Вирок від 29 червня 2026 р. у справі №143/828/26 — Погребищенський районний суд Вінницької області

№ 143/828/26

ВИРОК

Іменем України

30.06.2026р. м.Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

розглянувши у приміщенні суду у місті Погребище Вінницької області у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026025060000039 від 06.06.2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Калуш Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Вінницького апеляційного суду від 08.12.2020 року за ч.1 ст.70, ч.1 ст.121, ч.1 ст.122 КК України до 5 років позбавлення волі, громадянина України, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України,-

встановив:

Солдат ОСОБА_2 , водій – електрик 3 відділення охорони взводу охорони сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи військовослужбовцем, у порушення вимог ст.ст. 11,16,49,127,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України,ст.ст. 3,30 Конституції України вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, 06.06.2026 року ОСОБА_2 , перебував на лікуванні в палаті №1 відділення анестезіології та інтенсивної терапії КП «Погребищенська ЦЛ», що за адресою: Вінницька область, Вінницький район, м. Погребище, вул.П.Тичини, 54а.

Під час лікування, цього ж дня, близько 10 год. 20 хв. між ОСОБА_2 та медичною сестрою вказаного лікувального закладу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раптово виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_2 виник умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3 ..

Реалізуючи свій кримінальний протиправний умисел ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у виді заподіяння шкоди здоров`ю ОСОБА_3 , в момент, коли остання була повернена до нього спиною, наніс їй один удар правою ногою в область поперекового відділу хребта, а коли вона обернулась до нього обличчям, то наніс їй ще один удар правою ногою в область живота. Не зупиняючись на досягнутому, коли ОСОБА_3 намагалася покинути палату, ОСОБА_2 навздогін наніс їй ще один удар правою ногою в область правої ноги.

Внаслідок вищевказаних дій ОСОБА_2 ОСОБА_3 спричинено легкі тілесні ушкодження у вигляді: забоїв правого гомілкового-ступневого суглобу та поперекового відділу хребта, синців (2) на правій ступні, садна на лівій сідниці, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи належить до легких тілесних ушкоджень.

Наведені обставини вчинення ОСОБА_2 інкримінованого йому кримінального проступку встановлені органом досудового розслідування та не оспорюються учасниками судового провадження.

Дії ОСОБА_2 судом кваліфікуються за ч. 1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_2 звернувся до прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 із заявою, складеною в присутності захисника – адвоката ОСОБА_5 , згідно із якою він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.

Потерпіла ОСОБА_3 звернулася до прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 із заявою, згідно із якою вона згідна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та погоджується на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпіла ОСОБА_3 не заперечує проти такого розгляду, прокурор на підставі ч.1 ст. 302 КПК України надіслав до суду обвинувальний акт, в якому зазначив клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

В силу ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Частиною 1 ст. 382 КПК України унормовано, що суд у п`ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок.

З огляду на викладене судом розглянуто обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Згідно із ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Як роз`яснено в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд ураховує характер та суспільну небезпечність, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання.

Так, суд бере до уваги, що вчинене кримінальне правопорушення згідно зі ст.12 КК України відноситься до кримінального проступку; ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується посередньо; раніше судимий вироком Вінницького апеляційного суду до 5 років позбавлення волі; згідно із довідкою про звільнення він 18.12.2025 року звільнений по відбуттю строку покарання; має середню спеціальну освіту; військовослужбовець, на обліку у лікаря-психіатра чи лікаря-нарколога не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_2 відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Згідно із ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими так і іншими особами.

Частиною 2 ст. 65 КК України визначено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Ураховуючи викладене, суд, виходячи із доктрини судової дискреції, цілей та принципів права, загальних засад кримінального судочинства, положень Загальної частини КК України, вважає, що покарання обвинуваченому слід призначити в межах санкції ч. 1 ст.125 КК України у виді штрафу.

Таке покарання, на переконання суду, є співмірним протиправному діянню, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Матеріальна шкода у даному кримінальному провадженні не заподіювалася.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.

Підстави для застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи відсутні.

Розмір пропонованої винагороди викривачу не визначався.

Підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили чи інших заходів забезпечення кримінального провадження стосовно обвинуваченого суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 100, 369, 370, 371, 374, 376, 381, 382 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу розміром п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

З інших підстав вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.

Суддя