Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №367/2803/25 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/2803/25

Провадження №2/367/2591/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

30 червня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Шестопалової Я.В.,

при секретарі Пронченко О.С.,

за участі

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів, –

В С Т А Н О В И В:

У березні 2025 року позивачка звернулась до Ірпінського міського суду Київської області з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів. Вказує про те, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_4 09.09.2016 р. зареєстрували шлюб. Від шлюбу народилась донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 08.01.2024 року справа № 367/8989/23 шлюб розірвано, рішенням встановлено, що дитина проживає із позивачкою. Сторони оговорили, що відповідач бере на себе щомісячно утримання доньки в сумі 8000 грн. Відповідач виконував усну домовленість і надсилав кошти позивачці на картковий рахунок. З листопада 2024 року відповідач змінив домовленості щодо обов`язків і спільних витрат як батько щодо утримання дитини. Відповідач має постійний неофіційний дохід за місцем роботи приблизно 40000,00 грн. та більше, хоча і отримує офіційно мінімальну заробітну платню. Ці обставини підтверджуються випискою по картковому рахунку позивачки. В січні 2024 р. відповідач перерахував на утримання дитини 7100 грн., в лютому 2024 р. відповідач перерахував на утримання дитини 11300 грн., в березні 2024-10500 грн., в квітні 2024 11000 грн., в травні 2024 10800 грн., в червні 2024 – 6200 грн., липні 2024 року відповідач перерахував на утримання дитини 6200,00 грн, в серпні 2024 року перерахував 9300,00 грн, в вересні 2024 року 10800,00 грн із врахування літнього оздоровлення дитини, в жовтні 2024 року відповідач перерахував 4600,00 грн, в листопаді 2024 року, грудні 2024 року та січні 2025 року відповідач сплатив 2000 грн. на утримання дитини. Причин зміни суми не пояснив. В лютому 2024 року відповідач придбав приватний будинок в АДРЕСА_1 , також придбав автомобіль. Позивачка одна не може та не зобов`язана забезпечувати необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини рівень життя, тому вважає, що батько, який здоровий та працездатний, та має фінансову можливість, зобов`язаний утримувати доньку, чого не виконує добровільно.

На підставі викладеного, позивачка просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_4 на користь позивачки ОСОБА_1 аліменти в сумі 8000,00 грн. щомісячно на утримання ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 до її повноліття з моменту звернення до суду.

Ухвалою суду від 12.03.2025 року було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

27.03.2025 року до суду від представника відповідача ОСОБА_6 надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що позовні вимоги суперечать закону, є необґрунтованими та не відповідають дійсним обставинам справи. Твердження, що відповідач не бере участі у вихованні та утриманні дитини є неправдивим та суперечить фактам, які сама ж позивачка наводить у позовній заяві. Починаючи з листопада 2024 року, відповідач продовжує сплачувати аліменти у розмірі 2000 грн. на місяць, що відповідає законодавчо встановленому розміру – одній чверті від його доходу. ОСОБА_4 сплачував та сплачує аліменти відповідно до своїх фінансових можливостей, при цьому сума, яку він сплачує, повністю відповідає вимогам чинного законодавства. Щомісячний дохід ОСОБА_4 становить 8000 грн., що підтверджується Довідкою ОК-7, яка додається до матеріалів справи. При визначенні розміру аліментів суд має враховувати цілий комплекс факторів, а саме: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших утриманців та інші істотні обставини. Вимога позивачки про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі 8000 грн. є невиправданою та не враховує реальний дохід відповідача, що підтверджується відповідними доказами. Згідно з офіційною довідкою за формою ОК-7, щомісячний офіційний дохід відповідача становить 8000 грн. Таким чином, вважає, що вимога позивачки про стягнення аліментів у розмірі 8000 грн. становить 100% від офіційного доходу відповідача, що унеможливлює забезпечення власних базових потреб відповідача та прямо суперечить положенням чинного законодавства, оскільки мінімальна заробітна плата з 1 січня 2025 року встановлена у розмірі 8000 гривень. Окрім ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідач має спільну з ОСОБА_7 малолітню дочку - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач заперечує проти розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу, оскільки докази здійснення позивачем витрат на професійну правничу допомогу відсутні, заявлений розмір витрат на правничу допомогу також необґрунтований. Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 в повному обсязі.

02.04.2025 року від представника позивача ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої зазначено, що відповідач фактично підтвердив ті обставини, на які послалась позивачка в позові, а саме що відповідач постійно працює як найманий працівник на одному місці роботи (ЄДРПОУ 2147306392) з 2019 року по теперішній час 6 рік поспіль, має формально мінімальну зарплату (як свідчить надані ним відомості з Пенсійного фонду України у формі ОК 7), який підвищується з підвищенням ставки мінімальної заробітної плати, але стабільно отримує неофіційний дохід який дорівнює 40000,00 грн. Позивачка обізнана, що саме за місцем роботи відповідач постійно отримував неофіційно заробітну плату близько 40000,00 грн. На сьогодні, враховуючи формально мінімальний заробіток вважає, що у відповідача є підстави маніпулювати доходом. Не дивлячись навіть на те, що в березні 2024 року у відповідача народилась дитина, він продовжував надсилати на утримання доньки аналогічні суми в подальшому: в березні 2024-10500 грн., в квітні 2024 11000 грн..,в травні 2024 10800 грн., в червні 2024 – 6200 грн., в липні 2024 року 6200,00 грн, в серпні 2024 року 9300,00 грн, в вересні 2024 року, в жовтні 2024 року 4600,00 грн. Тобто народження дитини не вплинуло на фінансові можливості відповідача утримувати старшу дитину, доказів про незадовільний стан здоров`я свій або інших утриманців відповідач не вказує. Навпаки, в лютому 2024 року відповідач придбав будинок, не дивлячись на мінімальну заробітну плату, в АДРЕСА_1 , також користується автомобілем який належить ОСОБА_7 , з якою він має спільну дитину, і як вказано в відзиві, перебуває в фактичних шлюбних стосунках - Dodge Journey державний номер « НОМЕР_1 » 2013 року, через що вважає, що є усі підстави вважати, що відповідач має неофіційний дохід. Позивач наполягає на позовних вимогах щодо стягнення аліментів.

08.04.2025 року від представника відповідача ОСОБА_6 надійшли заперечення (на відповідь на відзив), в яких зазначає, що вся аргументація позивача побудована виключно на припущеннях та домислах, що порушує принципи доведеності, змагальності та рівності сторін, закріплені в цивільному процесуальному законодавстві України. Представник відповідача просив відхилити доводи, викладені у відповіді на відзив позивача, як такі, що не підтверджені належними та допустимими доказами та відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 в повному обсязі.

Ухвалою суду від 29.04.2025 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження, справу призначено до підготовчого засідання. Витребувано з АТ «Універсальний банк» (місто Київ, вулиця Автозаводська, будинок, 54/19) та Райффайзен Банк (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9) банківську інформацію про надходження коштів на усі наявні в даних банках карткові рахунки у вигляді виписки з карткового рахунку, які належать відповідачу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , за період з 01.02.2024 року по 30.03.2025 року.

Ухвалою суду від 19.06.2025 року витребувано з АТ КБ «Приватбанк» (м. Дніпро,49094, вул. Набережна Перемоги 30) інформацію про рух коштів на усіх карткових та інших банківських рахунках відповідача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , у вигляді виписки з банку за період часу з 01.01.2024 по 01.03.2025 р.

15.08.2025 року від представника відповідача ОСОБА_6 надійшли додаткові пояснення у справі, згідно яких матеріальне становище відповідача ОСОБА_4 підтверджується довідкою ОК-7, згідно з якою розмір його заробітної плати становить 8 000 гривень на місяць. Відомості про стан здоров`я відповідача у матеріалах справи відсутні, що дає підстави вважати його здоровим та працездатним. Відповідач є власником нерухомого майна, зокрема: будинку садибного типу з господарською спорудою загальною площею 83,6 кв.м (житлова площа 26 кв.м), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до інформаційної довідки №431395438 від 16.06.2025; земельної ділянки площею 0,15 га (кадастровий номер 3220255102:01:154:0027), відповідно до інформаційної довідки №431396137 від 16.06.2025; земельної ділянки площею 0,974 га (кадастровий номер 1820686500:04:000:0790), відповідно до інформаційної довідки №431396410 від 16.06.2025. Рухоме майно у власності відповідача відсутнє. Для доведення вказаних у п. 3-2 частини 1 статті 182 СК України витрат, Позивач говорить про витрати на будинок у смт. Баришівка. Докази набуття права власності на даний будинок Відповідачем, надав саме Відповідач.

04.12.2025 року від представника відповідача ОСОБА_6 надійшли додаткові пояснення у справі, згідно яких просив відхилити клопотання представника відповідача про долучення до матеріалів справи висновку про вартість майна від 10.04.2025 року як недопустимого доказу, що не відповідає вимогам чинного законодавства України та не може бути покладений в основу судового рішення.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 11.05.2026 року закрите підготовче провадження у справі і призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

У судове засідання відповідач не з`явився, його інтереси в судовому засіданні представляв адвокат Більчук О.О., який заперечував проти задоволення позовних вимог.

Суд, заслухавши позивачку, представника позивачки, представника відповідача, дослідивши докази, надавши оцінку доказам наявним у справі, в їх сукупності, дотримуючись принципів об`єктивності, диспозитивності цивільного судочинства, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно ч. 3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно ч.ч. 1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обовязковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 09.09.2016 р. ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_4 зареєстрували шлюб.

Від шлюбу у сторін народилась донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, яке видане Житомирським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного Територіального управління юстиції у Житомирській області 02.05.2018 р., серія НОМЕР_3 .

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 08.01.2024 року по справі № 367/8989/23 шлюб між сторонами було розірвано.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади №2025/001353215 від 29.01.2025 року .

Судом встановлено, що між сторонами була домовленість, що відповідач бере на себе обов`язок щомісячно на утримання доньки сплачувати аліменти в сумі 8000 грн. Відповідач виконував усну домовленість і надсилав кошти позивачу на картковий рахунок.

В січні 2024 р. відповідач перерахував на утримання дитини 7100 грн., в лютому 2024 р. відповідач перерахував на утримання дитини 11300 грн., в березні 2024-10500 грн., в квітні 2024-11000 грн., в травні 2024 - 10800 грн., в червні 2024 – 6200 грн., липні 2024 року відповідач перерахував на утримання дитини - 6200,00 грн, в серпні 2024 року перерахував - 9300,00 грн, в вересні 2024 року - 10800,00 грн із врахування літнього оздоровлення дитини, в жовтні 2024 року відповідач перерахував -4600,00 грн, в листопаді 2024 року, грудні 2024 року та січні 2025 року відповідач сплатив 2000 грн. на утримання дитини, що підтверджується випискою по картці позивачки.

З листопада 2024 року відповідач змінив домовленості щодо сплати на утримання доньки аліментів у розмірі 8000 грн.

Окрім ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідач має спільну з ОСОБА_7 малолітню дочку - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідачем суду надана довідка за формою ОК-7, згідно якої він отримує мінімальну заробітну плату, однак попри це він до листопада 2024 року мав змогу сплачувати обумовлену з позивачкою суму 8000,00 грн.

Крім того, не дивлячись, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у відповідача народилась дитина ОСОБА_8 , він продовжував надсилати позивачці добровільно на утримання їх спільної доньки аналогічні суми в подальшому.

Також, судом встановлено, що 10.02.2024 року відповідач на підставі договору купівлі-продажу придбав будинок, в АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №431395438 від 16.06.2025.( будинок було набуто за ціною 531 229,00 грн. у 2024 році).

Відповідно до інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №431396410 від 16.06.2025 відповідач 10.02.2024 року набув право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220255102:01:154:0027 (було набуто за ціною 218 000,00 грн. у 2024 році), відповідно до договору купівлі-продажу, серія та номер: 16, виданий 10.02.2024.

Придбання відповідачем у 2024 році нерухомого майна суперечить посиланню відповідача на погіршення його матеріального стану та тій обставині, що подальша сплата на утримання їх спільної з позивачкою дитини аліментів у розмірі 8000,00грн. унеможливлює забезпечення його власних базових потреб та буде становити 100% від офіційного доходу Відповідача.

Відповідач є працездатним, доказів про незадовільний стан здоров`я відповідач не надав.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (яка була ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27 лютого 1991 року і набула чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч.2 ст.6 цієї Конвенції).

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з частиною другою статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

За умовами частин першої та другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Частиною 3 статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно зі статтею 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Виходячи з системного тлумачення зазначених норм права, вибір способу стягнення аліментів належить тому з батьків, разом з яким проживає дитина, і який є позивачем у справі про стягнення аліментів. Тобто, саме позивачу належить право вибору способу стягнення аліментів (у твердій грошовій сумі чи у частці від заробітку платника аліментів).

При визначенні способу стягнення аліментів суд погоджується з обраним позивачем способом стягнення аліментів та вважає, що він повинен бути визначений у частці від заробітку платника аліментів за вибором позивача. При цьому суд враховує те, що батьки мають рівні обов`язки щодо утримання дітей і відповідач має обов`язок брати участь в утриманні своєї дитини.

Враховуючи принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дітей, суд вважає за можливе стягувати з ОСОБА_4 на користь позивачки ОСОБА_1 аліменти в сумі 8000,00 грн. щомісячно на утримання ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 до її повноліття з моменту звернення до суд.

Рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України.

Згідно з ч.6 ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь держави також підлягає судовий збір.

На підставі ст. 180-182, 191 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 141, 263-268 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів, - задовольнити.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь позивачки ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_4 ) аліменти в сумі 8000,00 грн. щомісячно на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 10.02.2025 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Допустити негайне виконання судового рішення у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса : АДРЕСА_3 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Я.В. Шестопалова