Рішення від 11 червня 2026 р. у справі №350/1809/25 — Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Суд: Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 11 червня 2026 р.

Справа: №350/1809/25

Суддя: Сокирко Л. М.

Справа № 350/1809/25

Номер провадження 2/350/212/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2026 року Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Сокирко Л.М., секретаря судових засідань Видойник І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Рожнятів Калуського району Івано-Франківської області в залі судових засідань № 2 Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

Адвокат Шевченко К.Т., діючи інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті двоюрідної сестри ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 – двоюрідна сестра позивача ОСОБА_1 . ОСОБА_1 з метою реалізації свого права на спадщину, яка відкрилася після смерті сестри ОСОБА_3 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії (видачі свідоцтва про право на спадщину) з підстав відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно. Інші спадкоємці із заявами про прийняття спадщини за законом не зверталися. Відтак ОСОБА_1 є належним спадкоємцем всього спадкового майна, що залишилося після смерті ОСОБА_3 . Однак відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно створює для нього перешкоди у реалізації спадкових прав, а тому змушений звернутися до суду із цим позовом.

Просить позов задовольнити та визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1 , після смерті двоюрідної сестри ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді від 30 грудня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.

Ухвалами суду від 24 лютого 2026 року та 4 травня 2026 року у справі витребувано докази. Станом на 20 березня 2026 року, 20 травня 2026 року та 27 травня 2026 року до суду надійшла витребувана інформація.

4 травня 2026 року у справі закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явився.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові, просив позов задовольнити та завершувати розгляд справи за його відсутності та за відсутності позивача.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, однак спрямував до суду заяву, у якій позовні вимоги визнав у повному обсязі та не заперечує проти задоволення позову. Розгляд справи просить проводити за його відсутності.

Зважаючи на неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд установив, що згідно зібраних та досліджених у справі доказів позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є двоюрідними братом та сестрою. Указане підтверджується свідоцтвами про народження ОСОБА_1 , ОСОБА_4 ; свідоцтвами про одруження ОСОБА_5 та Витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України.

Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно спадкової справи №18/2025 заведеної до майна померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , із заявою про прийняття спадщини після її смерті звернувся ОСОБА_1 . Інші особи із заявами про прийняття спадщини до нотаріуса не зверталися.

Із постанови приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Бабича В.Л. від 14 листопада 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку із відсутністю оригіналів документів про право власності на спадкове майно - квартиру.

Як вбачається із довідки № 36 від 22 січня 2025 року виданої Брошнів-Осадською селищною радою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . На день її смерті інших зареєстрованих осіб не було.

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 Цивільного кодексу Українп.

Суд установив, що спадщина, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 складається із квартири АДРЕСА_1 .

Факт належності спадкового майна спадкодавцю – ОСОБА_3 підтверджується зібраними у справі доказами:

копією рішення виконавчого комітету Брошнівської селищної ради народних депутатів «Про визнання права власності на квартири за громадянами» від 23 липня 1996 року № 29 з додатками: списками громадян, які приватизують квартири по Брошнівській селищній раді, згідно яких в числі власників значиться прізвище ОСОБА_6 (батька ОСОБА_3 ) та розпорядженням органу по приватизації від наймача ОСОБА_6 ;

копією інвентаризаційної справи № 171 (прошитої та пронумерованої спрямованої до суду на виконання ухвали суду про витребування доказів) на житловий будинок по АДРЕСА_3 ;

випискою з архівних інвентаризаційних та реєстрових матеріалів Івано-Франківського обласного бюро технічної інвентаризації від 31 січня 2025 року № 00006, відповідно до якої згідно архівних даних за ОСОБА_6 та ОСОБА_3 було зареєстровано право власності в рівних долях на квартиру АДРЕСА_1 . Підстава для реалізації прав власності - свідоцтво про право власності від 17 жовтня 1996 року видане Рожнятівським управлінням житлово-комунального господарства згідно рішення виконавчого комітету Брошнівської сільської ради від 23 липня 1996 року № 29. Реєстраційний запис № 927, реєстрова книга № 7;

технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_1 виготовленого на замовлення ОСОБА_1 27 січня 2025 року.

Окрім того, до матеріалів справи позивачем долучено копію свідоцтва про право власності на житло видане начальником Рожнятівського управління житлово-комунального господарства Б. Мельник 17 жовтня 1996 року, відповідно до якого це свідоцтво посвідчує, що квартира АДРЕСА_1 дійсно належить ОСОБА_6 та ОСОБА_3 у рівних долях. Це свідоцтво видане згідно рішення виконавчого комітету Брошнівської сільської ради народних депутатів № 29 від 23 липня 1996 року.

Як було встановлено у судовому засіданні у позивача відсутній оригінал зазначеного свідоцтва.

Однак копія цього свідоцтва приймається судом як доказ який серед інших доказів підтверджує право набуття власності на спірну квартиру, так як у цій копії зазначено, що свідоцтво видане на підставі рішення виконавчого комітету Брошнівської сільської ради народних депутатів № 29 від 23 липня 1996 року, яке було долучено до матеріалів справи.

Таким чином, право власності на квартиру ОСОБА_6 та ОСОБА_3 набули на підставі рішення виконкому Брошнівської сільської ради народних депутатів № 29 від 23 липня 1996 року, шляхом реалізації права на приватизацію житла.

Окрім того, на теперішній час позивач позбавлений можливості отримати дублікат вказаного вище свідоцтва, так як орган приватизації припинив свою діяльність.

Інший співвласник квартири ОСОБА_6 (батько ОСОБА_3 ) згідно свідоцтва про смерть помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_6 спадщину прийняла його дочка ОСОБА_3 так як проживала з батьком в одній квартирі на час його смерті, однак спадкові права не оформила.

Таким чином, ОСОБА_3 на день смерті була власником квартира АДРЕСА_1 .

Відповідно до частини другої статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів, серед іншого, може бути визнання права.

Статтею 316 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За приписами статті 328 Цивільного кодексу України, право власності на майно вважається набутим правомірно, якщо інше не буде встановлено в судовому порядку або незаконність права власності не випливатиме із закону.

Відповідно до частини першої статті 1265 Цивільного кодексу України, у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Відповідно до частини третьої статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Статтею 1216 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), тобто права та обов`язки власника (спадкодавця) переходять до позивача (спадкоємця), а тому за позивачем слід визнати право власності на спадкове майно (квартиру), за законом, яке належало ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на праві приватної власності.

Окрім того, оскільки визнання цього позову відповідачем по справі не суперечить закону, і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому суд, в силу частини четвертої статті 206 Цивільного процесуального кодексу України за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відтак, суд приходить до переконання, що позов є підставним та підлягає до задоволення.

Судові витрати по справі суд покладає на позивача. Керуючись статями 12, 13, 141, 206, 259, 263, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, статями 16, 316, 328, 1216, 1265, 1268 Цивільного кодексу України,

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) право власності на квартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті двоюрідної сестри ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного оскарження.

Дата складання повного судового рішення – 22 червня 2026 року.

Суддя Сокирко Л.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua