Суд: Шевченківський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби
Дата: 28 червня 2026 р.
Справа: №638/10332/26
Суддя: Заварза Т. В.
Справа № 638/10332/26
н/п 3/638/2370/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2026 року м. Харків
Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Заварза Тетяна Володимирівна, розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , народився: ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, адреса: АДРЕСА_1 , проходить службу у в/ч НОМЕР_1 , солдат, механік водій механізованого 2 відділення механізованого 3 взводу 4 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 , служба за мобілізацією, РНОКПП: НОМЕР_3 , за ч. 4 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
09.05.2026 майор ОСОБА_2 начальник групи узагальнення та аналізу правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_3 , склав протокол ДНХІ №2706 про адміністративне правопорушення про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 172-11відносно ОСОБА_1 . Відповідно до протоколу, 29.04.2026 о 09:00 під час перевірки наявності особового складу було виявлено відсутність військовослужбовця солдата ОСОБА_1 , який безпідставно був відсутній на військовій службі без поважних причин до однієї доби. 30.04.2026 о 16:00 солдат ОСОБА_1 самостійно повернувся до місця розташування стрілецького батальйону в/ч НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 .
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив. Відповідно до положень статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтею 172-11 цього Кодексу, під час розгляду справи не є обов`язковою. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для встановлення істини та прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю з таких підстав.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За приписами КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення, а розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, що інкримінуються особі.
Формулювання адміністративного правопорушення вчиненого особою – це юридичний висновок, заснований на фактичних обставинах справи, зміст якого складають правові ознаки правопорушення, викладені мовою диспозиції застосовуваної норми КУпАП, тому що саме формулювання обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення визначає конкретний обсяг і межі судового розгляду і надає можливість особі щодо якої складено протокол у повній мірі реалізувати своє право на захист, оскільки дозволяє точно визначити обсяг і межі свого захисту в рамках конкретного провадження.
Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02) неодноразово зазначав, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, ч. 1 ст. 172-11 КУпАП передбачає відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до трьох діб.
Частина 3 ст. 172-11 КУпАП передбачає відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.
Частина 4 ст. 172-11 КУпАП в свою чергу передбачає відповідальність за діяння, передбачені частинами першою або третьою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалася. Правовий режим воєнного стану тривав на час вчинення правопорушення, яке ставиться у вину ОСОБА_1 та діє по теперішній час.
Відповідно до Закону України №1932-ХІІ від 06.12.1991 року «Про оборону України» воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Судом встановлено, що правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 , мало місце на території України в період з 29.04.2026 року по 30.04.2026 року, тобто в період дії воєнного стану.
Таким чином, з огляду диспозиції ч. ч. 1, 4 ст. 172-11 КУпАП, правопорушення – самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до трьох діб, вчинене у період дії воєнного стану, не охоплюється складом адміністративного правопорушення передбаченого ст. 172-11 КУпАП, оскільки такі норми передбачають відповідальність за самовільне залишення військової частини тривалістю до 3 діб в особливий період (ч. 4 ст. 172-11 КУпАП). Натомість, вказані норми виключають відповідальність за правопорушення, які визначені ч. ч. 1, 3 ст. 172-11 КУпАП, які вчинені в умовах воєнного стану, що прямо передбачено ч. 4 ч. ст. 172-11 КУпАП, де міститься відповідна вказівка «крім воєнного стану».
Таким чином, викладені у протоколі серії ДНХІ № 2706 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст.172-11 КУпАП, від 09.05.2026 дії ОСОБА_1 не підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.172-11 КУпАП, оскільки правопорушення вчинено в умовах воєнного стану, який і на даний час не скасований.
Отже, суддя приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За наведених вище обставин суддя вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.
Враховуючи вище викладене та керуючись ст.ст.9, 172-11, 247, 251, 280, 283, 284, 289, 294 КУпАП України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , народився: ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, адреса: АДРЕСА_1 , проходить службу у в/ч НОМЕР_1 , солдат, механік водій механізованого 2 відділення механізованого 3 взводу 4 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 , служба за мобілізацією, РНОКПП: НОМЕР_3 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, – закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Харкова особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Суддя Тетяна ЗАВАРЗА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua