром матеріалів досудового розслідування (т. 2 а.с. 8-11) та розписками про отримання обвинуваченим копій обвинувального акту, реєстру досудових розслідувань (т. 2 а.с. 14), та його захисником – адвокатом ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 15), який діє в інтересах обвинуваченого на підставі ордеру серії АХ № 1359803 від 20.06.2026 (т. 1 а.с. 98).

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 29.06.2026 призначено проводити розгляд у кримінальному провадженні № 12026226830000024 від 07.06.2026, стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими КПК України, з урахуванням положень параграфа № 1 цього кодексу (т. 2 а.с. 23).

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Судом установлено, що ОСОБА_2 , проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , на посаді номер обслуги 1 розрахунку 3 самохідного артилерійського взводу 1 самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи прямий умисел на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, точної дати, місця, часу та обставин в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи неподалік будинку 68-а на околиці вулиці Свободи (Кірова) смт Веселинове Вознесенського району Миколаївської області, знайшов кущ дикорослої рослини коноплі, зірвав з нього листя та верхівкові частини, тим самим незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено – канабіс. Через проміжок часу, на тому ж місці, ОСОБА_2 дочекавшись повного висихання рослини, подрібнив її шляхом перетирання долонями, тим самим незаконно виготовив наркотичний засіб. Реалізуючи свій кримінально - протиправний умисел, направлений на незаконне зберігання наркотичного засобу, розуміючи, що виготовлена ним речовина рослинного походження (у вигляді подрібненої висушеної рослинної маси зеленого кольору), є наркотичним засобом, обіг якої обмежено – канабіс, ОСОБА_2 помістив її до прозорого полімерного пакунку, обгорнувши клейкою стрічною синього кольору, який зберігав у своєму рюкзаку серед особистих речей, для подальшого особистого вживання без мети збуту, з мотивів реалізації особистих потреб до 07.06.2026. Наркотичний засіб - канабіс, який віднесено до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, загальною масою 14,6144 г, що є більше ніж невеликий розмір, передбачений наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 № 188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу», солдат ОСОБА_2 зберігав при собі до 07.06.2026, коли о 09 год 08 хв у вестибюлі станції «Індустріальна» КП «Харківський метрополітен», за адресою: м. Харків, Індустріальний р-н, пр. Героїв Харкова, 293-М, був зупинений поліцейськими відділу поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції в Харківській області для проведення превентивних заходів, в ході яких у останнього було виявлено та в подальшому вилучено вказаний наркотичний засіб.

Отже, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення-проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.

Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виразились у незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, суд кваліфікує як кримінальне правопорушення-проступок, відповідальність за який передбачена ч. 1 ст. 309 КК України.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими КПК, з урахуванням положень цього параграфа (ч. 2, 3 ст. 381 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 382 КПК України суд у п`ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок.

Відповідно до ч. 1 ст. 302 КПК України встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не заперечують проти такого розгляду, прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Згідно з ч. 3 ст. 302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані: 1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 2) письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

Прокурором в обвинувальному акті заявлено клопотання про розгляд обвинувального акта від 23.06.2026 у кримінальному провадженні за № 12026226830000024 від 07.06.2026, стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні на підставі ч. 1 ст. 302 КПК України, мотивуючи тим, що обвинувачений ОСОБА_2 за участі захисника – адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах обвинуваченого на підставі ордеру серії АХ № 1359803 від 20.06.2026 (т. 1 а.с. 98), беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден на розгляд обвинувального акту за його відсутності, що підтверджується наданою суду заявою щодо визнання своєї винуватості, згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні (т. 2 а.с. 5,12-13).

Відтак, вищевказані обставини, які встановлені органом досудового розслідування у формі дізнання, відповідно до ч.2 ст.382 КПК України, судом не досліджувалися з огляду на те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до його письмової заяви (т. 2 а.с. 12-13), яка складена в присутності захисника – адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах обвинуваченого на підставі ордеру серії АХ № 1359803 від 20.06.2026 (т. 1 а.с. 98), на ім`я прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону повідомив, що вину у скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, у кримінальному провадженні № 12026226830000024 від 07.06.2026 беззаперечно визнає, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами (т. 2 а.с. 12-13), а також ознайомлений та обізнаний з обмеженнями права на апеляційне оскарження вироку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, надала згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні, його згода є добровільною (т. 2 а.с. 12-13). Окрім того, у цій заяві захисником ОСОБА_2 – адвокатом ОСОБА_3 , підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченого, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами та добровільність згоди ОСОБА_2 на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні за його відсутності (т. 2 а.с. 13).

За приписами ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд бере до уваги, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у скоєнні кримінального проступку, заяву обвинуваченого, складену в присутності його захисника – адвоката ОСОБА_3 , щодо визнання ним своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, у зв`язку з чим, у суду відсутні підстави піддавати сумніву добровільність такої позиції обвинуваченого, тому з урахуванням клопотання прокурора, добровільності та щирості зазначеної вище позиції обвинуваченого, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає розгляду в порядку, визначеному ст. 381, 382 КПК України, тобто без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні у справі «Бортнік проти України» від 27.01.2011 (п. 40), суд зазначав, що стаття 6 Конвенції не перешкоджає особі добровільно відмовитись – відкрито чи опосередковано – від свого права на деякі гарантії справедливого суду (див. рішення щодо прийнятності у справі «Квятковська проти Італії» від 30.11.2000 та рішення у справі «Піщальніков проти Росії» від 24.09.2009). Проте, для того, щоб відмова від права брати участь у судовому розгляді була дійсною для цілей Конвенції, вона має бути встановлена у недвозначній формі і супроводжуватись мінімальними гарантіями, співмірними з її важливістю (див. рішення у справі «Пуатрімоль проти Франції» від 23.11.1993, пункт 31).

Відтак, спрощене провадження щодо кримінального проступку, регламентоване главою 30 КПК України, не порушує прав сторін кримінального провадження, з врахуванням того, що обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження та їх позиція є добровільною (т. 2 а.с. 12-13), у зв`язку із чим суд вважає, що наявні підстави для розгляду обвинувального акту у порядку, встановленому ст. 381-382 КПК України.

Отже, враховуючи викладене вище, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження № 12026226830000024 від 07.06.2026, оцінивши зібрані в ході досудового розслідування докази, їх сукупність – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд дійшов висновку, що події кримінального проступку та діяння, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_2 , мають місце, це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, вина ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, знайшли своє підтвердження та доведені доказами, встановленими органом досудового розслідування, поза розумним сумнівом.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 07.10.2021 у справі №166/361/19, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване кримінальне правопорушення було учинене і обвинувачений є винним у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Відповідно до обвинувального акту від 23.06.2026, обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_2 є щире каяття (т. 2 а.с. 5).

Так, ч. 6 ст. 368 КПК України визначено, що обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З правового висновку Верховного Суду у постанові від 20.04.2021 в справі № 457/529/20 вбачається, що щире каяття – це обставина, яка відображає психічний стан особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, і передбачає глибокі внутрішні переживання особою того, що сталося, моральне засудження своєї кримінально караної поведінки, почуття сорому, докорів сумління і готовність нести кримінальну відповідальність. Щире каяття проявляється у самозасудженні особою вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, прагненні усунути нанесену шкоду та рішенні не вчиняти більше кримінальних правопорушень. Вказана форма посткримінальної поведінки особи свідчить про те, що в особи відбулися суттєві позитивні зміни соціальних орієнтацій, які знижують ступінь її соціальної небезпечності.

Каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, відверту негативну оцінку своєї злочинної поведінки, визнання тих обставин, які ставляться в провину, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 кримінальне провадження № 629/847/15-к).

Отже, суд бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_2 щиро покаявся, визнав свою вину, що вбачається із матеріалів кримінального провадження № 12026226830000024 від 07.06.2026, адже доведеність винуватості ґрунтується, зокрема й на зізнавальних показаннях обвинуваченого (т. 1 а.с. 6, 71-72, 83-85, 99-100, т. 2 а.с. 13), що свідчить про належну критичну оцінку своєї протиправної поведінки та готовність нести кримінальну відповідальність, що також підтверджує наявність вищевказаної пом`якшуючої обставини. На підставі наведеного, суд дійшов переконання, що підстав сумніватися в правдивості й достовірності показань обвинуваченого не має.

З огляду на зазначене вище, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує таку пом`якшуючу покарання обставину, як щире каяття, що відповідає правовому висновку Верховного Суду у постанові від 30.10.2018 у справі № 559/1037/16-к та від 20.04.2021 у справі № 457/529/20.

Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_2 судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 згідно з вимогами ст. 65-67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винної, обставини, що пом`якшують покарання, та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03.10.2002 ЄСПЛ зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою.

Вивченням відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_2 судом установлено, що ОСОБА_2 , є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 , що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_2 (т. 1 а.с. 58-63) на посаді номера обслуги 1 розрахунку 3 самохідного артилерійського взводу 1 самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , у званні «солдат», що підтверджується витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.08.2025 № 1 (т. 1 а.с. 69).

ОСОБА_2 за місцем проходження служби зарекомендував себе відмінно, дисциплінований та працьовитий військовослужбовець. До виконання службових обов`язків ставиться відповідально. За характером спокійний, врівноважений, стан здоров`я задовільний, що підтверджується службовою характеристикою (т. 1 а.с. 70).

Суд установив, що ОСОБА_2 до КНП «Миколаївський обласний центр психічного здоров`я» МОР за медичною допомогою до лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не звертався, що підтверджується довідкою від 19.06.2026 № 635/із/01 (т. 1 а.с. 68). Згідно з вимогою від 18.06.2026 про судимість ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останній раніше не судимий (т. 1 а.с. 66).

Санкцією ч. 1 ст. 309 КК України передбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або пробаційний нагляд на строк до п`яти років, або обмеження волі на той самий строк.

Згідно з ч. 6 ст. 368 КПК України, обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у своїй постанові від 02.11.2021 (справа № 750/5031/18, провадження № 51-2761км21) зазначив, що процес призначення покарання, а саме врахування усіх факторів, які мають бути взяті до уваги для обрання виду та розміру покарання, слід розцінювати як сукупність етапів, послідовність яких має значення для прийняття обґрунтованого судового рішення в цій частині. При цьому первинним етапом має бути оцінка ступеня тяжкості злочину, який має значною мірою звузити межі для прийняття конкретного рішення щодо виду та розміру покарання. Наступним етапом вже є врахування обставин, які позитивно або негативно характеризують особу винного, та обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання. Водночас, визначені у ст. 65 КК загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадках, якщо призначено покарання певного виду і розміру, враховано тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, і всі ці дані у сукупності спонукають до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Суд наголошує, що повноваження суду (його права та обов`язки), надані державою, щодо обрання між альтернативними видами покарань у встановлених законом випадках та інтелектуально-вольова владна діяльність суду з вирішення спірних правових питань, враховуючи цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливість обраного покарання тощо, визначають поняття «судова дискреція» (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві. Дискреційні повноваження суду повинні відповідати принципу верховенства права з обов`язковим обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду.

Судом не встановлено підстав для застосування ст. 69 та 75 КК України.

Суд бере до уваги, що ОСОБА_2 раніше не судимий, інформації щодо перебування обвинуваченого на обліку у лікаря психіатра і нарколога у суду відсутня, за місцем проходження служби характеризується задовільно, суд, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які пом`якшують його покарання, зокрема: щире каяття обвинуваченого, відсутність обставин, які обтяжують покарання, вважає, що виправлення обвинуваченого можливо при призначенні йому покарання за скоєння кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу, в межах санкції ч.1 ст.309 КК України, в мінімальному розмірі, зокрема однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

На переконання суду, призначення обвинуваченій такого покарання як штрафу є справедливим, співмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як обвинуваченою, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Конвенції, як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета і невідворотність покарання.

Підстав для застосування до обвинуваченого більш тяжкого покарання чи менш тяжкого, з врахуванням тяжкості скоєного, його особи, суд не знаходить.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Підстави застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру відсутні.

Розмір пропонованої винагороду викривачу відсутній.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 у межах кримінального провадження № 12026226830000024 від 07.06.2026, не застосовувався, а суд не вбачає підстав для його застосування.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.368 КПК України ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами.

На вимогу положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту.

Отже, арешт накладений ухвалою слідчого судді Слобідського районного суду м. Харкова від 18.06.2026 у справі № 641/5823/26 провадження № 1-кс/641/1079/264 на речові докази (а.с. 28-30), зокрема на прозорий полімерний пакунок з речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору, вилучений у військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 в ході огляду місця події від 03.06.2026 та поміщений до експертного сейф-пакету NPU6397985 з пояснювальним написом та підписами усіх учасників огляду місця події, скасувати, після набрання вироком законної сили.

Питання речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

За приписами п.13 ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі.

З матеріалів кримінальної справи вбачається, що по справі понесені процесуальні витрати за проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів, що проводились Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України за № СЕ-19/121-26/16934-НЗПРАП від 15.06.2026 у сумі 2 888,16 грн (т. 1 а.с. 39), що підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави відповідно до вимог до ч.2 ст.122 та ч.1, 2 ст.124 КПК України.

Отже, керуючись ст. 368 - 371, 373-374, 381-382, 394, 395 КПК України, на підставі ч. 1 ст. 309 КК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення – проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати за проведення Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром судових експертиз матеріалів, речовин та виробів за № СЕ-19/121-26/16934-НЗПРАП від 15.06.2026 у сумі 2 888 (дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім) грн 16 коп (код отримувача: 24060300, отримувач платежу ГУК Харків обл./МТГ, Харків/24060300, рахунок отримувача: UA048999980313050115000020649, код отримувача (ЄДРПОУ 37874947), банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Слобідського районного суду м. Харкова від 18.06.2026 на прозорий полімерний пакунок з речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору, вилучений у військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 у ході огляду місця події від 03.06.2026 та поміщений до експертного сейф-пакету NPU6397985 з пояснювальним написом та підписами усіх учасників огляду місця події, скасувати, після набрання вироком законної сили.

Речові докази у кримінальному провадженні № 12026226830000024 від 07.06.2026, що знаходяться у камері зберігання речових доказів УЛМТЗ ГУНП в Харківські області, після набрання вироком законної сили:

1). Знищити речовину рослинного походження, масою: 17,2154 г , яка є канабісом. Канабіс віднесено до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу, в перерахунку на висушену речовину, становить: 14,6144 г. Об`єкт дослідження поміщено в первинне пакування, додатково запаковано у полімерний сейф-пакет Експертної служби МВС №6652382, до відповідних граф якого внесено відповідні написи: «МВС УКРАЇНИ ЕКСПЕРТНА СЛУЖБА Харківський НДЕКЦ МВС Вміст пакету: Об`єкт дослідження До висновку експерта №СЕ-19/121-26/16934-НЗПРАП від 15.06.2026 Ініціатор проведення експертизи СД ВП в метрополітені ГУНП в Х/о Судовий експерт (підпис) ОСОБА_4 ЄРДР № 12026226830000024 від 07.06.2026»…».

Матеріали кримінального провадження № 12026226830000024 від 07.06.2026 залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням у справі № 644/7989/26.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини (ч.1 ст. 394 КПК України).

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня отримання копії судового рішення, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/.

Суддя ОСОБА_1