Вирок від 28 червня 2026 р. у справі №641/6092/26 — Слобідський районний суд міста Харкова

Слобідський районний суд міста Харкова

Номер провадження 1-кп/641/611/2026 Справа № 641/6092/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження кримінальне провадження №12026226180000135 від 01.06.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Краснопавлівка Лозівського району Харківської області, громадянки України, незаміжньої, із середньою освітою, військовослужбовиці, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У зв`язку із військовою агресією РФ проти України, Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року введено воєнний стан.

Воєнний стан неодноразово продовжувався указами Президента України, зокрема, Указом Президента України від 14 липня 2025 року № 478/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 7 серпня 2025 року строком на 90 діб.

Законом України від 15.07.2025 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.

Згідно із витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частини) № 237 від 31.07.2025, солдат ОСОБА_3 , призначена на посаду стрільця 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти НОМЕР_2 батальйону територіальної оборони.

Проходячи військову службу в військовій частини НОМЕР_3 на посаді стрільця 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти НОМЕР_2 батальйону територіальної оборони, солдат ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинна була свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених їй за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Проте, ОСОБА_3 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустила їх порушення та скоїла кримінальний проступок, за наступних обставин.

У 2025 році, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 , маючи намір отримання можливості керувати транспортним засобом за водійським посвідченням, порушуючи вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 340 від 8 травня 1993 року «Про затвердження положення про порядок видачі посвідчення водія та допуск громадян до керування транспортним засобом», знайшла у месенджері «Telegram» чат-бот з інформацією про можливість виготовлення водійського посвідчення. Для цього у чат-боті у месенджері «Telegram» остання, домовилася в ході переписки з невстановленою в ході досудового розслідування особою про виготовлення водійського посвідчення та на вимогу невстановленої особи, ОСОБА_3 надала свої анкетні дані, та фото обличчя, для виготовлення водійського посвідчення.

В подальшому, ОСОБА_3 , будучи впевненою про достовірність документу, перебуваючи у відділенні «Нової Пошти» у смт. Старий Салтів Харківської області, від невстановленої в ході досудового розслідування особи, отримала пластикове водійське посвідчення, видане на ім`я « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », серії НОМЕР_4 , з фотокарткою та підписом ОСОБА_3 .

Після отримання підробленого бланка посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_4 , видане 17.06.2025, ТСЦ 5641, дійсне до 17.06.2027, з відкритою категорією «В» на власне ім`я, та усвідомлюючи, що вона порушує вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 340 від 8 травня 1993 року «Про затвердження положення про порядок видачі посвідчення водія та допуск громадян до керування транспортним засобом», почала свідомо використовувати завідомо підроблений документ - бланк посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_4 , видане 17.06.2025, ТСЦ 5641, дійсне до 17.06.2027, з відкритою категорією «В», на ім`я « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », у власних потребах, а саме для керування транспортним засобом.

31 травня 2026 року приблизно о 11 годині 11 хвилин ОСОБА_3 , рухаючись автомобілем «RENAULT LOGAN», з номерними знаками НОМЕР_5 , за адресою: м. Харків, пр. Льва Ландау, поблизу буд. 101, була зупинена співробітниками поліції відповідно до ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» через порушення правил дорожнього руху, а саме п. 8.7.3 ПДР України.

Під час перевірки документів ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, на законну вимогу працівників поліції надала, тим самим використала, завідомо підроблений документ - бланк посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_4 , видане 17.06.2025, ТСЦ 5641, дійсне до 17.06.2027, з відкритою категорією «В», на ім`я « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/121-26/16090-ДД, бланк посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_4 , виданий 17.06.2025 ТСЦ 5641 на ім`я « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », не відповідає бланкам аналогічних документів, які знаходяться в офіційному обігу країни виробника - України.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

Прокурор подав клопотання про розгляд обвинувального акту в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні.

Згідно заяви обвинуваченої ОСОБА_3 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, яка була підписана в присутності захисника –адвоката ОСОБА_4 обвинувачена беззаперечно визнала свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, тобто у використанні завідомо підробленого документа.

ОСОБА_3 надала згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Згідно ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.4 ст.107 КПК України не здійснювалось.

Згідно ч. 2ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Згідно ч. 4.ст.382 КПК України, копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Таким чином, дослідивши зібрані досудовим розслідуванням у справі докази в їхній сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, повністю доведена.

При призначенні покарання обвинуваченій, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, та обставини, що пом`якшують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , суд згідно ст.66 КК України визнає її щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

Вивченням даних про особу обвинуваченої встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з середньою освітою; має місце реєстрації; на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває; проходить військову службу за мобілізацією на посаді стрільця, має військове звання солдат; за місцем проходження служби характеризується позитивно; раніше не судима.

Відповідно до ч.2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до кримінальних проступків, даних про особу обвинуваченої, обставин, що пом`якшують покарання, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень призначити їй покарання у виді штрафу, в розмірі встановленого санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою вона обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення.

На думку суду призначення обвинуваченій більш суворого покарання не буде відповідати меті покарання.

Одночасно, суд вважає за необхідне роз`яснити ОСОБА_3 , що відповідно до п.7, п.9 Порядку виконання уповноваженими органами з питань пробації судових рішень про призначення покарання у виді штрафу, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 1301/5 від 27 квітня 2018 року, засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання судовим рішенням законної сили і повідомити про це орган пробації шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу. Якщо засуджений не з`явився до органу пробації та не підтвердив сплату штрафу шляхом пред`явлення документа після закінчення місячного строку від набрання судовим рішенням законної сили, орган пробації надсилає подання до суду, який виніс судове рішення, для вирішення питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої у кримінальному провадженні не застосовувався.

Цивільний позов не заявлений.

Ухвалою слідчого судді Слобідського районного суду м. Харкова від 03.06.2026 року накладено арешт на майно. Суд скасовує вказаний арешт та вирішує питання про речові докази в порядку ст. 100 КПК України.

Суд стягує із ОСОБА_3 на користь держави підтверджені витрати за проведення судової експертизи відповідно до ст.124 КПК України.

Керуючись ст. 302,373,374,381-382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Слобідського районного суду м. Харкова від 03.06.2025 року, на посвідчення водія серії НОМЕР_4 , видане 17.06.2025 року ТЦС 5641 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке було вилучено в ході огляду місця події 31.05.2026 року за адресою: м. Харків, пр. Льва Ландау, поблизу буд. №101 у ОСОБА_3 , зняти.

Речові докази: посвідчення водія серії НОМЕР_4 , видане 17.06.2025 року ТЦС 5641 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – знищити; дублікат відеозапису з назвою «export-ufdx6», записаний на диск MyMEDIA MyDVD-R 4,7GB 16X 120 min- зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення експертизи № СЕ-19/121-26/16090-ДД від 01.06.2026 року у розмірі 2888 (дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім) грн 16 (шістнадцять) коп.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Слобідський районний суд м. Харкова.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя - ОСОБА_1