Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №742/3648/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 3/742/757/26

Єдиний унікальний № 742/3648/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Давидчука Д.П., за участю секретаря судового засідання Сумцової Т.А., розглянувши матеріали, що надійшли від в/ч НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Городок Львівської області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , військовослужбовця,

за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

26.06.2026 року о 08-15 год ОСОБА_1 перебував на території в/ч НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) у стані алкогольного сп`яніння під час особливого періоду, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 172-20 КУпАП. Факт сп`яніння був виявлений під час перевірки особового складу командиром частини; у правопорушника спостерігалися збуджений стан, запах алкоголю з рота та хитка хода.

У судове засідання ОСОБА_1 з`явився, вину визнав та надав заяву про розстрочення суми штрафу на 10 місяців.

Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи докази дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Винуватість ОСОБА_1 підтверджується протоколом про військове адміністративне правопорушення А4975 № 15 від 26.06.2026; висновком медичного огляду КНП «ЧОПНЛ» ЧОР № 45 від 26.06.2026, згідно з яким встановлено стан алкогольного сп`яніння; письмовими поясненнями свідків — капітана ОСОБА_2 та майора ОСОБА_3 .

Відповідно до вимог ч. 1 ст.172-20 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Згідно з ч. 3 ст. 172-20 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Згідно зі ст. 33 КУпАП стягнення за адмінправопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

За вищевказаних обставин справи, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 скоїв правопорушення, що передбачене диспозицією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, оскільки, вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи і були повно та всебічно досліджені під час судового засідання.

Таким чином, суд вважає доцільним застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

У відповідності до ст. 304 КУпАП питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Відповідно до положень ст.ст. 298, 299 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями посадовими особами і громадянами. Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Аналіз наведених правових вказує на те, що розстрочка штрафу це надання судом права на оплату штрафу рівними частинами протягом певного терміну, відстрочка штрафу це надання судом права здійснити оплату штрафу з відстроченням платежу на визначений термін (наприклад на один місяць).

Стаття 6 Конвенції в частині першій встановлює загальні гарантії щодо справедливого судового розгляду при вирішені спору, пов`язаного з правами та обов`язками цивільного характеру, а також при визначенні обґрунтованості будь-якого висунутого особі кримінального обвинувачення, частина друга та третя статті 6 закріплюють гарантії особам при обвинувачені при вчиненні кримінального правопорушення.

Виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ особа притягується до адміністративної відповідальності, їй пред`явлено «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні ЄСПЛ, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання (пункт 51 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Михайлова проти Російської Федерації»).

Зокрема, в даному випадку можна врахувати, що адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі від 17 до 34 тис. гривень, мають каральний і стримуючий характер. Розмір штрафу в декілька разів перевищує розмір мінімальної заробітної плати по Україні, а проведений порівняльно-правовий аналіз вказує на те, що штраф за вказане адміністративне правопорушення перевищує розміри штрафу за низку кримінально караних діянь за національним законодавством України.

З урахуванням матеріального стану ОСОБА_1 суддя дійшов висновку, що розмір штрафу, який призначається судом як адміністративне стягнення, є дещо більшим у порівнянні з розміром його грошового забезпечення, (з урахуванням повсякденних витрат), та дійшов висновку, що сплата штрафу в розмірі 17 000 грн. одним платежем становитиме для правопорушника надмірний тягар.

Враховуючи викладене, заяву ОСОБА_1 слід задовольнити та розстрочити виконання постанови суду в частині сплати штрафу на 10 (десять) місяців, що буде достатнім строком для виконання судового рішення.

Згідно з ст. 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Зокрема, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 172-20 ч. 3, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави у сумі 665 грн 60 коп.

Розстрочити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконання постанови Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30.06.2026 року по справі № 742/3648/26 (провадження № 3/742/757/26) в частині сплати штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. на строк 10 (десять) місяців з виплатою штрафу рівними частинами по 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. щомісячно, починаючи з дня набрання постановою законної сили.

Роз`яснити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розмір штрафу має бути сплачений в повному обсязі не пізніше, як через 10 (десять) місяців з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено протягом десяти днів з дня винесення постанови до Чернігівського апеляційного суду.

Суддя Дмитро ДАВИДЧУК