Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №367/581/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/581/26

Провадження №3/367/322/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 червня 2026 року місто Ірпінь

Суддя Ірпінського міського суду Київської області Білогруд О.О., вивчивши матеріали, які надійшли з Батальйону патрульної поліції в с. Чайки УПП в Київській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 130 та частиною п`ятою статті 126 КУпАП,-

установив:

до Ірпінського міського суду Київської області надійшли справи з протоколами (серія ЕПР1 №556003 від 31.12.2025, серія ЕПР1 № 556005 від 31.12.2025), стосовно ОСОБА_1 про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 130 та частиною п`ятою статті 126 КУпАП. Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказані справи передані для розгляду судді Білогруд О.О.

Постановою від 24.02.2026 справи №367/581/26 (провадження № 3/367/322/2026) та №367/582/25 (провадження №3/367/323/2026) з протоколами (серії ЕПР1 №556003 та серії ЕПР1 №556005 від 31.12.2025) про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 об`єднано в одне провадження, присвоєно об`єднаному провадженню єдиний унікальний номер справи №367/581/26.

11.02.2026 судове засідання не відбулось у зв`язку з неявкою ОСОБА_1 , відкладено на 12.03.2026 та здійснено направлення судових повісток засобами СМС-інформування, а також в електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ОСОБА_1 . У судові засідання 12.03.2026 та 16.06.2026 ОСОБА_1 повторно не з`явився. Будь-яких клопотань, заяв чи зауважень від нього не надходило.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 31.12.2025 о 19:48 на трасі М-07, 35 км, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Peugeot 607», номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродня блідість, поведінка, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу водій відмовився з фіксацією нагрудним відеореєстратором Motorola vb-400: 470340, 470351. ОСОБА_1 притягався за правопорушення за статтею 130 КУпАП двічі протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами), а саме: «2.5. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Крім того, судом встановлено, що 31.12.2025 о 19:48 на трасі М-07, 35 км, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Peugeot 607», номерний знак НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування Калинівським районним судом Вінницької області від 28.05.2025 строком на 3 роки. При цьому, згідно з постановою ЕНА/4609504 від 29.04.2025 ОСОБА_1 був притягнутий до відповідальності за частиною четвертою статті 126, відтак, вчинив 31.12.2025 правопорушення повторно протягом року. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.1.а Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами), а саме: «2.1.а. Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії».

Вивчивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до абзацу 2 частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Положеннями абзацу 5 частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Положеннями частини першої статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Положеннями частини третьої статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з частинами другою, третьою та п`ятою статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Диспозицією частини четвертої статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами

Положеннями частини п`ятої статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП, у сукупності підтверджується дослідженими доказами, а саме: відомостями, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення від 31.12.2025 серії ЕПР1 № 556005; поясненнями капітана поліції ОСОБА_2 від 31.12.2025; копією адмінпрактики; копією постанови Калинівського районного суду Вінницької області від 28.05.2025, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 130 КУпАП та позбавлено права керування транспортними засобами на строк 3 роки; довідкою; розпискою ОСОБА_1 від 31.12.2025; відеозаписом, який міститься на DVD-диску.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 130 КУпАП, у сукупності підтверджується дослідженими доказами, а саме: відомостями, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення від 31.12.2025 серії ЕПР1 № 556003; поясненнями капітана поліції ОСОБА_2 від 31.12.2025; наявністю письмового направлення ОСОБА_1 на огляд до медичного закладу охорони здоров`я, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 31.12.2025, згідно з яким огляд не проводився; відеозаписом, який міститься на DVD- диску; копією адмінпрактики; копією постанови Калинівського районного суду Вінницької області від 28.05.2025, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 130 КУпАП за правопорушення, вчинене 29.04.2025; копією постанови Ірпінського міського суду Київської області від 05.03.2025, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП за правопорушення, вчинене 13.09.2024; довідкою визначення повторності порушення ПДР.

Вказані докази суд бере до уваги, так як вони не викликають сумнівів чи протиріч та підтверджують обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи згідно зі статтею 280 КУпАП.

Будь-яких даних, які б спростовували обставини, що підтверджуються вказаними вище доказами та винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 130 та частиною п`ятою статті 126 КУпАП, суду не надано. ОСОБА_1 є обізнаним про те, що стосовно нього складено протокол про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 130 та частиною п`ятою статті 126 КУпАП, оскільки у протоколах про адміністративні правопорушення в графах «дата, час, місце розгляду адміністративної справи», «підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (зі змістом протоколу ознайомлений, копію протоколу отримав, внесені про мене дані правильні: ОСОБА_1 » наявні підписи ОСОБА_1 , однак, будь-яких клопотань, заяв від нього не надходило.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 зазначив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Зважаючи на викладене, враховуючи принцип судочинства, який неодноразово зазначав ЄСПЛ у своїй практиці, зокрема щодо визнання пріоритету публічного інтересу над приватним у справах такої категорії, оскільки ОСОБА_1 не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколів про адміністративні правопорушення, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, враховуючи вимоги статті 277 КУпАП щодо розумності строків розгляду судової справи, та розуміючи завдання, які покладено Кодексом України про адміністративні правопорушення на всіх учасників судових проваджень, відповідно до правил статті 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглядати справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за його відсутності на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи встановлені обставини у їх сукупності, суддя дійшла висновку, що дії правопорушника слід кваліфікувати за частиною п`ятою статті 126 КУпАП, яка передбачає відповідальність за повторне протягом року керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, і тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого, та за частиною третьою статі 130 КУпАП, яка передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції , вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.

При накладенні адміністративного стягнення відповідно до статті 33 КУпАП враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддею не встановлено.

Справедливість – одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення. Принцип рівності всіх громадян перед законом - конституційна гарантія правового статусу особи, що поширюється, зокрема, на призначення адміністративного стягнення. Притягнення особи, яка адміністративне правопорушення, до адміністративної відповідальності не лише означає рівність усіх осіб перед законом, а й передбачає встановлення в законі єдиних засад застосування такої відповідальності.

Враховуючи викладене, а також характер вчинених ОСОБА_1 правопорушень, ступінь вини, суддя вважає, що для досягнення мети адміністративного стягнення та завдань Кодексу України про адміністративного правопорушення достатнім буде призначення адміністративного стягнення, з урахуванням положень статті 36 КУпАП, у виді штрафу в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених за частиною третьою статті 130 КУпАП, а саме в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років, передбаченого санкцією частини третьої статті 130 КУпАП.

Оскільки транспортний засіб на якому учинено адміністративні праовпорушення згідно з відомостями з протоколу є власністю третьої особи, а не порушника, то підстави для застосування додаткового стягнення у виді конфіскації транспортного засобу відсутні.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3 328 гривень. Таким чином, розмір судового збору станом на час розгляду справи становить 665 гривень 60 копійок.

Підстав, які надають право на пільги щодо сплати судового збору, передбачених Законом України «Про судовий збір», судом не встановлено, тому судовий збір підлягає стягненню зі ОСОБА_1 на користь держави.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 30, 36, 40-1, частиною п`ятою статті 126, статтями 130, 221, 251, 283-284, 287-291 КУпАП, суддя –

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 130 та частиною п`ятою статті 126 КУпАП, та притягнути до адміністративної відповідальності.

Призначити ОСОБА_1 з урахуванням статті 36 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень 00 копійок в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років.

Стягнути зі ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі апеляційного оскарження - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом (статті 307 та 308 КУпАП).

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання – три місяці з дня її винесення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку статті 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя О.О. Білогруд