Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №206/3732/26 — Самарський районний суд міста Дніпра

Справа № 206/3732/26

Провадження № 3/206/730/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року Самарський районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Кушнірчука Р.О., при секретареві Калантаєнко Д.В., розглянувши клопотання захисника Сергєєва Андрія Михайловича про зупинення провадження у справі та залучення прокурора до участі у справі про адміністративне правопорушення, розпочатої відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

за участю:

захисника – Сергєєва А.М.,

ВСТАНОВИВ:

3 червня 2026 року до Самарського районного суду міста Дніпра з Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення, складені відносно ОСОБА_1 .

В судовому засіданні захисник Сергєєв А.М. подав клопотання про залучення прокурора до участі в справі про адміністративне правопорушення, обґрунтовуючи це необхідністю для неупередженого, повного, всебічного розгляду справи, оскільки ОСОБА_1 вину не визнає та заперечує обставини події, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Дослідивши клопотання про залучення прокурора, заслухавши пояснення захисника, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП України провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Саме суди є останньою правовою інстанцією у державі, в якій кожен громадянин за необхідності шукає захисту своїх прав, свобод та інтересів.

Статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись водночас принципом верховенства права.

Згідно з положеннями ст. 129 Конституції України судця, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-РП/2004).

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція), а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід`ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію у національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) по всім питанням, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Так, відповідно до ст. 32 Конвенції питання тлумачення та її застосування належить до виключної компетенції ЄСПЛ, рішення якого є невід`ємною частиною Конвенції.

За ст. 9 Конституції України та ч. 1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто у такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

У відповідності до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 4 ч. З ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватись у відповідності до встановленого законодавством порядку. Як зазначено у ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ, справи про адміністративні правопорушення є кримінальним для цілей застосування Конвенції (див. рішення у справах «Езтюрк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany), від 21 лютого 1984 року, пп. 52-54, Series А № 73; «Лауко проти Словаччини» (Lauko v. Slovakia), 2 вересня 1998 року, пп. 56-59, Reports of Judgments and Decisions 1998-VI; та ухвалу щодо прийнятності у справі «Рибка проти України» (Rybka v. Ukraine), заява № 10544/03, від 17 листопада 2009 року). Той факт, що стягнення, застосоване до заявниці судом,- штраф - було згодом замінено на зауваження, не може позбавити правопорушення, про яке йдеться, притаманного йому кримінального характеру (Справа Лучанінова проти України).

Згідно з ч. 1 ст. 250 КУпАП, прокурор, заступник прокурора, здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні в справах про адміністративне правопорушення має право: порушувати провадження в справі про адміністративне правопорушення; знайомитися з матеріалами справи; перевіряти законність дій органів (посадових осіб) при провадженні в справі; брати участь у розгляді справи; заявляти клопотання; давати висновки з питань, що виникають під час розгляду справи; перевіряти правильність застосування відповідними органами (посадовими особами) заходів впливу за адміністративні правопорушення; вносити подання, оскаржувати постанову і рішення по скарзі в справі про адміністративне правопорушення, а також вчиняти інші передбачені законом дії.

Європейського суду з прав людини від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії» визнав порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині неупередженості суду через відсутність сторони звинувачення у справі про адміністративне правопорушення (аналогічна позиція викладена у рішенні ЄСПЛ «Бантиш та інші проти України» від 06 жовтня 2022 року), у зв`язку із чим, а також наявністю повноважень прокурора, заступника прокурора при здійсненні нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні в справах про адміністративні правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність залучення прокурора до розгляду даної справи про адміністративне правопорушення розпочатої відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Також захисником було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі, у зв`язку з перебуванням ОСОБА_1 на військовій службі.

Розглядаючи клопотання про зупинення провадження, слід вказати, що нормами КУпАП напряму не врегульований порядок зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення (ст.268,294 КУпАП), у тому числі і у зв`язку з мобілізацією особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, незважаючи на те, що така норма існує у КПК України(ст. 335), згідно якої у разі якщо обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його звільнення з військової служби.

Вказане положення кримінального процесуального закону орієнтує суд на те, що перебування особи на військовій службі за призовом під час мобілізації, унеможливлює проведення судового провадження щодо нього та вимагає зупинення такого провадження з метою максимально мобілізувати ресурси для надання збройної відсічі державі-агресору та забезпечити можливість проходження обвинуваченим військової служби за призовом під час мобілізації.

Разом з тим, таке зупинення судових справ може створити загрозу реалізації однієї із засад кримінального провадження розумності строків. Ця засада має своєю метою встановити темпоральну межу невизначеності підозри й обвинувачення та гарантувати право насамперед особи, яка притягається до відповідальності, а також інших осіб, права та законні інтереси яких обмежуються під час провадження, від необґрунтованого і надмірного його затягування.

Згідно копії військового квитка, ОСОБА_1 перебуває з 23.09.2024 року на військовій службі за контрактом по теперішній час.

Відповідно до положень ст.277 КУпАП, строк розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, зупиняється судом у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з`явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).

Тобто, Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено право чи обов`язку суду (судді) зупиняти провадження у справах про адміністративні правопорушення, які пов`язані із забезпеченням безпеки дорожнього руху, зокрема, за вчинення правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП.

Суд звертає увагу на те, що ч. 2ст. 268 КУпАП не передбачено обов`язкової участі особи, яка притягається до відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення заст. 130 КУпАП, а тим паче коли його інтереси представляє адвокат.

Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено можливості зупинення строків накладення адміністративного стягнення, а сплив такого строку навіть за наявності вини особи у вчиненні кримінального правопорушення є безумовною підставою для закриття провадження у справі.

Нормами діючого КУпАП передбачено можливість зупинення строків розгляду справ про адміністративні правопорушення лише пов`язаних з корупцією, якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з`явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).

За таких обставин та оскільки у Кодексі України про адміністративні правопорушення міститься норма, яка регулює питання щодо зупинення провадження у окремій категорії справ, вважаю, що в даному випадку не підлягає до застосування аналогія закону із ст. 335 КПК України, яка регулює зупинення судового провадження в кримінальному провадженні.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 7, 250, 268 КУпАП, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Залучити до участі у справі про адміністративне правопорушення розпочатої відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра.

Відмовити у задоволенні клопотання захисника Сергєєва Андрія Михайловича про зупинення провадження у справі.

Викликати в наступне судове засідання, яке відбудеться о 15 годині 30 хвилин 8 липня 2026 року прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра.

Постанову невідкладно направити до Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра для виконання.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Р.О. Кушнірчук