Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №758/16845/25 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/16845/25

Категорія 52

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

12 травня 2026 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Мельниченко К.Б., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди

У С Т А Н О В И В :

У провадженні Подільського районного суду міста Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) до ОСОБА_2 (надалі за текстом - відповідач), про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем було завдано матеріальних збитків позивачу унаслідок зіткнення автомобілів, у зв`язку з чим, просить суд (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) матеріальну шкоду у сумі 17 790,98 грн, 7000,00 грн моральної шкоди та 4000,00 грн судових витрат на проведення експертизи.

Ухвалою Суду від 27.10.2025 позовну заяву залишено без руху.

19.11.2025 року на виконання Ухвали суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог (усунення недоліків).

Ухвалою від 12.01.2026 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.

У судовому засіданні 05.05.2026 взяв участь позивача, відповідач у судовому засіданні участь не взяв.

Від відповідача до суду відзив не надходив.

Позивач не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, наявні передбачені ч. 1 ст. 223 та ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України підстави для заочного розгляду справи. Суд ухвалив провести заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Позивач є власницею автомобіля Mitsubishi Lancer, днз. НОМЕР_1 , що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .

У Постанові Подільського районного суду міста Києва від 11.08.2025 у справі №758/9442/25 встановлено що, 08 квітня 2025 року о 08 годині 20 хвилин у м. Києві, по вул. Копилівська, 4, на регульованому перехресті з вул. Петропавлівська, відповідач керував автомобілем марки «Шкода», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_3 , при повороті праворуч не дотримав безпеки руху, не надав дорогу автомобілю марки «Міцубісі», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_1 під керуванням позивача, що завершував рух через перехрестя та зіткнувся з ним.

Внаслідок ДТП, автомобілі марки «Шкода», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_3 та «Міцубісі», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_1 отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.п. 2.3б, 10.1 та 16.5 ПДР України.

08 квітня 2025 року о 08 годині 20 хвилин у м. Києві, по вул. Копилівська, 4, відповідач керував автомобілем марки «Шкода», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_3 та будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, місце події залишив, чим порушив п. 2.10а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

У судовому засіданні відповідач провину в учиненому визнав та щиро розкаявся, підтвердив обставини викладені в протоколі.

Постановою від 11.08.2025 у справі №758/9442/25 ухвалено відповідача визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 КУпАП, ст. 124 КУпАП; провадження у справі відносно відповідача за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-4, ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених частиною 2 статті 38 цього Кодексу.

Згідно з Страховим актом ТДВ СГ «Оберіг» №55794/1 від 21.09.2025 сума страхового відшкодування становить 16 162,52 грн.

Як свідчить довідка від АТ КБ «Приватбанк» від 23.10.2025 позивачу було переказано 16 162,52 грн. з призначенням платежу: «Безготівкове зарахування, МТСБУ. Коментар: Виплата по справі №119196, згідно наказу №3.2/28882 від 01.10.2025 т.з. НОМЕР_1 ».

Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку Вих.№5027 від 13.11.2025 вартість матеріального збитку з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу 0,7 становить 33 903,30 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Відповідно до положень частини 2 ст. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Положення ст. 1191 ЦК України передбачають, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо іншій розмір не встановлений законом.

Згідно ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно до вимог ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи , відповідальної за завданні збитки.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

За таких обставинах, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума у розмірі 17 790 ,98грн.

Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у порушенні психологічного благополуччя, переживаннях, стражданнях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, фізичному та психологічному пристосуванні до порушень у стані здоров`я.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Однак у цій справі позивачем не надано жодного доказу в частині обґрунтування суми відшкодування моральної шкоди, та не було надано доказів того, що діями відповідача було принижено честь або гідність позивача, або порушились нормальні життєві зв`язки позивача.

Відтак, у відшкодуванні моральної шкоди, слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 18, 133, 141, 259, 263-265, 280-282, 289, ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково;

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у сумі 17 790 (сімнадцять тисяч сімсот дев`яносто) гривень 98 копійок, 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору та 4000 (чотири тисячі) гривень судових витрат на проведення експертизи;

В іншій частині в задоволенні вимог позову відмовити;

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 );

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 );

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду;

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення;

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення;

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя В.В. Гребенюк