Вирок від 25 червня 2026 р. у справі №209/4070/26 — Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Справа № 209/4070/26

Провадження № 1-кп/209/277/26

В И Р О К

Іменем України

26 червня 2026 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського Дніпропетровської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши кримінальне провадження № 209/4070/26 (1-кп/209/277/26), внесене 01 червня 2026 року до ЄРДР за № 12026046790000070 за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жовті Води Дніпропетровської обл., громадянина України, який має професійно-технічну освіту, не працює, має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

- 05.05.2020 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ст. 75 КК України, звільнений з випробувальним строком 1 рік;

- 09 грудня 2020 Вільногірським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 травня 2020 року виконувати самостійно;

- 10 березня 2021 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської обл. за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України поглинуто покарання за вироком Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2020 року та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць. Вирок Баглійського районного суду Дніпропетровської області від 05 травня 2020 року виконувати самостійно;

- 01 жовтня 2021 року Заводським районним судом м. Миколаєва за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначеним за вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської обл. від 10 березня 2021 року, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць. Вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області виконувати самостійно. Зміна вироку 13 грудня 2022 року Миколаївським апеляційним судом вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 01 жовтня 2022 року скасовано та вважається засудженим за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначеним за вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської обл. від 10 березня 2021 року остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання призначеного за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 травня 2020 року та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці. Звільнений 14 серпня 2023 року з П`ятихатської ВК Дніпропетровської області (№ 122) на підставі ухвали П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 04 серпня 2023 року, ст. 81 КК України умовно-достроково, невідбутий строк 6 місяців 7 днів,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 , згідно із судовим наказом Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 квітня 2020 року (справа № 209/821/20), зобов`язаний сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 13 березня 2020 року та до досягнення дитиною повноліття, на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (прізвище змінила у зв`язку з укладенням шлюбу з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Дніпровським відділом державної реєстрації цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (у м. Дніпро). Однак, ОСОБА_2 , якому відомо про обов`язковість виконання зазначеного рішення суду та про свій обов`язок, як батька дитини, визначений нормами ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України, якими передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними віку повноліття, будучи 18 червня 2024 року попередженим державним виконавцем Дніпровського ВДВС у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про необхідність сплати аліментів на утримання дитини, а також про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання дитини, допустив заборгованість зі сплати аліментів, що сукупно перевищує суму виплат за три місяці відповідних платежів. Так, ОСОБА_2 , до Кам`янської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості в період часу з 13 березня 2020 року по 09 червня 2026 року. 3 метою отримання офіційного працевлаштування чи отримання державної допомоги по безробіттю не звертався, будь-якої допомоги на утримання дитини не надавав, участі у вихованні доньки не приймав та згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів Дніпровського ВДВС у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, станом на 24 червня 2026 року допустив заборгованість зі сплати аліментів на утримання доньки за період з 01 січня 2026 року по 24 червня 2026 року у розмірі 40296,91 грн. Таким чином, ОСОБА_2 , в період часу з 01 січня 2026 року по 24 червня 2026 року включно, злісно ухилився від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , що призвело до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складає суму виплат за 5 місяців відповідних платежів, у розмірі 40296,91 грн.

Прокурор Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 надіслав до Дніпровського районного суду міста Кам`янського обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026046790000070 від 01 червня 2026 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, в якому, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України, зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, оскільки підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден із розглядом обвинувального акта за його відсутності.

ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, згоден із встановленими під час дізнання обставинами, ознайомлений із обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч. 1 ст. 394 КПК України, та згоден з розглядом обвинувального акта судом у спрощеному провадженні без проведення розгляду в судовому засіданні, про що в матеріалах кримінального провадження наявна заява обвинуваченого.

Добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_2 , його згоду зі встановленими під час дізнання обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності підтвердив захисник - адвокат ОСОБА_7 , яка також підписала вказану заяву обвинуваченого.

Потерпіла ОСОБА_8 згодна зі встановленими під час дізнання обставинами, ознайомлена з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч. 1 ст. 394 КПК України, та згодна з розглядом обвинувального акта судом у спрощеному провадженні без проведення розгляду в судовому засіданні, про що в матеріалах кримінального провадження наявна заява потерпілої.

З урахуванням того, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, беззаперечно визнав свою винуватість, враховуючи відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, а також те, що учасниками судового провадження не оспорюються встановлені під час досудового розслідування обставини і вони згодні з розглядом обвинувального акта судом у спрощеному провадженні без проведення розгляду в судовому засіданні, суд вважає, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.

Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України вчинено не було, право на захист підозрюваному було роз`яснено та дотримано.

Розглянувши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку, додані до нього матеріали кримінального провадження та докази, аналізуючи зібрані у справі докази, оцінивши кожен доказ окремо з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що вина ОСОБА_2 повністю доказана, а його умисні дії органами досудового розслідування правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щиросерде каяття і повне визнання обвинуваченим своєї вини.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_2 покарання, суд, враховуючи суспільну небезпеку скоєного останнім злочину, та особу обвинуваченого, який вину визнав, в здійсненому покаявся, раніше судимий, офіційно не працює, не перебуває на обліку у лікаря психіатра, перебуває на обліку у лікаря нарколога, задовільно характеризується за місцем проживання, враховуючи наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, з урахуванням принципу індивідуалізації покарання, суд вважає, що виправлення ОСОБА_2 можливе з призначенням йому покарання, не пов`язаного з ізоляцією його від суспільства.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирався.

Цивільний позов не заявлено.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. 370, 371 КПК України, суд -

у х в а л и в:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , визнати винним у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК Україниі призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

У відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк один рік, поклавши на засудженого обов`язки, передбачені ст. 76 КК України:

- п. 1 ч. 1 - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- п. 2 ч. 1 - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- п. 2 ч. 3 - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирався.

Відповідно до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, засудженим, що знаходиться під вартою - в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 1 ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1