Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №140/3987/22 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби

Дата: 29 червня 2026 р.

Справа: №140/3987/22

Суддя: Гуляк Василь Васильович

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/3987/22 пров. № А/857/1445/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Кушнір В.О., Матковської З.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,

на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року про повернення заяви без розгляду (суддя – Костюкевич С.Ф., час ухвалення – не зазначено, місце ухвалення – м. Луцьк, дата складання повного тексту – не зазначено),

в адміністративній справі №140/3987/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області,

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У травні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, в якому просив: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення позивачу з 01 квітня 2019 року перерахунку та виплати пенсії відповідно до статей 43 і 63 Закону України "Пpo пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 №704, на підставі довідки ДУ “Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Волинській області” про розмір грошового забезпечення від 14.04.2022 №33-23-2527д.; 2) зобов`язати відповідача здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії позивачу відповідно до статей 43 і 63 Закону України “Пpo пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 №704, на підставі довідки ДУ “Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Волинській області” про розмір грошового забезпечення від 14.04.2022 №33-23-2527д.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.06.2022 позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо непроведення ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року перерахунку та виплати пенсії відповідно до статей 43 і 63 Закону України "Пpo пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 №704, на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Волинській області” про розмір грошового забезпечення від 14.04.2022 №33-23-2527д. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 відповідно до статей 43 і 63 Закону України “Пpo пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 №704, на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Волинській області” про розмір грошового забезпечення від 14.04.2022 №33-23-2527д.

26.11.2025 на адресу суду першої інстанції надійшла заява позивача, подана у порядку статті 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання рішення суду, у якій заявник просив суд змінити спосіб і порядок виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 червня 2022 року у справі №140/3987/22 про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 відповідно до статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Волинській області» про розмір грошового забезпечення від 14.04.2022 №33-23-2527д, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 нарахованої суми доплати пенсії за період з квітня 2019 року по липень 2022 року, що становить 138889,78 (сто тридцять вісім тисяч вісімсот вісімдесят дев`ять гривень 78 копійок).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - повернуто заявнику без розгляду.

З цією ухвалою суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт оскаржувану ухвалу суду незаконною та необґрунтованою, що винесена в порушення норм матеріального і процесуального права та на підставі її невірних висновків, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, що стало перешкодою у вирішенні питання по суті поданої заяви та обмежені у доступі до правосуддя, а тому оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що суд першої інстанції не врахував, що звертаючись із заявою до суду про зміну способу та порядку виконання судового рішення, заявник також таку ж заяву із доданими до неї документами надіслав рекомендованим листом через підприємство поштового зв`язку і відповідачу на його юридичну адресу, про що заявником до суду у додатку до заяви була надана поштова квитанція про направлення рекомендованого листа до боржника, як доказ. Однак суд першої інстанції, приймаючи ухвалу, встановив додаткову вимогу, яка не передбачена процесуальним законом, зокрема, що така заява має бути надіслана рекомендованим листом, втому числі «з повідомленням про вручення». Тому вважає апелянт, що оскаржувану ухвалу винесено з надмірним формалізмом, що не передбачено процесуальним законом, зокрема ст.167 КАС України. Покладання судом першої інстанції на особу-заявника, який виконав належним чином вимогу закону про надіслання «рекомендованим листом» заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення до відповідача, додаткового тягаря з направленням такої заяви «з повідомленням про вручення» або «з описом вкладення» на адресу відповідача, яка такий обов`язок виконала за ст.167 КАСУ, оскільки такий лист був направлений до відповідача рекомендованим листом, є невиправданим. Вважає скаржник, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення зави без розгляду з підстав відсутності документу щодо направлення заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду іншим учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення, є протиправним.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати ухвалу суду від 10.12.2025, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити.

Так, порядок вирішення питання про відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення врегульований статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якою окремо не визначені вимоги щодо форму та змісту заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення, тому підлягають застосуванню загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, які передбачені частиною першою статті 167 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 167 КАС України, до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі вирішення питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду (ч.2 ст.167 КАС).

Системний аналіз вказаних положень КАС України дає підстави дійти висновку, що у випадку подання до суду заявником заяви про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення до такої заяви необхідно додати доказ надіслання іншим учасникам справи копії такої заяви та доданих до неї документів.

У розглядуваній справі судом встановлено, що серед переліку додатків, які долучені до заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду від 25.11.2025 року є додаток поштова квитанція з приводу надіслання відповідачу копії вказаної заяви та додатків (а.с. 28).

Суд апеляційної інстанції зауважує, що КАС України не встановлено обов`язку для учасників справи направляти заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення іншим учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Якщо у суду першої інстанції виникли сумніви щодо не надходження такого відправлення відповідачу, то суд не позбавлений можливості з`ясування таких обставин в ході розгляду заяви по суті.

Відтак, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення заяви позивача без розгляду з підстав відсутності документу щодо направлення позивачем заяви про встановлення судового контролю іншим учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення, є помилковим.

Відповідно до ст.320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції від 10.12.2025 року підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задоволити.

Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року про повернення заяви без розгляду в адміністративній справі №140/3987/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і в касаційному порядку не оскаржується.

Головуючий суддя В. В. Гуляк

судді В. О. Кушнір

З. М. Матковська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua