Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №643/19284/25 — Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2/641/1431/2026 Справа № 643/19284/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Богдан М.В.,

за участю секретаря судового засідання - Ананко І.Ю.,

представника позивача – ОСОБА_1

представника відповідача- ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення від права на спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4 , в якому згідно уточнених позовних вимог просить: відновити порушене право та усунути від права на спадкування ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після якого залишилося спадкове майно у вигляді 1/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначено, що позивач ОСОБА_3 зареєстрована та постійно проживала багато років разом з чоловіком ОСОБА_6 та сином ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 . ЇЇ син ОСОБА_5 зареєстрував шлюб з відповідачем ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , за час шлюбу в них народилася донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 син позивача ОСОБА_5 помер. За півроку до смерті син позивача ОСОБА_5 розповів їй, що його дружина має намір розірвати з ним шлюб, що вона налаштовує доньку проти батька, в той час як син намагався зберегти сім`ю, та був проти розірвання шлюбу, проте в лютому 2025 року дружина забрала доньку та пішли, після чого стан здоров`я її сина погіршився, та він вирішив скласти заповіт на свою матір ОСОБА_3 , щоб позбавити свою дружину права на спадщину на належне йому майно, про що повідомив свою дружину ОСОБА_4 . Відповідач дізнавшись, що син ОСОБА_5 вирішив скласти заповіт на свою матір попросила поки нічого не робити, пообіцяла не розривати шлюбу, та не налаштовувати доньку проти нього, після цього син ОСОБА_5 вирішив не складати заповіт. В травні 2025 року син ОСОБА_5 несподівано дізнався, що на 12 травня 2025 року призначений розгляд справи за позовом ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, після цієї новини у сина заболіло серце, піднявся тиск, він звернувся за медичною допомогою, та почав приймати ліки. Цього ж дня 12 травня 2025 року судом розглянуто справу, та винесено рішення про розірвання шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , через два дні після цього, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. Після смерті сина в Шостій Харківській міській державній нотаріальній конторі була заведена спадкова справа № 362/2025, який на день відкриття спадщини постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . До складу спадкоємців входять: мати спадкодавця на 1/3 частку спадщини, донька спадкодавця на 1/3 частку спадщини, дружина спадкодавця на 1/3 частку спадщини. Отже, позивач вважає, що відповідач ОСОБА_4 умисно перешкоджала її сину ОСОБА_5 скласти заповіт, вводила його в оману щодо подальшого збереження родини і налагодження стосунків з донькою, щоб він не склав заповіт на її ім`я, та цим сприяла виникненню права спадкування у неї самої.

У поданому відзиві представник відповідача ОСОБА_4 – адвокат Ковтун Н.В. в задоволенні позовних вимог просила відмовити повністю, при цьому посилалася на те, що дійсно, позивачка і її чоловік зареєстровані в даній квартирі, але не проживали і не проживають за вказаною адресою: АДРЕСА_1 . Фактично позивач ОСОБА_3 проживала разом зі старшим своїм сином ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_2 . Зазначені позивачем твердження, що померлий ОСОБА_5 мав намір скласти заповіт на користь своєї матері нічим не підтверджено і безпідставно, є домислами та припущеннями позивачки. Крім того, помирати її син і чоловік відповідачки не збирався, не скаржився на своє здоров`я і майже не звертався до лікаря, доказів того, що померлий ОСОБА_5 мав намір скласти заповіт на ім`я своєї матері, не є доказом у справі. Під час спільного проживання відповідачки з чоловіком останній жодного разу не висловлювався щодо намірів взагалі складати заповіт, адже помирати не збирався, почував себе добре. ОСОБА_3 стверджує, що відповідачка налаштовувала проти неї її померлого сина та їх спільну доньку, що не відповідає дійсності, оскільки не мала можливості налаштовувати дитину проти батька, та як перебувала під постійним впливом свого чоловіка, який неодноразово застосовував проти неї моральний тиск і фізичну силу. Відповідачка була під постійним пресом, не мала можливості самостійно приймати рішення навіть щодо свого власного пересування містом, про це знала і позивачка. Навпаки, син позивачки 11 лютого 2025 року навіть вигнав з дому свою дружину і їх доньку, які деякий час вимушені були проживати у батьків відповідачки. Отже, твердження позивачки про перешкоджання ОСОБА_4 її покійному чоловікові скласти заповіт є такими, що не відповідають дійсності, є надуманими і безпідставними. Про смерть чоловіка відповідачка дізналась від слідчого, який їй зателефонував і повідомив про факт смерті ОСОБА_5 . Після його смерті ОСОБА_9 приїхала до Харкова, однак брат померлого не дозволив їй навіть зупинитись в квартирі її чоловіка, виключно після виклику поліції дозолив забрати деякі речі з квартири де колись проживала відповідачка з чоловіком і їх спільною донькою ОСОБА_10 . ОСОБА_4 звернулась до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу 11.04.2025 року, відповідач, ОСОБА_5 був належним чином повідомлений про дату і час розгляду справи, ухвалу суду з копією позовної заяви отримав, не скористався своїм правом надати відзив, клопотань і заяв до суду не надавав. Рішення суду про розірвання шлюбу було ухвалено 12 травня 2025 року, дата набрання законної сили : 12 червня 2025 року, дата смерті чоловіка ОСОБА_4 , сина позивачки ОСОБА_3 спадкодавця ОСОБА_5 – ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто до набрання рішенням законної сили. Тож, шлюб між ОСОБА_5 (спадкодавцем) і ОСОБА_4 , відповідачкою, вважається припиненим внаслідок смерті чоловіка.

В судовому засіданні представник позивача – адвокат Жарова-Тітарьова Л.М. позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили задовольнити, доводи викладені в позовній заяви підтримала.

Представник відповідача – адвокат Ковтун Н.В. в судовому засіданні просила в задоволенні позовних вимог відмовити, зазначила, що з витребуваної судом цивільної справи вбачається тільки те, що померлий ОСОБА_5 був присутній в судовому засіданні у справі про розірвання шлюбу, проти розірвання шлюбу не заперечував, тому мав можливість, та час скласти заповіт на ім`я матері, позивачки по справі.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_11 , дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Судом встановлено, що 01.08.2014 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрували шлюб у Московському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, про що складено актовий запис № 857, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від спільного шлюбу у сторін є дитина, донька – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження видане Московським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції від 16.01.2015 серія НОМЕР_2 , актовий запис № 82.

Рішенням Слобідського районного суду м. Харкова від 12 травня 2025 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , зареєстрований 01.08.2014 Московським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 857 - розірвано.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи № 641/2573/25 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу, яка була оглянута в судовому засіданні, відповідач ОСОБА_5 був присутнім в судовому засіданні та зазначав, що бажає розірвати шлюб, наслідки визнання позову йому зрозумілі, час на примирення не потребує.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_3 від 16.05.2025 року.

Після смерті ОСОБА_5 в Шостій Харківській міській державній нотаріальній конторі була заведена спадкова справа № 362/2025 (номер в Спадковому реєстрі 74427997), який на день відкриття спадщини постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , наявні дані про те, що до складу спадкоємців входять: мати спадкодавця на 1/3 частку спадщини, донька спадкодавця на 1/3 частку спадщини, дружина спадкодавця на 1/3 частку спадщини.

Згідно зі статтями 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною другою статті 1224 ЦК України передбачено, що не мають права на спадкування особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Позивач по справі не надала до суду доказів відповідно до вимог ст.ст. 80, 81 ЦПК України, що ОСОБА_4 умисно перешкоджала спадкодавцеві – ОСОБА_5 скласти заповіт, щоб сприяло виникненню права на спадкування у неї чи інших осіб.

В силу ч.4 ст. 60 ЦПК України судові рішення не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

На підставі ст.ст. 1216, 1223, 1224 ЦК України, керуючись ст.ст. 3-13, 79, 88, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення від права на спадкування за законом – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складений 25 червня 2026 року.

Суддя М.В.Богдан