Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №644/12363/25 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Попова В. О.

Справа № 644/12363/25

Провадження № 2/644/95/26

25.06.2026

РІШЕННЯ

іменем України

25 червня 2026 року Індустріальний районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді – Попової В.О.,

за участю секретаря судового засідання – Плаксій К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості

у с т а н о в и в:

Позивач в особі представника Мєшніка К.І., який діє на підставі довіреності, звернувся до Індустріального районного суду міста Харкова з вищевказаним позовом.

На обґрунтування позову зазначено, що monobank це мобільний банк, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Онбординг відбувається шляхом: верифікації клієнта очно на точці видачі; верифікація клієнта очно у відділенні Банку; верифікація клієнта очно співробітником служби доставки Банку у зручному для клієнта місці; верифікація клієнта очно кредитним агентом у точці. Онбординг з травня 2020 року відбувається шляхом: відеоверифікація працівником банку дистанційно; ДІЯ шерінг на точці дистанційно та селфі клієнта; спрощена процедура через УБКІ, селфі клієнта та селфі клієнта з паспортом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту, надається послуга переведення витрат у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний ліміт. Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank / Universal Bank, опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням http:// www.monobank.ua/terms/. Витяг з Умов та Тарифи за карткою Monobank встановлюють всі умови та правила надання такого кредиту. ОСОБА_1 27.04.2020 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. Своїм підписом на анкеті заяві підтвердив, що на момент її підписання ознайомився з текстом Умов і правил, Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення вартості кредиту, Тарифами, Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб та інших додатків, повністю зрозумів їх зміст, погоджується з викладеним, розуміє свої права та обов`язки. При укладанні договору, сторони керувались ст. ст. 633, 634, 641 ЦК України. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 9 800 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Як зазначає позивач, банк свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі. Однак, відповідач не дотримується умов укладеного договору, зобов`язання за договором не виконує. Таким чином подальше неповернення клієнтом раніше одержаних від Банку коштів свідчить про несанкціоноване користування клієнтом чужими грошовими коштами, за що останній у відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України та підпункту 8.20 пункту 8 розділу І Умов має сплатити Банку суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 74,4 (69,6, процентів - для держателів платіжної картки

MONOBANK PLATINUM або IRON BANK) процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення. Відповідач не дотримується умов укладеного договору, у зв`язку з цим у відповідача виникла заборгованість станом на 02.11.2025 у загальному розмірі 12 416 грн 63 коп., в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) – 11355 грн 28 коп., заборгованість за порушення грошового зобов`язання – 1 061 грн 35 коп. Оскільки на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів банку, тому позивач змушений був звернутися в суд з даним позовом. Просить задовольнити позовні вимоги і стягнути з відповідача на користь позивача вищевказану заборгованість і судові витрати.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Харкова від 29 грудня 2025 року позовна заява прийнята, відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадженні з викликом сторін.

10 лютого 2026 року через канцелярію суду від представника відповідача – адвоката Мельника Р.В., який діє на підставі ордера на надання правничої допомоги серії АХ № 1321599 від 23.01.2026 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі з підстав, викладених у ньому. Зокрема зазначає, що кредитний договір був укладений 27.04.2020. Останній платіж за договором було здійснено 29.04.2020. З моменту порушення зобов`язання минуло 5 років 7 місяців. На підставі викладеного вважає, що позивачем пропущений строк позовної давності (а.с. 56-57).

17 лютого 2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника позивача – Мєшніка К.І. надійшла відповідь на відзив, в якому наполягає на позовних вимогах. Щодо розміру заборгованості зазначає: Відповідно до виписки про рух коштів на рахунку (додається) кредитний ліміт Боржника складає 9 800 грн., баланс складає - (мінус) 2616.63 грн., себто заборгованість складає 12416.63 грн. Ця заборгованість складається з повністю використаного Боржником кредитного ліміту у сумі 9 800 грн. та суми овердрафту (мінусу по картці), яка становить - (мінус) 2616.63 грн. Овердрафт - (мінус) 2616.63 грн. виник наступним чином. Якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати заборгованості, то заборгованість збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, по неустойці. При цьому Банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами, платежі розстрочки. Закон України «Про споживачем кредитування» визнає несанкціонований овердрафт як перевищення суми операції, здійсненої за рахунком, над сумою встановленого кредитного ліміту, що обумовлений договором між кредитодавцем та споживачем і не є прогнозованим за розміром та часом виникнення. Відповідно до пункту 5.20 розділу ІІ Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК” термін повернення овердрафту в повному обсязі протягом 30 днів з моменту виникнення овердрафту. У зв`язку з тим, що Відповідач лише частково здійснював операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку на власний розсуд, виникла заборгованість. Щодо позовної давності зазначив, що відповідно статті 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. У пп. 9.3, п. 9 розділ 1 Умов і правил обслуговування, в редакції яка діяла станом на момент підписання Анкети-заяви та укладення Договору ,зазначено, що термін позовної давності щодо вимог Банку з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів, витрат Банку складає 30 років. Таким чином при укладенні Договору сторони погодили, що строк позовної давності складає 30 років. Крім того строк позовної давності неодноразово призупинявся у зв`язку з введенням карантинних обмежень та воєнного стану ( п.19. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України в редакції, яка діяла на момент подання позовної заяви). І тільки з прийняттям Закону України Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності” №4434-IX від 14.05.2025 даний пункт виключено з чинного законодавства. Також слід зазначити що в період з 2020 року по 2025 відповідач здійснював часткове погашення боргу та вносив грошові кошти на карту, що вбачається з деталізованої виписки. В свою чергу, відповідно до ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. З урахуванням вищезазначеного, присутні правові підстави для стягнення. До відповіді на відзив долучено довідку про рух коштів по картці від 16.02.2026 та копію Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при надання банківських послуг щодо карткових продуктів, що діяли на момент підписання Договору (а.с. 59-61, 62-64, 65-112).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час розгляду справи був повідомлений належним чином. В матеріалах справа наявне клопотання, в якій представник позивача Мєшнік К.І., просить розгляд справи проводити без участі представника позивача, зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с. 40).

Відповідач ОСОБА_1 , його представник в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином та своєчасно. 17 березня 2026 року через канцелярію суду електронними засобами зв`язку від представника відповідача – адвоката Мельника Р.В. надійшла заява, в якій підтримує поданий відзив у повному обсязі, просить суд врахувати викладене в ньому при розгляді справи. Розгляд справи просить проводити у його відсутність на підставі наявних у справі матеріалів (а.с. 117).

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, встановив наступні факти та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що 27.04.2020 між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 був укладено кредитний договір шляхом підписання Анкети-заяви до договору про надання банківських послуг (а.с. 15).

У анкеті-заяві ОСОБА_1 просить відкрити поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні на його ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку відповідно до умов договору.

У анкеті-заяві зазначено, що ОСОБА_1 проставленням власноруч свого підпису під цією анкетою-заявою він погоджується, що ця анкета-заява разом із Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів monobank / Universal Bank, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого він підтверджує і зобов`язується виконувати його умови.

Також, що він підтверджує, що ознайомився з актуальною (чинною) редакцією Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms, Тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates та отримав їх примірник у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

Поточний період за користування кредитним лімітом становить 62 днів. У разі виходу з пільгового періоду, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,2 % на місяць.

Крім того, відповідач в анкеті-заяві зазначив, що просить вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі його електронний підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому в банку. Він засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, який буде використовуватися для накладення удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з Договором.

Згідно довідки про наявність рахунку від 02.11.2025, ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_3 , тип рахунку – картка чорна, валюта – UAH, статус картки – активна до 03/30 (а.с. 13).

Відповідно до довідки про розмір встановленого ліміту, ОСОБА_1 через мобільний застосунок за Договором про надання банківських послуг Monobank від 27.04.2020 за карткою № НОМЕР_4 станом на 02.11.2025 встановлена сума кредитного ліміту: 27.04.2020 в розмірі 10 000 грн, яка в подальшому була зменшена до 9 800 грн (а.с. 14).

На підтвердження виникнення між сторонами у справі кредитних правовідносин, позивач, надав: копію анкети-заяви до договору про надання банківських послуг (а.с. 15), копію Умов та правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» про надання банківських послуг щодо продуктів monobank / Universal Bank, чинну на день укладення кредитного договору (а.с.65-112), копію витягу тарифів користування кредитною карткою «чорна картка monobank» (а.с. 23-24), копію паспорту споживчого кредиту Чорної карти monobank (а.с. 25-27).

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором № б/н від 27.04.2020 станом на 02.11.2025 становить 11 355 грн 28 коп., яка складається із залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) – 11 355 грн 28 коп., заборгованості за порушення грошового зобов`язання – 1 061 грн 35 коп. (а.с. 8-9).

Також стороною позивача долучено виписку про рух коштів по картці від 02.11.2025 (а.с. 11-12) та виписку про рух коштів по картці від 16.02.2026 (а.с. 62-64), з яких вбачається, що відповідач користувався кредитним лімітом та частково здійснював повернення кредитних коштів, останній раз 30.04.2021.

Відтак, суд доходить висновку, що встановлені вище обставини свідчать про порушення ОСОБА_1 прав позивача на належне виконання боржником своїх зобов`язань.

Для захисту порушеного права позивача суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Універсал Банк»).

Частину 1 ст. 526 ЦК України, якою встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) – частина 1 ст. 610 ЦК України.

Згідно із ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у відповідача виникло зобов`язання повернути суму отриманого кредиту та сплатити проценти.

Так, суд встановив, що дійсно ОСОБА_1 отримував кредитні кошти, користувався ними та частково виконував зобов`язання щодо їх повернення.

Отримані та використані позичальником кошти, згоду на отримання яких надав відповідач ОСОБА_1 за Договором № б/н від 27.04.2020, останній в добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернув.

Посилання сторони відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності є необґрунтованими з таких підстав.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України)

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Положеннями ч.1 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Цивільним кодексом України визначено два види строків позовної давності: а) загальний; б) спеціальні.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Отже, оскільки з 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», згідно з яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України продовжуються на строк його дії.

Даний висновок узгоджується із правовою позицією викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду 06 вересня 2023 року у справі №910/18489/20, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року у справі 947/8885/21.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 р. № 651 карантин на всій території України був скасовано з 01 липня 2023 року.

Згідно п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону № 3450-IX від 08.11.2023, який набрав законної сили з 30.01.2024, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Законом від 14.05.2025 № 4434 – IV «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» виключений пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України. Зазначений закон набув чинності 04 вересня 2025 року.

Інститут позовної давності має на меті, зокрема, гарантувати правову визначеність, забезпечення захисту порушених прав, притягнення до відповідальності. Також він стимулює уповноважену особу до активних дій щодо реалізації належного їй права під загрозою його втрати, запобігає несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.

Рівність і недискримінація є одними із основних принципів реалізації прав людини.

Як свідчать матеріали справи, датою звернення АТ «Універсал Банк» із даною позовною заявою до суду є 23.12.2025.

Таким чином, з огляду на приписи статей 256, 257 ЦК України, на пункти 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, а також на встановлені судом обставини, а саме, що кредитний договір укладено між АТ «Універсал Банк» та відповідачем - 27.04.2020, заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідача нарахована за період з 29.04.2020 по 02.11.2025, тому трирічний строк позовної давності позивачем не пропущено.

На час розгляду справи судом відповідач не надав даних, що свідчать про добровільне погашення заборгованості кредитору та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

У відповідності до положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання є неприпустимою.

Згідно зі ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що ОСОБА_1 взяті не себе зобов`язання не виконав, у передбачений в договорі строк грошові кошти (суму кредиту), нараховані проценти за користування кредитом, у встановленому Договором розмірі не сплатив, унаслідок чого виникла заборгованість.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги частини 2 статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором.

Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 5 ст. 81 та ч. 2 ст. 83 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Виходячи з викладеного, судом встановлено, що ОСОБА_1 належним чином не виконує зобов`язання за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 27.04.2020, з умовами якого він погодився, та доходить висновку про обґрунтованість задоволення позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за вказаним договором в розмірі 11 355 грн 28 коп., яка складається із заборгованість за кредитом (тіло кредиту).

Що стосується нарахованої позивачем відповідачу заборгованості за порушення грошового зобов`язання в розмірі 1 061 грн 35 коп., суд зазначає таке.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 183/7850/22 від 31 січня 2024 року зазначено, що касаційний суд вже робив висновки щодо застосування пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що:

на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року в справі №910/8349/22);

на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі №706/68/23 (провадження №61-8279св23).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні з 24.02.2022 введений воєнний стан строком на 30 діб, який надалі продовжувався указами Президента України та триває досі.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором № б/н від 27.04.2020, АТ «Універсал Банк» нарахувало відповідачу суму за порушення грошового зобов`язання у розмірі – 1 061 грн 35 коп. за період з 03.11.2021 по 02.11.2025.

Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що нарахування позивачем відповідачеві суми за порушення грошового зобов`язання є неправомірним, а відтак у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовляє.

Вирішуючи питання про стягнення судового збору суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3 028 грн 00 коп. Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, суд з урахуванням ч. 1 ст. 141 ЦПК України щодо пропорційності стягнення судового збору вважає необхідним стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 2 769 грн 17 коп. (11 355 грн 28 коп./12 416 грн 63 коп.*3 028 грн 00 коп.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 95, 141, 259, 263-265 ЦПК України , суд

у х в а л и в :

Задовольнити частково позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 27.04.2020 станом на 02.11.2025 року у розмірі 11 355 (одинадцять тисяч триста п`ятдесят п`ять) грн 28 коп., яка складається із загального залишку заборгованості за кредитом (тілом кредиту).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 769 (дві тисячі сімсот шістдесят дев`ять) грн 17 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вулиця Оленівська, буд. 23;

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 29.06.2026.

Суддя В.О. Попова